Iпроблеми навколишнього середовища 541

рекомендовано! 569

л1тератури 569

в

1,8 мм

7 2 8 3 10 9

15...20 мм 4,5...5 мм

/—ф 14 2 5 3 7 2 8 10 9

|' '[] Ц} I Р^ис- 3.61. Розвиток гехнолопчних схем ЛПК 50 ^_; для виробництва плоских гарячекаганих строчок:

■з ' а — слябова технолога; б, в, г — тонкослябов1

| 2 _мм технолог]?; д — технология виробництва стр1чок;

, к+я е — технология вщливання тонких ему г: 1 —

' 14 23 10 9 МБЛЗ; 2 — пристрш видалення окалини; 3 —

/У / / ножищ; 4 — контроль якост1; 5 — пй; 6 —

_г\/ чорновий прокатний стан; 7 — безперервний

! ♦П *(р прокатний стаи; 8 — охолодний пристрш; 9 —

! 20 ■ моталка; 10 — тягнуч) валки; 11 — койл-бокс;

I-* 12 — прокатний стан Стекеля; 13 — планетарний

е прокатний стан; 14 — доохолодш валки

мае зону нагр1вання з верхшм 1 нижшм опаленням завдовжки близь­ко 35 м. Шч розрахована для нагревания гарячих слябов та вир1вию- вання 1"хньо1 температури в межах ±10 °С по веш довжиш, ширин! та

ВИСОТ1.

Шеля прохщно! печ1 на тонких слябах проводять пдрозбивання окалини водою шд високим ТИСКОМ 1 IX транспортують до чорнових ) ЧИСТОВИХ КЛ1ТСЙ стану.

2. Технология розливання у двовалковий ливарний модуль

Прагнення подальшого спрощення технолопчного циклу та вщокрем- ЛС'Ния з нього операцш нагревания 1 гарячого прокатування злившв дало ёмогу СТВОрИТИ коротку Л1ШЮ виробництва тонко! строчки — ТвХНОЛОГШ ЕигозЬггр. Незважаючи на те, що Г. Бессемер ще в 1860 р. запропонував СПоаб беззливкового прокатування пщ час розливання рщкого металу в охолодш валки, що обертаються, позитивш результати отримали бшыне |||ж через 100 рокш. Внровадження цього способу ютотно сприяло зни- Женню каштальних витрат 1 витрат на переробку, зменшенню тривалост1 ииробничого циклу та ищвищенню продуктивное^ пращ.

Центральним ланцюгом комплексу е двовалковий ливарний модуль (ДЛМ) 4 (рис. 3.62). Сталь розливають 13 розливних ковппв 2, як1 знахо- дятьея на поворотному стенд! 1. Це дае змогу проводити розливання способом «плавка на плавку». У зазор м1ж валками сталь надходить 13 11ром1Жного ковша 3 ) шсля кристалтзацн, яка заюнчуеться повшетю мхж валками, вщлита стр1чка проходить через петльову яму 7 \ П0Т1М над­ходить в обтискну клпъ 8, де за один прохщ стр1чка зазнае гарячо! дефор- мацп 1 пот1М намотуеться на барабан 6. Шсля розливання 90-тонна стр1чка перемоту еться моталкою 5 1 роздшяеться ножицями 9 на кшька менших рулошв. Зазвичай установлюють три моталки масою по 30 т кожна.

Вщом1 також ДЛМ з горизонтальним розливанням металу, в деяких ДЛМ диаметр верхнього валка (близько 800 мм) менший, шж д1аметр нижнього (близько 1200 мм).

2. Якють металу 1 продуктившсть комплексу

Якк'ть тонко! лито! строчки вщповщае вимогам, ЯК1 ставлять до !! геометрп, поверхш й кромки, 1 дають змогу використовувати стр1чку

безпосередньо для холодного прокатування з товщини 3,0 мм до О,Я мм Така холоднокатана стр1чка проходить стандартний контроль за н< 1мц параметрами. Швидка кристал1защя стал! в пром]жку М1Ж валками позитивно впливае на п корозшну стшюсть. Усе це властиве иренН, обтисненш у процесс безперервното розливання.

Тривал1сть безперервното розливання за технолопею Еиго.ч1г1/> лл чи жить В1д стшкосп заглибного стакана г б1чних обмежувальних пламнц б)ля торщв розливних валк1в. Отрпмаш В1ропдш результат шми розливання безперервно!' строчки завдовжки до 15 км. Середня швпдки 1й розливання — 60 — 100 м/хв (максимальна — 150 м/хв). Проаун тившсть розливання за д1аметра валюв 1500 мм досягае 145 т/ юл н1;| час виробництва строчки завширшки 1500 мм 1 завтовшки 1,5 мм При дуктившсть зб1льшуеться 31 зменшенням товщини строчки. Н(1мш.1 и. на продуктившсть комплексу становить 400 тис. т/рш.

Основна продукщя, яку виробляють на ДЛМ, — смути нержатючп? стал! завширшки 400 — 800 мм, 800—1130, 1450—1650 мм. Кр:м оно, ДЛМ використовують для виробництва тонких смут з вуглецевоТ ( ьн1 з вм1Стом вуглецю менше шж 0,05 1 до 0,45 — 0,60 %.

