Iпроблеми навколишнього середовища 541
рекомендовано! 569
л1тератури 569
вання розплаву з ковша до виливнищ або кристалёзатора.
Найефективнёшими серед насосёв пульсуючого поля е магнётодина- мёчнё насоси (МДН) (рис. 6.50), в яких передбаченё двё автономнё електромагштш системи: одна — ёндуктор — для створення електричного струму в каналё, ёнша — електромагнёт — для генерування зовнёшньо- го магнётсгого поля. Це дае змогу в широкому дёапазонё незалежно керувати нагрёванням металу та його рухом. Цей принцип дё'ё МДН зумовив широке промислове використання таких пристроТв для позашчного оброблення, транспортування ё дозованого розливання як низь- котемпературиих сплавёв (олово, свинець, цинк), гак ё розливання магшю, алюмёиёю, чавуну, сталё. Зокрема, цё нристроТ використовують у процесах дозування алюмёнёевих сплавёв у кокёль, у машинах лиття пёд тиском, у разё лиття пёд низьким електромагиётпим тиском та лиття ёз розосереджепою ливниковою системою. При цьому в одному агрегатё функцёонально поеднано ёндукцёйний канальний мёксер та електро- магпётний насос (рис. 6.51).
Магнётодинамёчний мёксер-дозатор е автономним багатофункцёональ- ним агрегатом, який дае змогу здёйснювати доведения сплаву за хёмёчним складом, температурою, забезпечувати рафёнування розплаву вёд домёшок в умовах керованого електромагнётного перемёшування, витримування металу за певно'ё температури, а також безперервного або дискретного подавання розплаву до металоприймача з потрёбною масовою витратою.
1стотним досягненням у створеннё нових зразкёв металургёйноТ МГД технёки е розроблеиня ё промислове освоения магнётодинамёчних мёксерёв-дозаторёв рёдкоГ сталё. Такё пристроё' ефективно викорисгову-
ють для керування температурою 1 витратою леговано! стал1 в техноло пях електрошлаково! наплавки робочих валюв прокатних сташв ма сою до 50 т. Зазначеш пристроТ, аналопв яким у свт поки що немас, розроблено у Ф1зико-технолопчному шститут] метал1в 1 сплав1в НЛП УкраУни.
Контрольш запитання 1 завдання
Назв1ть способи спещалыюТ електрометалургп.
Розкаж1ть про зони рафшування шд час переплавки питратних електрод!в.
Як1 особливост1 технологи електрошлакового переплаву (ЕШП)?
Характеристика основних матер1ал1в, яю застосовують при ЕШП.
Яка макроструктура сталевих зливюв 1 вщливок, отриманих ЕШП?
Охарактеризуйте енергетичний баланс ЕШП.
Рафшування металу шд час ЕШП вщ арки та водню.
Порщйне електрошлакове вщливання зливюв.
Розкажнь про дугошлакову переплавку.
Електрошлакове об1гр1вання 1 пщживлення головноУ частини зливюв.
Електрошлакова гигельна плавка та електрошлакове литво.
Електрошлакове перегр1вання та рафшування чавуну.
Принцип да ВД 1 В1 печей, та 1х конструкщя.
Технолопя плавки у ВД печах та вилучення домшюк шд час ВД плавлення.
Енергетичш характеристики ВД печей та технолопя плавки у В1 печах.
Змша та вм1ст газ1В у металах 1 сплавах шеля ВД ] В1 переплав1в.
Характеристика плазми. Плазмоутворювальне середовище.
Конструктивш особливост! плазмово-дугових печей та технолопя процесу плаз- мово-дугово! переплавки.
Ванна редкого металу 1 зливюв гпеля плазмово-дугово! переплавки.
Особливосп деяких ф13ико-Х1М1чних процеав за плазмово-дугово! переплавки.
Легування азотом рщкого металу.
Електричш характеристики плазмово-дугових печей.
Плазмово-шдукцшш тигельш печ1.
Особлив1сть електронно-променевих технологш та принципова схема електронно- промепевих установок.
Технолопчш схеми електронно-променевих плавок (ЕПП).
Рафшування метал1в за ЕПП.
Енергетичш параметри електронно-променевих установок.
Електронно-променева гаршеажна плавка (ЕПГП) та електронно-променеве диспергувапня розплав^в.
Оплавления поверхш зливюв електронним променем.
Загалып законом1рност1 електронно-променевого нагр1вання.
Основш положения у раз1 використання електромагштного оброблення метал1н.
Основш ф]зичн1 ефекти та явища, що спостер1гаються в рщкому метал! шеля впливу на нього електромагштних пол1в.
Ф13ИЧШ основи електромагштного впливу на рщкий метал та метал, що криста- Л1зуеться.
Застосування електромагштноТ дп шд час плавки метал 1В 1 сплав!в.
Характеристика 1 схеми електромагнётних систем керування рухом розплаву в електричних дугових та шдукцшних печах.
Застосування електромагштних пол1в у процесс позашчного оброблення мета- левих розплав!в.
РОЗДШ IМЕТАЛУРГ1Я
IПРОБЛЕМИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Розвиток людського суспшьства вщбувався 1 вщбуваеться у постшнш взаемодп з природою. Вплив людини на природу та навколишне середо- вище зростае. Ниш вш набувае таких масштабёв, що в деяких репонах можлив1 иорушеиия природно! р!В1говаги, причому Ц1 порушення мо- жуть стати необоротними.
Основш види небажаного впливу людини на навколишне середовище: забруднення атмосфери, пдросфери та земно! поверхш, виснаження ири- родних ресурав (неращональне використання корисних копалин, спо- живання велико! кшькосп прюно! води, вщчуження 1 приведения у непридатиий для альського господарства стан великих площ, зайнятих иромисловими будёвлями та шлаковими вщвалами, териконами, виру- буваИНЯ Л1С1В тощо).
Остаишм часом стан навколишньото середовища наспльки иопршився, що без правильного 1 масштабного виршгення проблем доля сучасних 1 майбутшх поколшь залишаеться пщ знаком запитання. Потребно вироби- ти концепцио розвитку сусшльства й особливо техшчно! цив1л!зацп на тривалий перюд. Таке завдання тд силу лише широкому колу спеща- Л1СТ1В за умови щлеспрямоваио! роботи в уах талузях народного господарства.
Виршуючи Т1 чи шип технолопчш проблеми, оргашзовуючи те чи шше виробництво, потребно враховувати витрати не лише на освоения природи, а й на охорону та вщновлення екосфери.
Реальна ситуащя на металургшних заводах Украши та Роси неодна- кова. Однак енергозбереження, еколопчшсть та економ1я ресурав далеко не завжди належать до головних прюритетёв керування на вётчизня- них металурпйних шдприемствах, хоча основна тенденщя розвитку св1тово! чорно! металургп полягае саме у вир1шент завдань своерщно! трёади — енерпя, еколопя, економжа.
Одним 13 перших закошв, прийнятих Верховною Радою Украши, був закон «Про охорону навколишнього середовища», введений у дно з 1 черв- ня 1991 р. У Закош йдеться про те, що екологёчш знания е обов'язко- вою вимогою для вс1х посадових оаб, д^яльшсть яких иов'язаиа а пики ристаниям нриродних ресурсов та зумовлюе вплив на стан навколиппм.ш и середовища.