- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
Плавка
Гсхншо-економ1чш показники |
ПРВ |
КПФ |
« Оуто- кумпу» |
К1В- ЦЕТ |
«Норан- да» |
Вщбивна |
Питомий проплав |
|
|
|
|
|
|
т/(м1 • добу) |
55-80 |
10 |
7,5 |
3-5 |
И |
4-5 |
Пмшт М1Д1, % |
|
|
|
|
|
|
у штейн 1 |
50-70 |
40-50 |
45-60 |
60 |
80 |
20-30 |
в шлаку (без |
|
|
|
|
|
|
збщнення) |
0,5-0,6 |
1,0-1,2 |
1,0-1,5 |
— |
4-7 |
0,4-0,5 |
()2 в ду т, % |
50-70 |
До 95 |
До 40 |
95 |
До 25 |
До 25 |
802 У В1ДХ1ДНИХ |
|
|
|
|
|
|
газах,% |
40-50 |
До 75 |
10-12 |
50-75 |
16-20 |
1 -2 |
Нинос пилу, % маси |
|
|
|
|
|
|
шихти |
1,0-1,5 |
6-10 |
6-10 |
— |
5 |
1-2 |
тальш конвертери (рис. 5.8 ). Це апарат перюдично! да завдовжки 6 — 12 м та Д1аметром 3 — 4 м, футерований магнезитового або хромомагне- зитовою цеглою. Кшьшсгь фурм — 32 — 62, М1стккть конвертера — 40-100 т.
Обслуговування конвертера (завантаження, зливання розплав1в, вида- лення газ1в) вщбуваеться кр1зь горловину, розмвдену в середнш части- ш корпусу. Пов1тряне дуття подають кр 1зь розмщеш вздовж конвертера фурми. Залежно вщ технолопчно! операцп конвертер може поверта- тися навкруги горизонтально! оа.
Процес конвертування мщних штейшв под1ляють на два перюди. Перший — окиснення сульфщ1в феруму та шлакування утвореного оксиду:
2Ре5 + 302 =2Ре0 + 2502; (5.11)
2РеО + ЗЮ2 = 2РеО-8Ю2. (5.12)
У мьру потреби утворений шлак, який складаеться з РеО 1 8Ю2, зливають, а в конвертер додають нов1 порцп штейну, завантажують флюс 1 продовжують продувку. Наприкшщ першого перюду зал^зо майже повшстю видаляеться з розплаву. Штейн, що переважно складаеться 13 сульфццв купруму Си28, набувае бшого кольору (мютить до 80 % М1Д1). Конвертерний шлак мютить до 3 % мщ1, тому його повертають на повторне перероблення у вщбивну полуменеву шч. Перший перюд
Три пае вщ б до 25 год залежно вщ вмкту в штейш мщ1. На 1 кг Ре5, що М1стить штейн, витрачаетьея 2 м1 пов!тря. Коеф1щент використання Конвертера пщ дуттям у першому перюд1 становить 70 — 80 %. Решта часу йде на зливання шлаку та завантаження конвертера.
Сульфщ купруму шд час першого перюду не окиснюеться, осюльки СЛорщнешсть до кисню у зал1за бшыла, шж у мщк
Унаслщок екзотермдчност! процесу температура розплаву в першому перюд1 зростае. Щоб запобдгти руйнуванню футер!вки температуру регулюють холодними добавками (твердий штейн, концентрата, юрки з КОвш1в тощо), пщгримуючи п в межах 1250— 1350 "С.
У другому перюд!, який ще називають реакцшним, продовжують продувания пов1трям белого штейну, внаслщок чого отримують чорнову м!дь:
2Си28 + 302 =2Си20 + 2302; (5.13)
Си28 + 2Си20 = 6Си+802. (5.14)
Тривал1сть другого перюду — 2 — 3 год. Шеля його закшчення мщь иипускають з конвертера 1 розливають у прямокутш сталев1 вилив- иищ. Чорнова мщь мютить 97,5-99,5 % Си, 0,01-0,10 Ре, < 0,3 5Ъ, $ 0,05 % В1, а також невелику юльюсть №, Аз, А§, Аи. Сумарне вндобу- /шння М1Д1 та благородних метал1в становить 95 — 99 %.
