11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
||№|мне думку про безперервне розливання стал! висловив Г. Бессе- ! Н Моменту отримання першого патенту на безперервне розливан- М1 дп иер'тду, коли цей спос1б д1став визнання 1 почав упроваджу- минуло понад 100 рогав. Це, насамперед, пов'язано 31 складною ?||укЩ| ю машин безиерервного лиття. Основним критер1ем дощль- | Ниши способу розливання е швидка окупшеть кашталовкладень 1 Ыднищеиии ииходу придатно! стал1 (на 15—17 %). У багатьох "Ценит розиинених крашах частка безперервного лиття переви-
1)0 "и
Рис. 3.55. Схема шдливання 1 тверднення зливка:
1 — кристаЛ1затор; 2,3 — вцщовщно рщкий > затверд!лий мп.и, 4 — опорний ролик; 5 — форсунки-розпилювач1 води на злипик, 6 — тягнуч! валки
Способ безперервного розливання стал1 поляки и тому, що рщкий метал заливають у верхню час шву водоохолодно! форми — кристал1затор, а з нижш,и1 його частини безиерервно виходить частково аГш повтстю затверд1лий зливок-заготовка. Шсля пошипи тверднення заготовку р1жуть на куски иотр1бно1 дом жини.
За звичайного способу розливання довжина злпиии вщповщае висот1 виливнищ, за безперервного дон жина отримуваного зливка-заготовки може наб;и,по перевищувати довжину кристал1затора.
Якщо у кожному звичайному зливку спостерпа ються усадков1 дефекта, а у верхнш зош наконичуии I. ся лшвати, то за безперервного розливання поел I до и не нарощування зливка забезпечуе зосереджении усадковоУ раковини лише в останнъому верхш.ому юнщ заготовки, що значно зменшуе юльюсть вщхоачи За безперервного способу розливання можна та ливати зливки вщносно невеликих иерер1з1в, юош безпосередньо отримувати заготовку з рщкого металу для подалышн переробки (сортова заготовка).
Для безперервного способу розливання стал1 характеры велик: темп ко-економ1чш переваги пор1вняно з технолопею розливання у вилившии
значно зменшуеться юльюсть вщход1в металу — за безперервпот розливання вони становлять 3 — 5 % замхеть 15 — 20 % за звичаппот,
р13ко знижуються витрати иального завдяки вщсутносп нации; и
зливюв для прокатування на обтискних станах;
зменшуються кашталовкладення для 6уд1вництва металургмпшч пщприемств, осюльки вщпадае потреба в дорогому устаткуванш (очю М1нги 1 слябшги, шип обтискш стани, парк змшного устаткувапмя м В13К1В для них, стриперш крани, нагр1вш колодяз1 тощо);
р!зко скорочуеться виробничий цикл 1 виключаються деяю 1р\ дом1Стк1 операщ'У;
пщвищуеться яюсть металу внаслщок зниження х1М1чноУ псоапо рщност1 завдяки швидшому твердненню невеликих за товщиною злит. Iи,
створюються умови для автоматизащУ процесу розливання мпа ч\
У зливку-заготовщ можна виокремити дв1 дшянки активного о\и ю
ЯЛИИка потр1бно1 конф1гурацп. На вщсташ 200 — 600 мм вщ верху 1Л)затора знаходиться зона безпосереднього контактування з алиика, де максимальне тепловщведення (1,4 — 2,3 МВт/м2), ^КИ кижчс внаслщок усадки юрки М1Ж нею 1 стшками кристал1за- ЩИНИкас 1'азовий пром1жок, який р1зко знижуе тепловщведення до 0,Й МИт/м2.
(ципа к]рки на вихо/а з кристал^затора мае бути достатньою для Мунииия зусилля витягування 1 тиску рщко! сталь Ця товщина *ЛЫпа, що б^льша тривалкть перебування юрки в кристал1затор11 «II становить 10 —25 мм, а температура поверхш — 900 —1250 "С. Й<)М| нторинного охолодження на поверхню зливка, що рухаеться, || розиилену воду 1 встановлюють опорш пристроТ (наприклад, И •/), як! запобшають можливому випинанню юрки зливка шд д1ею ("шина р!ДК01 стал]. Витрати води при в1ддаленш в1д кристал1затора уМ)гьси: його розраховують так, щоб вщводилася теплота, що вид1- И н1д час кристалгзацп стал1, а температура юрки для запобшання Ник» трпцин знижувалася пор1вняно з вихщною (900— 1250 °С на у ;юпн) не бшьше шж до 800 — 1000 °С наприкшщ, причому по- ||цг* для сталей, яю схилып до процесу трщииоутворения. Йгаперервному зливку спостершаються Т1 сам1 структурш зони, ||1сли розливання у виливнищ — др1бш неор1ентоваш кристали ЦИМ1*рх1н, розмщеш за ними стовпчасп кристали 1 крупш по-разному ИТоишп кристали всередиш зливка.
