3.11. Зливки I розливання стал1
Завершальною стад1ею конвертерного, мартешвського 1 електросмче
плавильного виробництва стал! е випускання металу в гавш та и
розливання у виливнищ або на машинах безперервного лиття замни вок (МБЛЗ). Розливання металу не менш вщповщальна операщя, шж попередш стадп виробництва стал1, осюльки потребуе ретельнот нот проведения для забезпечення виробництва зливгав 1 заготовок витки» якост!. Вщ правильности проведения розливання стал! залежать 1сми ко-економ1чш показники роботи цех1в, яю оцшюють ие лише за кальки 1 ш металу, що випускаеться 13 печ1, а й за виходом придатних зливктв
3.11.1. Випуск стал1 у ювш
Шеля закшчення плавки рщкий метал 13 сталеплавильного агри.пу зливають у сталерозливпий к1вш, який мае форму зр1заного копу» л 1 розширенням уверх. Конусшсть стш ковша становить 3,0 3,5 ".. Мштшсть його залежить вщ м1сткост1 сталеплавильного агрегату 1 ко ш ваеться вщ 5 до 480 т. Металевий кожух ковша, який виготовлякш. способом зварювання або склепування, по колу оперезаний спешалышм кУльцем 13 цапфами. За цапфи ювш утримуеться гаками мостового ро > ливного крана для транспортування, розливання, а в деяких проце< .1 \ 1 для випускання металу 13 печ1.
Усередиш ювш мае вогнетривку футеровку 31 шамотно'У цеглп .иш монол1тну футер1вку, виготовлену набиваниям з кремнеземистоУ м.и н, до складу якоУ входить кварцитовий порошок або кварцовий гпсок, < по лучш матер1али (вогиетривка глина, фосфатиа, силжо-натр^ева та ишм в'яжучО 1 вода (5 — 9 %).
Моиолшгу футер1вку вигатовляють також способом лиття, для чою \ пром1Жок М1Ж ст1нками ковша 1 шаблоном заливають рщку вогнетриим масу. Ювш 13 монол1Тною футер1вкою мае бщьшу стшюсть (понад 40 п 1.1 вок-налив1в), шж ковпп з футер1вкою 13 шамотноУ цегли (10—18 платж»
Сталерозливш ковип устатковаш стопорним механизмом або шпо< р ним затвором, яю потр1бш для випускання рщкого металу у вилннпп цю або кристал1затор МБЛЗ. Стопор з пробкою або шиберна п.чпм перекривають отв1р розливного стакана, встановленого у дниип копни Стакани виготовлюють 13 магнезиту або шамоту, пробки — 13 внеш.о глиноземистого шамоту або магнезиту. Пщшмання й опускания с юно ра проводять за допомогою механизму, до складу якого входять понаун. вилка 1 важ1ль. Стопор иеремщують або вручну, або гщравл]чнпм 'т мехашчним приводом.
Шиберш затвори встановлюють 13 зовшшнього боку днища копни безпосередньо шд розливним стаканом. Затвор складаеться 13 вопнч рпп коУ плити (шибер) 1 нерухомого корпуса. Шиберна плита, що перскрп
I Ыдкривае отв!р стакана, рухаеться в горизонтальному наирям! за 1Могою пдроцилшдра. Слщ зазначити, що шиберш затвори надшншп ;еилуатацн, шж стопори.
8,11,2. Способи розливання стал!
розливання стал1 у виливнищ проводить двома способами — зверху внизу сифоном. Обидва способи мають переваги 1 недолши, тому !х |р залежить в1д певних умов. Яюсну та високояюсну сталь розли- "Ь нс|)еважно сифоном, а киплячу — зверху (дим способом розли- УП| споюйну сталь у зливки масою понад 7 т). |*о;1лнпаиня стал1 зверху. Шд час розливання зверху (рис. 3.50, а) "ЛЬ безпосередньо 13 ковша надходить у виливнищ, встановлеш на уиннх плитах — шддонах. Шсля заповнення кожно'Г виливнищ стойко шиберний затвор ковша закривають, а к1вш транспортують до ТунпоТ виливнищ, знову в1дкривають шиберний затвор (стопор) 1 ЛИ зниовнення сталлю ново! виливнищ цикл повторюють.
1од1 1йд час розливання зверху використовують двостопорш ковип; ДИс змогу одночасно заповнювати дв1 виливнищ та скоротити трива- !Т| розливання. 3 метою зменшення напору струменя металу 1 розбриз- Й«нн>1 Гюго на стшки виливниць розливання зверху шод1 ироводять
пром'окний К1вш, а в деяких випадках — через пром1жш лшки. 1,о.1ливаипя стал1 сифоном. Шд час розливання сифоном (рис. 3.50, б) ЙЛ I.» ковша випускають у лшку центрово!, шсля чого вш по каналах Щддош надходить одночасно у кшька виливниць (2, 4, 6, 8, 12 1 бшыие). "ЛШнннц розмпцують симетрично вадносно центрово! на чавунному малому шддош, в якому зроблено канали для сифонно! цегли. У центр! (ома е заглиблення, в яке вставляють вогнетривку з!рочку. Цеиграль- ш 1н р :нрочки з'еднують Милом центрово!, аб1чш — циклами сифонно! провод- Комплект сифонного при- 'У (проводка, 31рочка, цент- Л (рубки I лшка) виготов- |П1< М шамоту. Мнмуппа або сталева цент- НИ < к надасться з двох по-
ЙИ110К, СКрШЛСНИХ К1ЛЬЦЯ-
, циниками або болтами.
Я 50. Схема розливання стал1 (НУ (и) гн 1-||<|)опом (б):
1 11и ||< |к> ■ '01(11(1111 ювш; 2 — ви- ЙНИИМ, I шддон; 1 — стопор;
Усередину центровоГ вставляють вогнетривю трубки. Висота щчпро во! мае бути б1льша, шж висота виливнищ (для розливання кишшчш сталО або виливнищ з ирибутковою надставкою (для розливання сип к1йн01 сталт) на 300 — 350 мм. 31браш виливниц! встановлюють на залм ничн! В1зки 1 подають у розливний пропн.
Розливання сифоном мае таю переваги: 1) отримують чисту поверх ии> зливк1в (зливки, В1длит1 сифоном, не потребують обдирания 1 значшчп очищения); 2) можливкть одночасного вщливання кшькох злившв, рп у лювання швидкост1 заповнення виливниць 1 контролю поведшки мсм лу; 3) пщвищуеться стшгасть футеровки ковша та полшшуються умпип роботи стопора й шиберного затвора внаслщок меншо'Г тривалосп р»и ливання 1 зменшення шлькосп вщкривань 1 закривань стопора аоо затвора. До недолШв сифонного розливання належать: 1) потреба п;п |и вання стал1 до вищо!' температури внаслщок охолодження в центрожй 1 сифоннш ироводщ; 2) пщвшцеш втрати металу у вигляд! ливпикш (0,7 — 2,0 % маси стал!, що розливаеться); 3) складшсть \ ищвищс па варт1сть розливання внаслщок витрат на вогнетриви, додаткове ус им кування 1 пщготовку П013Д1В (збирання ШДДОШВ 1 центрових).
Втрати металу пщ час розливання сифоном 1 зверху у вигляд! скрапу та недоливк!в етановлять 0,6—1,9 %; у раз1 розливання сифоном до датков1 втрати у вигляд1 ливниюв — 0,7 — 2,5 % сталь