- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
Вщновлення хлориду титану (IV) до метал1чного стану проводять магшем або натрием. 1р метали майже не розчиняються в титан1, що дас змогу вщокремити !х та !хн1 хлориди вщ основного продукту. Залежно вщ способу вщновлення титан отримують у вигляд! губки або порошку.
Вщновлення магшем проводять у сталевих герметичних ретортах и атмосфер! аргону або гелш. Апарат мае пристро! для завантаження твердого чи рщкого магшю, систему вщкачування поштря та закачуван ня шертного газу, пщ1гр!вання або охолодження реторти (рис. 5.20, а). У реторту, де М1ститься магнш, з нашрного баку подають хлорид титану (IV), пара якого взаемод1е з магшем:
Т1С14г + 2М§р -» Т1т + 2МйС12р. (5.55)
Реакщя вщновлення титану екзотерм1чна . Теплота, що вщцляеться, повн1стю забезпечуе мимов1льний переб1г процесу. Нагр1вати реторту потр!бно лише сиочатку та наприк1нц1, а сам процес можна проводите за температури 720 — 975 °С. Нижня температурна межа визначаеться початком плавления хлориду магнш М§С12 (714 °С), а верхня — по чатком взаемодп' титану 13 зал1зом реторти, яка супроводжуеться утворенням легкоплавко! евтектики Ре — Ть Оптимальну температуру (850 — 900 °С) пщтримують, регулюючи швидкшть подавання рщкого Т1СЦ.
Тверд! часточки вщновленого титану сп1каються в пористу масу - губку, а рщкий М§С12 випускають кр1зь льотку. Залишки М§С12 з губки видаляють дистиляц1ею у вакуум! за температури 950 —1000 °С. Процес проводять у тому самому апарагт, застосовуючи зворотну реторту (водо- охолодний конденсатор), яка розмщена зверху головно! (рис. 5.20, б).
У процес! нагр1вання у вакуум! з реакцшно! маси випаровуються рештки магн1Ю та його хлориду, що попм конденсуються в кристал1чну друзу, яку вщправляють у цех для виробництва магшю, а зворотну
Рис.
5.20. Установка для виготовлення титановоТ
губки магше- терм1чним способом:
а
— алараг
для вщновлення
хлориду титану (IV);
б — апарат
вакуум- терм1чного очишення титанов о!
губки; / — реторта;
2 — електротч;
3
— кришка;
4 — патрубок
для тдведення аргону; 5 — патрубок для
подавання хлориду титану (IV) ТЮЬ; б —
патрубок для вщсмокту- вання пов'ггря;
7 — електронагр^вник;
8 — термопари;
9 — канали для продувания реторти
шдатрям;
10 — зливання
хлориду магшю; 11 — гратка; /2 — продукта
реакцп вщновлення (титанова губка);
13 — уццльнення;
— екран;
15 — водоохолодннй
конденсатор;
16 — конденсат
з магшю 1 хлориду магнш; /7 — патрубок
для вакуумування системи
реторту надал! використовують як головну. За один цикл, який тривае 30 — 50 год, отримують 1 — 4 т титаново! губки. Витрата електроенергп становить 600 — 800 кВт • год на 1 т титану. Магшетерм1чний споаб добування титану з хлориду титану (IV) економ!чно 1 технолопчно дощльшш лише у раз1 комбшованого виробництва магшю й титану на одному комбшат1, оскшьки технолопчний процес забезпечуе ращональш регенерацда реагештв (М§ 1 С12) та перероблення вщход1в (М§С12).
Натрш як в1дновник титану >з хлоридов пор1вняно з маг тем мае так! переваги:
висока швидюсть самого процесу вщновлення за 100 %-го пики ристання вщновника;
простота вщокремлення продукту реакцп (хлориду натрш) м1д металочного титану водним вилуговуванням;
титан отримують у вигляд1 порошку, що полегшуе його вщокргм лення вщ реакцшно! маси та дозування для подальше го використаипя
До недолоков належать велика мостюсть апаратури внаслщок мажн щ1льност1 натрш, складшсть вщведення теплоти за високо! швидкогн екзотермочного процесу та жорстюшо вимоги до виконання правил без пеки внаслщок високо! хомочно! активносто натрш, який легко самозаи маеться на иов!тр1.
У промислових умовах вщновлення хлориду титану (IV) натрим проводять за температури 801 —883 °С, яка обмежена вщповщно точка ми плавления хлориду натрш та кипшня натрш. В цих умовах перс важно взаемодоють газоподобиий хлорид титану (IV) та рщкий натрш
Т!С14г +4№р Т1т + 4№С1р. (5.5С)
Вщновлення проводять в атмосфер! аргону в ретортах 13 нержавою чо! сталь Спочатку реторту подогровають до температури 650 — 700 °С, а посля початку реакцп шч виключають 1 процес вщбуваеться лише зав дяки екзотерм1Чному ефекту. Готову реакцшну масу, яка мостить 17 "., То 1 83 % МаС1, подробнюють 1 вилуговують. Посля розчинення сол1 титановий порошок водокремлюють на центрифузо.
У невеликой колькосто титан отримують прямим водновленням оксиду титану (IV) алюмошем, пдридом кальцою або кальщем. За цими про цесами вм1ст домошок (особливо кисню) зростае, 1 тому так) технологи здебольшого використовують для виготовлення неконструкцшного ти тану, логатур 1 феротитану.
