
- •Тема 1. Вступ до дисципліни. Загальні основи теорії господарського механізму
- •Специфіка вивчення дисципліни.
- •2. Мета та задачі вивчення дисципліни.
- •Методологічні підходи до вивчення дисципліни
- •Організація як механізм. Господарювання.
- •5. Поняття і зміст господарського механізму. Немеханічний механізм.
- •6. Зародження, становлення і розвиток господарського механізму
- •7. Закономірності і протиріччя господарського механізму
Тема 1. Вступ до дисципліни. Загальні основи теорії господарського механізму
1. Специфіка вивчення дисципліни.
2. Мета та задачі вивчення дисципліни.
3. Методологіні підходи до вивчення дисципліни.
4. Організація як механізм. Господарювання.
5. Поняття і зміст господарського механізму. Немеханічний механізм.
6. Зародження, становлення і розвиток господарського механізму.
7. Закономірності і протиріччя господарського механізму.
Специфіка вивчення дисципліни.
Потреба у розгляді господарського механізму виникає з об’єктивної необхідності цілісного сприйняття процесів та явищ, що мають місце в економіці підприємства. Дисципліна „Внутрішній економічний механізм підприємства ” вивчає такі економічні відносини всередині підприємства, які формуються згідно з його виробничою та організаційною структурою.
В узагальненій формі господарський механізм є ні чим іншим, як керуючою та регулювальною підсистемою економічної системи в цілому. Економічний (організаційно-економічний) або господарський механізм підприємства можна подати як сукупність способів, форм, методів, кількісних та якісних показників, за допомогою яких використовуються закони виробничих, економічних, соціальних та політичних відносин на різних ієрархічних рівнях управління.
Будь-яке підприємство є складною виробничо-економічною системою, яка включає техніко-економічну базу, функціонально-виробничу та соціальну структуру, трудові й матеріальні ресурси, що перебувають у постійній взаємодії та розвитку. Задля ефективного досягнення цілей підприємства необхідна відповідна система управління, тобто певна сукупність органів і структурних підрозділів, які забезпечують прогнозування та координацію діяльності всіх його ланок.
Управління підрозділами та організація відносин між ними ґрунтуються на економічних методах управління, для чого створюється внутрішній економічний механізм.
2. Мета та задачі вивчення дисципліни.
Мета вивчення дисципліни – оволодіти знаннями про структуру, принципи побудови та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства. Розглядаються внутрішні економічні відносини між підрозділами підприємства, між підрозділами і центральним апаратом управління.
Основні задачі становлять собою оволодіння навичками, які необхідні для того, щоб вміти здійснювати оцінку та аналіз по таких напрямках діяльності на функціонування підприємства як:
- механізм ціноутворення; планування витрат;
- механізм планування виробництва, обґрунтування беззбитковості діяльності; нормування праці;
- механізм ресурсного обґрунтування виробничої програми;
- механізм управління прибутком підприємства;
- механізм організації внутрішнього управління;
- механізм контролю та стимулювання діяльності;
- механізм економічної відповідальності на підприємстві.
Таким є основне коло вирішуваних питань, які розглядаються в межах поставленої мети вивчення курсу.
Методологічні підходи до вивчення дисципліни
Господарський механізм є складною по своєму соціально-економічному змісту економічною категорією. Соціально-економічна сутність ГМ не є абстрактним поняттям. Її можна зрозуміти, спираючись на науковий аналіз (вивчення) системи виробничих, економічних, соціальних і політичних відносин, які діють на підприємстві та забезпечують його функціонування.
Поняття ГМ включає ключове слово "механізм". У техніці механізмом називають систему тіл (ланок) для трансформації руху одного чи кількох тіл у необхідні рухи інших твердих тіл, причому кожному положенню однієї ланки відповідає визначене положення інших. Таке визначення дає уявлення і про інші механізми, у тому числі і господарський механізм діяльності та функціонування підприємства, механізм його менеджменту тощо.