,11,8,1. Конструкщя машин безперервного лиття говок (МБЛЗ)
*|1 машипп МБЛЗ умовно подшяють на гшсть основних тишв , Я,5((): па машинах 1 —3 кристал1затор вертикальний, на машинах Ирннолшшний, а на машиш б — горизонтальний. Ниш найбшь- |л>«К1ст)> дпочих машин належить до 3 — 5 тишв. 'ЦТИкалып МБЛЗ (/) застосовують для вщливання сущльних 1 ,||1Н1Пх заготовок сталь У вертикальних машинах без вигину
,АО. Принципов;» схема
7
»0-
70
зливка — найсприятлив1Ш1 умови формування яюсних заготовок пш рокого д1апазону профцив, розм1р1в 1 марок сталь Проте вони дор<н I, дуже довг! (близько 40 м) 1 не дають змоги досягти високо1 швидкогП розливання.
Для зменшення висоти вертикальних машин було запропонов,
установки з вигином зливка теля його тверднення, що мають верш кальний або виготовлений по дуз1 великого круга кристал1затор. Пер тикальт МБЛЗ оз вигином (2, У) застосовують для вщливання топкич сляб1в у ра.31 еумпцення Гх 31 станом гарячого прокатування. У М1>.'1.1 13 вертикальним кристал1затором зливок теля проходження витягуваль них валк1в вигинають на кут 90°, а пот1м виправляють у горизонтально му або дещо нахиленому положенш. Проте 1Стотно зменшити винчу Ц161 машини пор1вняно з вертикальною можна лише тод1, коли вона призначена для виливання зливка невелико! товщини. Кр1м того, МI >./1,1 ЦЬОГО типу потребують 61ЛЫН01 ПЛ01Ц1, шж вертикально
Значно зменшити висоту МБЛЗ вдалося в рад1альних конструктах машин (4). У таких МБЛЗ зливок шсля виходу з кристалозатора продоп жуе рухатися по дуз1 круга. Повшстю затверд1лий зливок виправляюм. у комбшованому натягувально-правильному мехашзм1, теля чого роар! зають на заготовки потр1бно1 довжини. Рад1альш машини займа юн. б1льшу площу, шж вертикальш, тому 1'х складшше розмщувати в ни у ючих цехах.
У МБЛЗ криволшшного типу 5 зливок вигинають ще до його нон ного тверднення. Таю МБЛЗ пор1вняно невисош, що особливо важ./ппю, тому дають змогу розливати метал 13 большою швидюстю, якщо це п. впливае на яюсть заготовки.
Недолш машин горизонтального типу 6 — низыа швидкост! витя1 у вання зливка, а переваги: завдяки невеликому феростатичному тп< к у рщкого металу виключаеться застосування громоздких шдтримувал ы п I \ пристрош у зош вторинного охолодження; водеутшеть метека в крипа дозатор! та окиснення металу у процесо введения в криеталозатор; пен. лико розм1ри; простота виготовлення 1 монтажу обладнання. 1снус а па типи таких машин: з одно- та двоб1чним витягуванням зливка. Прлмп ка доводить, що машини горизонтального типу дощльно виготов.ияш похилими з кутом нахилу до горизонтально! площини близько !'() Деякий нахил машин полегшуе умови вщцлення газ1в 13 кристалемю
ра шд час заливания першоГ порцп металу, а також полегшуе
завершения лиття.
Конструкцию МБЛЗ розглянемо на приклад1 машини вертикально! о типу (рис. 3.57). 1з сталерозливиого ковша сталь надходить у промм ний К1вш 1, а 13 нього — в криеталозатор 2 з вертикальними стшкамн. який розмогцений на опорной рамцо 3 1 рухаеться зворотно-постуиамыю механозмом 4 (А —■ ровень розливного майданчика). Посля виходу м кристал1затора зливок рухаеться вниз через зону вторинного охолода.п НЯ, ЩО СКЛадаеТЬСЯ 13 СИСТеМИ форсунок 1 ОПОрНИХ ПрИСТрОШ роит I и