- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
Початком промислового освоения електрошлакового процесу в в л жають 1958 р., коли на заводо «Днопроспецсталь» було запущено першу в свото електрошлакову П1Ч для переплаву. Ниш в металурпо о машино будуванно налочують десятки розних способов застосування електрошла ково! технологоо". Майже в усох промислово-розвинених крашах своту найбольше поширеиий електрооилаковий переплав (ЕШП).
Установки ЕШП (рис. 6.1) застосовують для переплаву сталей \ сплавов з метою зменшення шкщливих домшюк, особливо сорки, та отримання однорщно! макроструктури зливка. Торець витратного електрода 3, пщключений через трансформатор 1 до джерела електричного струму, розмощуеться у ваши електропроводного, але поровняно з оншими розплавами, значним опором рафонувального шлаку 5. Шлак наводять у водоохолодн1Й металевш виливниц!-кристал!затор! 8 розплавленням на початку процесу твердо! шлаково! сум1ип (флюсу) або заливаниям
Рис. 6.1. Розмвдения рафшувальних зон Яри ЕШГ1:
редкого шлаку, виплавленого в окремш шлакоплавильнш печь Перемшний чи постшний електричний струм проходить вщ електрода до шлаку. Шд впливом теп- лово'1 еиергп шлак розилавляеть- ся 1 перебувае в рщкому стан!.
Вся суть електрошлакового про- ,,,,,,,
цесу визначаеться властивостями 1
розплавленого шлаку, пропуска-
ти електричний струм, акумулювати теплоту, виконувати рафшувальну та захисну вщ атмосфери голлтря функцп щодо розплавленого металу.
У процесл електрошлакового переплаву розрдзняють три рафшу- вальш зони (рис. 6.1). Зона I мютиться на тори! електрода, що переплав- ляеться. Пл1вка рщкого металу з високою концентрацдею небажаних ДОМ1ШОК утворюеться на торщ електрода та стшае з нього. Вона одночасно взаемодде з рафшувальним середовищем (шлаком), характери- зуеться значною иоверхнею подолу \ невеликим перегреваниям металу пордвняно з температурою плавлення.
У зош II вщбуваеться рафшування крапл1 металу шд час П утворення та перемещения вщ електрода через рафшувальний шлак до ванни рщкого металу.
Особлшистю цього процесу е короткочасшсть контактування з рафЬ нувальним середовищем — 0,5 — 1,0 с.
Зона III, або реакцшна зона, — це поверхня ванни рщкого металу, де на поверхш подшу шлак —метал спостершаеться значне перегр1вання та штенсивне перем1шування металу.
Повнота видалення шкщливоГ г' Т домиики характеризуемся ступе- нем п рафшування — вщношенням к1лькост1 видалено'Г домппки до П иочатковоГ концентраци. Початковим ум1стом домшки е И концентра- Ц1Я у заготовщ — електрод1, що иереплавляеться Кшцевим
умдстом для иершо'Г зони 1 початком для друго"! е вмкт домшки в крап- Л1 ^г(кр) в момент 11 вщривання вщ торця заготовки.
Стушнь рафшування у першш зош а
(6.1)
Стушнь рафшування в пром1Жку мтж торцем заготовки I ваш ют металу, тобто у друпй зош, сС;(кр):
МЕТАЛУРГШ СТАЛ1 1
