- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
11.7, Дефекта сталевих зливив
.1
»чпи сталевих зливюв подшяють на природш, або неминуч1, яю НЮП. ищ час тверднення та охолодження зливка, 1 технолопчш, Иикають внаслщок недосконалосп технологи розливання та вип- етмл1. До перших належить усадкова раковина, осьова пухюсть, НИ I структурна неоднородность, щшьников1 пухирщ, ендогенш неме- 1 включения; до других — трпцини, плени, завороти юрки, пщюрков1 |(1 У злпвках СП0КП1Н01 стал1, «халяви» 1 рОСЛ1СТЬ ЗЛИВЮВ кипля- ИЛ1 га мала товщина у них здорово'1 юрочки тощо. Ымп пухкгстъ — це скупчення др1бних уеадкових порожнин у ||| (1(т.он1Й частиш зливюв споюйно'Г стал1. Вона виникае пщ час л1,1пци зливка, коли осьова зона металу, що не затвердев, весь час (Ими I н деяких м1сцях кристали, яю ростуть з протилежних 'йини, зрощуються. Шд кристалами вщбуваються процееи тверд- йр.1 /((к'туну редкого металу зверху 1.з прибутково! частини зливка, |дпк чого утворюються Др1бш усадков! порожнини. | ннииу ос1>ово1 пухкос/п впливають зниження температури мета- ИН розливають, збщьшення маси зливка, присутшсть у стал1 еле- И, ин) п1диищують усадку у процес 1 тверднення (особливо вугле- |(1о и'н.иасть рщкого металу (хрому, титану). Тому для зменшення )1 пух коси металу потргбно полшшувати об1гр1вання верхнып '|(И ншпкл.
"щи/тш н'цжи — це дефект поверхш зливюв, що переважно вщбу- »И ш сифонного розливання внаслщок окиснення та охолоджен- ня поверхш радко! стал1 у виливнищ. Зазвичай поверхня металу, щи шдшмаеться у виливнищ, покриваеться шивкою оксщцв, яю утиорю ютьея завдяки окиененню екладових етал1 киснем пов1тря. ТвердпочиН шд пл1вкою метал утворюе разом з нею юрку, яка поглинае 13 рь'иш! стал1 неметалев1 та шлаковг включения, що спливають. Якщо юрин пристае до станок виливнищ, то метал, що шдшмаеться знизу, прорин.н цю юрку, завертае п до стшки виливнищ, шеля чого заливае. У ми м1 завороту юрки в зливку вадбуваеться скупчення неметалевих вклю чень 1 газових пухирщв, що утворюються внасладок взаем од п оке ид | и юрки з вуглецем сталь
1нтенсившсть росту юрки та поява у зливку заворопв збыыиуп м и у раз1 низьких температур та швидкосп розливання, особливо за паям ност1 легкоокисних елемент1в (хрому, алюмшш, титану).
Поперечнг гарячг трщини — це насладок виникнення у вш.пи! усадщ твердшчого зливка иерепон. Найчаепше трщини виникаюи. шеля мшцевого зависания зливка у виливнищ на вибо'Гнах у стшщ аг.м в пром1жку М1Ж виливницею 1 прибутковою надставкою. Для усупепим цього дефекту потр1бно забезпечити гщльне прилягання прибуткомщ надставки до виливнищ й вибракувати виливнищ, що мають вибо'ши
Поздовжт зовниит гарячг трщини виникають у раз}_ розлива и ми перегрето! стал 1 та за шдвищено! швидкост! розливання. 1хня ширин,I становить 1—3 мм, а довжина досягае 1 м 1 бшьше. Внасладок усадки шрки тверД1Ючого зливка 1 теплового розширення виливнищ М1Ж ними виникае промЬкок. Рщкий метал знаходиться шби-то в посудит, еппками яко! е юрка твердшчого металу. Якщо тонка юрка не витримуе фероси тичного тиску радко'! сталх, то вадбуваеться И розривання у поздовжиьп му напрям!, внасладок чого утворюеться поздовжня трщина.
