I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва

Мщь — один 13 найважлив1ших кольорових метал^в (температура Плавления становить 1083,4 °С, температура кипшня — 2560 °С, густи- Нй 8,9 • 10³ кг/м³). За електропровщшстю вона дещо поступаеться ДИше ср1блу 1 е основним матер1алом в електро- та радютехшщ, як1 СНоживають 40 — 50 % уае! мцц (електропровщшсть мщ1 в 1,7 раза ЙИща, шж алюмшш, та приблизно у 6 раз1в вища, шж платини 1 зал1за). М1дь мае щнш мехашчш властивост! — ковккть 1 витягування. Май- Ж<! вс1 галуз! машинобудування застосовують мщш сплави — латуш й бронзи. Найбшьше поширеш олов'янист1 (4 —33 % 5п), свинцев1 (близько 30 % РЬ), алюм!шев1 (5 - 11 % А1 ) та ешищев! (4 —5 % 51) бронзи. 1х

яастосовують ДЛЯ виготовлення ШДШИПНИК1В, ТеПЛООбмШНИШВ та ШШИХ ИНроб1В у ВИГЛЯД1 ЛИСТа, прутк!в 1 Труб ДЛЯ Х1М1ЧИ01, паперово! 1 харчо- щи промисловость Латунь — сплав мщ1 з цинком (до 50 % 2п), що М1стить невелик! добавки шших елемештв (А1, 5!, №, Мп). I! переважно застосовують у Х1М1ЧН1Й ПрОМИСЛОВОСП.

Сплави М1Д1 з хромом та порошковий сплав з вольфрамом викори­стовують для виготовлення електрод1В 1 електроконтакпв, а сплави з фосфором (6 —8 %) — для виготовлення припо!в. Як легуючий компо­нент мщь е обов'язковою складовою багатьох алюмш1евих та шших СНЛаВ1В.

Джерелом для отримання мщ1 е руди 1 продукти 1х збагачення — концентрата та вториина сировина, причому на частку останньо! при- иадае близько 40 % загально! шлькосп вироблено! мщк

Мщш руди належать до пол1метал1чних. Цшними супутниками мщ1 е близько 30 елемештв: 2п, РЬ, N1, Со, Аи, А§, метали платиново! групи, 8е, Те, Сс1, Се, Ке, 1п, Т1, Мо. Якщо кщьюсть металу-супутника — сум1рна 1з вм1стом м!д1, то таку руду вщповщно називають мщно-шкелева, мщно- цинкова 1 т. д.

На виробництв1 використовують руди, що м1стять 0,8 — 1,5 % Си 1 б1льше, хоча промисловими вважають руди, яю мають уже 0,6 — 0,8 % Си. И сучасних умовах, якщо йдеться про значш родовища, придатними для розроблення е руди з мппмальним вм1Стом мщ1 — 0,4 — 0,5 %.

У рудах мщь зазвичай знаходиться у вигляд! арчистих сполук, окси- Д1в або пдрокарбонатш (табл. 5.1). Найбшьше значения мають сульф1дш руди, на як1 припадае близько 80 % ус1Х св1тових запас1в мщ1 та 13 яких ниш виплавляють 85 — 90 % ус1е! первинно! мщд.

Пуста порода складаеться 13 шриту Ре5₂, кварцу ЗЮ₂, карбонаив магнш й кальщю (М§С0₃, СаСО_э), а також 13 р1зних сшика™, що М1стять А1₂0₃, СаО, МдО та оксиди феруму.

Таблиця 5.1. Основш мшерали М1Д1 та !хнш склад

Мшерал	Хш1чна формула	ВМ1СТ , %			ЦЦльшсть, кг/м3
		Си	Ре	5
Халькоп1рит	СиРе52	34,5	30,5	35,0		4200
Ковел1н	Си5	66,4	—	36,6		4600
Халькозин	Си25	79,8	—	20,2		5500-5800
Куприт	Си20	88,8	-	—		5800-6100
Тенорит (мелакошт)	СиО	55,3	-	—		3700-3800
Малах1т	СиСОэ -Си(ОН)2	57,4	_	-		-
Азурит	СиС03 -2Си(ОН)2	67,5	-	-		-
Хризокола	СиЗЮд • 2Н20	36,2	-	-		2000-2200
М)дь самородна	Си	До 99,9	-	-		8960