- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
Магнш — досить поширений у природ! елемент. Його промислове виробництво почалося у середиш XX ст. Ниш за об'емом виробництва магнш поещае приблизно восьме м1сце серед кольорових метал1в.
Чистий магн1й мае ср1блясто-б1лий кол1р, його пилыпеть у твердому сташ за температури 20 °С становить 1738 кг/м3, в р1дкому сташ за температури плавления (651 °С) — 1572 кг/м3, тобто вш в 1,5 раза легший, Н1Ж алюмшш 1 в 4 рази легший, шж зал1зо. Магндй досить лет- кий метал. За нормальних умов летюсть його виявляеться за температури близько 600 "С, а за температури 1107 °С тиск його пари досягае 101 кПа. В ряду потенщал1в магнш займае М1сце серед найбдльш електронегатив- них елемештв (нормальний електродний потенц!ал -2,38 В) 1 належить до Х1М1ЧНО досить активних метал1в. У вигляд1 порошку або тонко!" стр1чки магнш швидко спалахуе 1 згоряе слшучим б1лим полум'ям. Шд час взаемодп з парою води утворюеться М§(ОН)2 , > тому гас1ння магнш, що горить, водою неприпустимо. На сухому пов1тр1 та за низьких температур на поверхш магнш утворюеться оксидна пл1вка (близько 0,1 нм), яка захищае його вщ подалыного окиснення. Вологе середовище пом1Тно знижуе короз)йну ст)йк!сть магн1Ю, особливо за температури понад 380 °С. Магнш штенсивно розчиняеться у б1льшост1 мшеральних та орган1чних кислот, нест1йкий у водних розчинах солей, але не взаемод1е з лугами, плавикового 1 хромистого кислотами, фторидами, дуже стшкий щодо дп мшеральних мастил, бензину 1 гасу. Однак х1м1чна активнкп. магшю р1зко зростае у раз1 збшынення в ньому вм1сту дом1шок.
Основну юльюсть магшю використовують у вигляд1 сплав1в. Йот легування алюм1шем або цинком шдвищуе мехатчш й ливарш власти вост1, манган надае йому корозшно! стшкосп, цирконш 1 торш полшшу ють жаромщшсть. Сплави магнш з л тем належать до надлегких. Ц| властивога магнш дають змогу широко використовувати його в ав1 ацшнш та аВТОМобыЬНШ ПрОМИСЛОВОСП, КОСМ1ЧИ1Й 1 ВШСЬКОВШ ТеХНЩГ В кольоровш металургп магнш застосовують як вщновник для вироб ництва щлого ряду активних метал1в (V, Сг, Т1, 2г, II та ш.) магшетер м1чним способом. Чорна металурпя використовуе магнш для розкиснення деяких марок сталей та як модифжатор для виготовлення над мщного чавуну.
5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
Вм1ст магшю в земнш кор1 досить високий 1 за масою становить 2,35 %. У природ! магнш траиляеться лише у вигляд1 сполук, серед яких найпоширенпними е карбонати, хлориди, силшати, сульфати. До промислових мшералтв належать магнезит, доломгг, карнал!т 1 б1шоф1т.
Майже 90 % св1тового видобутку магнезиту (основна складова М§С03 ) використовують у вогнетривнш 1 буд1вельнш галузях, а також у металурпйному виробництв! у вигляд1 каустичного магнезиту М§0, який отримують шсля випалення за температури 700 — 900 °С:
М§СОэ = МдО + С02. (5.39)
Магнезитов! руди М1стять 41—47 % МдО та дом1шки, серед яких головними е СаО, ЗЮ2, А1203, Ре203. Руду, призначену для виробництва магшю, заздалепдь збагачують.
Доломгг (основна складова СаСОэ • М§С03) — це комплексний ириродний карбонат, який м1стить 19 — 22 % М§0 1 дом1шки. Для маг- шевого виробництва долом1т за вм1стом дом1шок мае певш обмеження. Так, сумарний вм1ст Ре203, А1203 1 5Ю2 не мае перевищувати 2,5 %, юльюсть дом1шок лужних метал1в не мае перевищувати 0,3 %, сшввщно- шення СаО до М^О не бшьше шж 1,5. Перед використанням доломЬ ту проводять кальцинуюче випалювання.
Карнал1т М§С12 • КС1 • 6Н20 1 б1шоф1т М§С12 • 6Н20 належать до природних хлорид1в, яю використовують для виробництва магнш. Карнал1т — кристал1чна речовина белого кольору, але забарвлення прсько! породи залежить вщ наявних дом1шок. В Украпп е родовища карналпу. Природний карналгг подр1бнюють, збагачують, зневоднюють, вщокремлюють КС1 й особливо №С1 та шни домишки 1 отримують штучний карнал1т.
Жшофгг добувають з води мор:в 1 океанов та роли солоних озер, орська вода мютить близько 0,35 % М§С12, тобто запаси б1шоф1ту в й иевичерпш. Одиак перевагу вщдають солоиим озерам, де вм1ст хло- "ду магнш досягае 3 — 4 %. В цьому раз1 б1шоф1т отримують шсля Инарювання та кристал1зацп. Сировину очищають вщ дом1шок 1 на- рцвляють и для виробництва магнш.
Ниш металгчний магнш виробляють двома способами — електролЬ ТИЧНим 1 терм1чним. Перший споаб грунтуеться на електрох1м1чному ;|ИД1ленш металу з його розплавленого хлориду, а другий — на вгднов- Лешп оксиду магнш р1зними виновниками.