Утворення гарячих поздовжшх трщин можливе також на граш злим ка внасладок неправильного центрування струменя металу пщ час рол л и вання зверху. Якщо струмшь металу вадхиляеться вщ центра вплпм нищ, то вш розмивае юрку твердшчого металу 1 в м1сщ П стонпнчтч утворюеться трещина.
Для запобшання появ! поздовжшх гарячих трщин потрхбно не ап пускати перегр1вання металу та швидкого його розливання.
Поздовжт зовнгшт холоднг трщини виникають у процеа охот дження затверделого зливка на його гранях за температури, нижчоУ им* 600 °С. Вони утворюються за надто швидкого охолодження злши л
внасладок терм1чних 1 фазових напруг. Для запобшання Ух утворси
охолодження зливюв слад здшенювати пов1льно. Схильшсть ста./п т утворення холодних тр1щин пщвищуеться у раз1 легування УТ хромом, манганом, сил1щем, а також за вмюту вуглецю понад 0,4 %.
Плени утворюються пад час розливання зверху I переважно у пи/мпП частиш зливка теля удару струменя металу в дно виливнищ, внаои/ни, чого сталь розбризкуеться. Бризки та заплески застигають на пми .п виливнищ, поверхня Ух окиснюеться, тому вони не розчиняються н |и м ш
I Щи п1л1пмпеться, ) не зварюються з основною масою зливка, утво- дефект понерхш зливка — плени.
ММеишсппя розбризкування металу заповнення виливниць почи- ||11и1лыю за неповшстю вщкритого стопора або затвора. 3 метою РИММ пленоутворення метал розливають через пром1жш ковий та
"к1(>к<нп пухирщ — це газов! пухирщ у зливках спокшно!' стал1, 1ЦГ1Н б|ля поверхш зливка. Причин виникнення цього дефекту Одна з них — надмхрно товстий шар мастила на виливнищ, док чого воно не встигае вигор1ти до шдходу рщкого металу, за- ТЫ'И ним I субл1муеться. Субл1мати затримуються м1ж кристалами (ММого металу й утворюють пухирщ. 1нтенсивно пухирщ утворю- [1М падм1рного (> 0,5 %) вмюту в мастил1 вологи внаслщок !"! щупания га пщ час розливання недостатньо розкисненоГ стал: |док утиорення у процес1 !"! кристал1зац1Т пухиргцв СО. Пщгарков! Ц| у пюрюються також теля розбризкування стал1 у раз1 розливан- "||*у, Крашп металу (бризки), що пристали до стшок виливнищ, НИН I) окиснюватися з поверхш. Потрапляючи пот^м у рщку сталь, И крииель реагують з вуглецем стал1 та утворюють пухирщ СО. а!< пп> .ишака — це дефект зливгав спокшно! стал1 за пщвищеного И стал! водню. Шд час кристал1защ! надлишковий водень вщцля- й розчипу 1 залишаеться м1ж кристалами у вигляд! пухиргцв, що "1ДИТ1. до зростання зливка. Цей дефект характерний для сталей з ИМ ИМ1СТОМ силщш.
ллиигаи киплячо! стал! за недостатнього окиснення металу 1 |Ч1 кипшня у зливку залишаеться багато пухирщв, що зумовлюе НИ» злпнка, зменшення хщльност! головно! частини ! в подальшо- |Д|||||у< головну обр13Ь.
'щашш* це застигла гарка металу на стшках виливнищ. У раз! ||111и| окисшованост! киплячо! стал! кипшня впродовж заповнення НИШ шдбуваеться дуже бурхливо 1 пухирщ СО сильно сшнюють Пеня закшчення штенсивного кипшня сталь оещае, залишаючи НИих ни л и вншц застиглу гарку — «халяву».
