- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
Iпроблеми навколишнього середовища 541
рекомендовано! 569
л1тератури 569
бж на 95 — 110°. Техшчш характеристики електропечей наведено и табл. 3.8.
Основою нес1вно1 металево! конструкщ! типово! електродугоиш печ1 е двосекторна коляска, яка опираеться на фундаментну балку (рис. 3.32, а). На колясщ змонтовано кожух печ1 з футеровкою, коп сольний м1ст (нашвпортал) з механ1змом повороту 1 шдшмання склеит ня та механ1змом обертання ванни навколо вертикально"! ос1. Кожу\ мае жолоб 1 робоче вшно. Консольний М1ст опираеться на литу опорпу плиту, насаджену на вертикальний вал. До консольного моста на чо1 и рьох ланцюгах шдв!шено склеп1ння, яке п1ДН1маеться 1 повертас гы и разом з порталом. Склепшня набирають 13 вогнетривко! цегли в мгы левому юльщ. Через склеп1ння пропущено три граф1тованих елек гро ДИ, зазори М1Ж ЯКИМИ уЩ1ЛЬНЮЮТЬ ВОДООХОЛОДНИМИ К1ЛЬЦЯМИ. П1Ч облал нана приводом для нахиляння у бш зливиого жолоба 1 головного ро(>о чого В1кна.
У печ1 з викатним корпусом (рис. 3.32, б) портал жорстко закрт люють на колясц1, до порталу тдв1шують склеп1ння 1 на портал1 иста новлюють електроди 13 системою !х перем1щення. Кожух печ1 станля и. на В130К, який за допомогою ходових кол1с може пересуватися по ргп ках, змонтованих на колясщ. Перед завантаженням склепшня шдшм.т ють, електроди виводять 13 робочого простору печ1, П1сля чого кожух викочують з-пщ порталу в бж робочого В1кна. Коляска забезпечу( на хиляння печ! разом з порталом.
У печ1 з вщкатним склеп!нням (рис. 3.32, в) портал 1 кожух онир.1 ються на загальну коляску, причому портал, встановлений на ходош колеса, може перем1щуватися по рейках, змонтованих на колясщ; ;и> порталу кр1питься склеп1пия з електродами. Перед завантаженням склепшня з електродами шдшмають 1 портал вгдкочують у 6п< роб(
У Огтжп мгт. Шф-нл.
1 — илавильна шч; 2 — фурми; 3 — пальник для роз1Гр1вания печ!; 4 — електрошч для розшадлу штейну 1 шлаку та його збщнення; 5 — шч для конвертування
Шеля полуменевого рафшування розплаи М1стить 99,0 — 99,5 % Си та 0,5-1,0 % домшюк. Мщь розливають у виливнищ спещально! фор ми для отримання анод1в, ЯК1 пот1м направли ють на електрол1тичне рафшування.
Електролгз проводять для добування М1Д] вп еокого ступеня чистоти 1 видобування благород них метал!в та шших цшних дом1шок. Прово дять його в електрол1тичних ваннах, заповнених розчином сульфату мщ1 (II) з добавкою сульфатно! кислота (рис. 5.9).
Ванни мають бути кислотостшкими, тому !х футерують листовим свинцем, асфальтом або вшшластом. 1х групують у блоки. На р!впи! вщеташ один вщ одного по черз! в електрол1Т занурюють анодш пласта ни чорново! М1Д1 та катоди — тонк1 пластини з чисто! електрол1тично! МЩ1. Шеля включения пост!йного струму аноди поступово розчиня ються 1 катюни купруму Си2+ ваеться !х розряджання
Си2+ + 2е = Си
1Висоту розмпцення фурми вим1рюютъ у кал1брах (1г/с10), де к 1 — шд ПОВ1ДНО висота розмощення фурми 1 д1аметр струменя кисню на виходо 13 сопла, м.
1У |ш.н оиалювапня сумпишю доменного та коксового газ1в печ1 мають дв1 пари 1Н'1М111>шт1|1 I рсгеператор1в (газов1 й повггряш), а в раз! опалювання природним ННмм нише одну (новйтряну).
1Вцщошення цих елемештв до домппок умовне, осюльки в однш груш феросплавгв — це дом1Шки, в шших — легуюч1 елементи (ферофосфор, азотований манган).
1Дуття збагачене киснем до 37 % вдувають кр1зь фурми, що розм1- щеш на Д1лянц1 завантаження шихти. Шсля продувания отримують штейн 13 вм1стом 70 — 75 % Си. Гази на виход1 м1стять 16 — 20 % 502 1 Их використовують для виробництва арчано'Т кислоти. Шлаки у своему склад1 мають 3 — 8 % Си, 1 тому Тх флотують з видшенням концентрату (40 % Си).
Процес «Мщуб1С1» (Япошя) призначений для прямого отримання чорновоТ мщь Вш вщбуваеться у трьох р1зних агрегатах (рис. 5.7).
Сульфщний концентрат разом 13 флюсами та повггря, збагачене киснем, подають у тч кр1зь вертикальш фурми. Тут вщбуваеться плавлення 1 продувания розплаву. Штейн 1 шлак з плавилыюТ печ1 пере- Т1кають в електрошч, де вщбуваеться Тх розшаровування та збщнення шлаку до 0,4 — 0,5 % Си. Через сифон штейн безперервно перетшае у тч для конвертування. Шсля продувания штейну пов1трям отримують чорнову мщь, яку надал1 подають у мшсер 1 на вогняне рафшуван- пя. Конвертерний шлак, що мютить 13 — 18 % Си, повертають у плавиль- Иу И1Ч.
Для пор1вняння р1зних процеав у табл. 5.2 наведено Тх основш техшко-економ1чш показники.
