- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
Мщь 13 руди видобувають двома способами — пдро- та шромета- лурпйним (90 % усьото виробництва). Пдрометалургшний спошб шо/ц використовують для переробки бщних окиснених руд (у нашш про- мисловост1 не застосовують).
Шрометалурпйний спос1б виробництва купруму включае: збагачення руд з отриманням концентрату, випалювання 1 плавку концентрату на штейн, конвертування штейну й отримання чорново'Г мщ1, и полуменеве та електрол1тичне рафшування (схема 2). Основу цього процесу становить плавка, за яко! розплавлена маса подшяеться на два рщких шари: штейн — сплав сульфшв 1 шлак — сплав оксщцв. До плавки потрапляе або безпосередньо мщна руда, або випалений концентрат.
5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
Бшышсть М1дних руд збагачують методом флотацп (процес Груи- туеться на рдзному змочуванш водою металовмдсних часточок пусто! породи), внаслщок чого отримують концентрат, що М1стить 8 —35 % Си, 40 — 50 3, 30 — 35 % Ре та пусту породу. У процес! збагачення комплекс- них руд 13 них можна вилучати 1НШ1 Ц1шп елементи. Для цього застосовують селективну флотащю, яка дае змогу послщовно вилучати мета- ловмдсн! часточки р1зних метал1в (для цього добирають вщповщш флотац1ЙН1 реагенти).
Рудн1 концентрата, досить збагачен! мщдю (25 — 35 % Си), плавлять на штейн без попереднього випалювання, що значно знижуе втрати МЩ1. Основний недол1к тако! технолог!! — В1дсутн!сть утил1зац!! арчи- стого ангщриду 502, який забруднюе атмосферу. Випалювання бщних концентрат1в (8 — 25 % Си) проводять з метою зниження у них вм1сту С1рки внаслщок !"! окиснення, а також для часткового перетворення сульфщ1в купруму та феруму на оксиди. Надлишок Сульфуру, що ви-
Схема 2. Спрощена схема шрометалург;^^ мробництва и1д|
п
Збагачення
1
Хвости
До
вщвалу
Гази
> |
г |
Концентрата |
|
ВипалюВа
Випалений концентрат
Виробництво
Н2504
к
Плавка
на штейн
I
1Х^ак
^Ав
Штейн
щ
алу
Продувка у конвертер!
л
Чернова
М)дь
Рафшуван^"~~|_
С
На
самостшне перероблення
В1ДХ0ДИ
Розливання
Перероблення для вилучення Си, А& Аи, 5е, Те, ...
дшяеться у вигляд! 302, ™Ри дя бн а сульфатно1
(сфчаноО кислота. ^ г ; г
Досить прогресивним 1 вис01Сопродуктивним способом е випалюван- ня у киилячому шар! рис. 5.1, суХь Ж0/0 подягае том тонкоподр|б.
нен! часточки сульфдав окиенк*^ за п1двище/оТ температури пов1тря, яке потрапляе у шч кР13ь отв0ри в пад1 ш тиском часточРки
Мщь
Рис. 5.1. Випалювання М1д1 в кип лячому шар1:
1 — конвеер; 2 — бункер; I дозатор; 4 — газорозподьтьна пили на; 5 — повггряна коробка; 6 камера печг, 7 — пиловловлюнач
тероал «переливаеться» чс
реЗ ПОрОГ ПеЧ1. ВОДХОДШ П|> чисто гази очиоцають вод пи лу 1 спрямовують на вироо ництво сорчано! кислоти. Ла такого процесу випалювап ня розко зростае штенейн шеть окиснення та у юлька разов збольшуеться продуктивность самого процесу.
Шд час випалювання завдяки нагрованню водбуваеться термочнл дисоцоацоя вищих сульфщш:
МЕТАЛУРГШ СТАЛ1 1