Тобто мова йде про те, що підприємство слід розглядати як систему, діяльність якої необхідно організувати з точки зору взаємодії усіх необхідних для її нормальної та адекватної життєдіяльності компонентів, які забезпечують організаційну сторону функціонування підприємства, планування витрат та беззбитковості діяльності, планування виробничої програми, яка б відповідала нагальним потребам ринку, нормування праці та організацію ефективного виробничого процесу з точки зору його техніко-технологічної сторони, планування та оцінку прибутку та його розподіл тощо.
Як і будь-який механізм складається з взаємозв'язаних підсистем, які об'єднують безліч різних елементів і блоків і напрямків їх руху, так і внутрішній економічний механізм підприємства має бути спрямований на забезпечення ефективної організації внутрішнього процесу за усіма переліченими вище напрямками. Тобто підприємство внутрішньо є складною системою, діяльність якої необхідно внутрішньо організувати та скоординувати з точки зору ефективного поєднання усіх його складових. Тобто цією системою необхідно управляти.
Будь-яка система управління має розглядатися з точки зору суб’єкта управління та об’єкта управління, зв’язок між якими організований шляхом реалізації відповідного інструментарію управління. Таким чином організована діяльність і функціонування і внутрішнього економічного механізму підприємства.
Говорячи про методологічні підходи до вивчення ВЕМП як складної системи, слід зазначити, що при цьому застосовними мають бути такі прийоми та підходи до проведення дослідження як аналіз та синтез.
Дійсно, підприємство є складною системою, яка у своїй структурі має багато компонентів, діяльність яких має бути взаємоузгоджена та взаємопов’язана. Тобто мова йде про так званий синергетичний ефект діяльності системи, коли сукупність властивостей окремих компонентів системи не дорівнює властивості системи в цілому.
Все це ще раз підкреслює необхідність та правомірність розгляду підприємства з точки зору складного механізму діяльності. У цьому механізмі є об’єкт управління, суб’єкт управління та відповідний інструментарій управління (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 – Концептуальна схема управління ВЕМП
Аналіз як підхід до вивчення дисципліни передбачає необхідність виокремлення складових ВЕМП у розрізі об’єкту дослідження та розгляду їх окремо з точки зору сутності та виконуваних ними функцій.
Синтез як підхід до вивчення дисципліни передбачає необхідність розгляду складових ВЕМП у їх сукупності як системи, яка є цілісною та неподільною.
Слід також зазначити, що підходи до вивчення дисципліни передбачають і зв’язок її з іншими: загальноекономічні, теоретичні економічні знання, економічна теорія, економіка підприємства, планування, фінансування, бухгалтерський облік, управлінський облік, економічний аналіз, статистика і т.д.
Після цього логіка навчання вимагає (передбачає) знову повернутися до загальноекономічного фундаменту, але тепер уже на базі синтезу; їхнього конкретного завершення у виді господарського (економічного) механізму підприємства. Головна задача цього етапу - показати єдність усіх підсистем і резервів ГМ на всіх стадіях відтворення і рівнях керування підприємством. Таким чином, окремі сторони ГМ є змістом інших спеціалізованих дисциплін. Так справа йде з організаційними, економічними, соціальними системами управління підприємства. В ході вивчення ГМ підприємства, ці питання розглядаються в межах необхідності комплексного викладу. Разом з тим, деякі основоположні конструкції ГМ підприємства можуть не одержати в попередньому періоді навчання достатнього освітлення достатнього освітлення. Це можна, наприклад, віднести до системи управління демографічними процесами і соціальною сферою підприємства; до питань здійснення антикризового управління і формування системи економічної безпеки.
Функціонування підприємства як системи елементів (підрозділів) господарювання забезпечується через його внутрішній економічний механізм. Структура цього механізму визначається через:
• організаційно-технічну систему або формування вертикальних зв'язків між підрозділами й адміністративним центром та горизонтальних зв'язків між окремими підрозділами;
• систему планування діяльності підрозділів;
систему контролю й оцінки діяльності підрозділів;
установлення матеріальної відповідальності підрозділів;
мотиваційний механізм функціонування.