3.12.4, Автоматизащя 1 техшко-економ1чш показники процесу

У процес1 розроблення автоматизовано! системи керування 11П\

вирпнували тага основш завдання: безпека безперервното розлив.

отримання П0Тр1бн01 ЗОВШШНЬО! 1 ВНутр1ШНЬ01 ЯКОС'П смуг, узгодл,. ним роботи обладнання тощо.

Система складаеться 13 таких шдсистем: керування р1внем реп

металу в пром1жному ковип, яка регулюе р1вень рщкого металу в о₍ ми ньому шиберним затвором сталерозливного ковша; керування ртисм металу в кристал1затор1; дистанцшного керування кристал^затором а ы змши ширини зливка в нроцес1 лиття 1 конусност1 кристал1затора .1 ш цього кожний вузький б!к кристал1затора мае два привщш шпии.н- н, як! приводиться в Д1Ю вщ окремого серводвигуна; динам1Чпою кгр\ вання твердненням зливка в криеталозатор! та запобшання ирорпв.мч I зависаниям металу за температурою у певних точках кристалки о'ра динам1Чним керуванням системою вторинного охолодження за и мы

В1Д товщини слябу; керування обтисканням за напрямом 1 величин

зусилля, як1 задають пдроцилшдрам кожно! секцп прокати от < ыщ керування вигином, витягуванням 1 розпрямлянням зливка; сппчрош зацп роботи окремих шдсистем.

Важлива перевага процесу з ДЛМ — економ1Я енерп! та скорей и ня викид1в газ1в. Пор1вняно 31 звичайним безиерервним розливамимл зниження витрат енергп становить близько 2,8 ГДж/т сталь 111><и .щ

вання сляб1в без !х шд1гр1вання природним газом зменшуе викпди I

кг/т сталь С0₂ - 211, Ш_х - 0,271 I ЗО_х - 0,036.

"ЦИНичшим юлькоеп ковиив, коли розливають метал способом Мй плавку», шдвищуеться вихщ корисиого для виробництва Тонко? стр1чки, осюльки втрати металу у пром1жному ковнп, ХНостовш часгинах безперервноГ строчки досить значш, особли- роаливапня лише одшеГ плавки. Вих1д корисиого знижуе Григи з окалиною тд час оброблення кромок 1 поверхш строчки.

ЛезобмеженоУ тривалост! безперервного розливання теоретич- 1/1 корисиого становить 97 %.

, АВТОМАТИЧНА СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ШПЛАВИЛЬНИМ ЦЕХОМ

Мйтичиу систему керування (АСК) сталеплавильним цехом йудуит. як двор1вневу 1ерарх1чну систему, яка, в свою чергу, , до складу заводсько'Т АСК. Основш технолопчш агрегати СПЦ *Ш'{I. |Ндеистемами АСК — технолопчними процесами (ТП), що функци збирання, иервинного оброблення, збер1гання й опе- "III п1дображения технолопчноУ шформацп, контролю роботи !МНМ, друкування зв1тних документов, подготовки шформащУ й |ц гум1жиими системами та системами верхнього р1вня. ЯЙИКлад, |)озглянемо АСК електросталеплавильним цехом (ЕСПЦ) ДЧ). Д< > складу АСКТП ДСП (а) входять таю локальш системи ци. набором шихти 1, електричним 1 тепловим режимами 2, про- Ииннп киснем 3, тиском тд склепшням печ1 5, дозуваниям мета- ИИ икатюв 6", феросплав1в 1 сипких 7, а також систем автоматич- И'1ролю Х1М1ЧИОГО складу металу 4 й маси металу в ковии уиинпя технолопчним ироцесом плавки здшснюють на основ1 ШИ. то надходить вщ автоматизованоУ системи експрес-контролю СО складу металу в ходе плавки, яку розробили сшвроб1тники щЦнрметаптоматика». Система розрахована для отримання резуль-

за час, що не перевищуе 2 — 3 хв. Н'Ш иозашчиого оброблення охоплюе юлька технолопчних агре- (|1М1 переливания металу (б), установки вакуумування (в), дуго- |/Ц|р|м;пщя (г) 1 продувки металу порошкопод1биими реагентами ||| миН ряд АСК: установкою електромагштного перем1шування И йоннп '), продувкою металу киснем у вакууматор1 10, тиском 'ИШИою вакууматора 11, дозуванням у вакууматор легуючих до- Щ, емектричиим режимом дугового шд1гр1вання 13, газовщв1дним М уеипюмки дугового тд1гр1вання 14, дозуванням в установку 1И» доПавок /5, тиском шертного газу в тракт! продувки металу Цииод|С!Нимп реагентами 16, дозаторами порошкопод^бних реа-

< н 'шду АСКТП МБЛЗ (е) входять: АСК р1внем металу в ШИН) ног удин) 18) кристал1затор1 19, АСК тепловим режимом зливка

Рис. 3.63. Структурна схема АСК ЕСПЦ

~ X 2; — ^ — — ^ ш

— ~ —

~ ~ х

МЕТАЛУРГШ СТАЛ1 1