3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом

Позапхчне оброблення радко! стал1 у вакуум1 досить перспектиммпм процес. Його можна використовувати для оброблення будь-яких, зокрема рядових (конструкцшних, легованих) сталей, яга виплавляють у р1зпи* металургшних агрегатах, що дае змогу одночасно дегазувати значпу кшьк1сть металу (250 — 350 т).

Вакуумне оброблення р1дко! стал! в ковнп (рис. 3.47, а) — найири ст1ший 1 найдешевший спос1б. При цьому способ! к1вщ 13 рщкою стадию ставлять у вакуумну камеру, в ягай вакуумними насосами (зазвичай пароежекторного типу) створюють розрщження 13 — 2000 Па. Пщ ча. витримування, тривал1сть яко! залежить вщ кыькосп стал1 та!! складу, вщбуваеться видалення газ1в — Н₂, СО, С0₂, И₂. На кришщ камерм зазвичай е пристрш для введения у метал розкисних 1 легуючих дооа вок, яке проводять гпсля дегазацп. П1сля закшчення вакуумуванпя тд кривають камеру, витягують к1вш 1 розливають сталь звичайним сит и бом (на пов1тр0.

Унаслщок вакуумування стал1 в ковнп, як 1 за шших способ1в дегазацп,

знижуеться вмют у метал1 газ1в — кисню, азоту та особливо вод ,

вщповщно зменшуеться забруднення стал1 оксидними неметалеиимп включениями. Ступшь зниження вм1сту газ1в значною М1рою залежи 11. вщ ступеня розкисненост1 металу.

Найефективн1ша дегазац1я нерозкисненого металу з наступи им |нм кисненням 1 легуванням його вщбуваеться у вакуумь За вакуум пот

а б в г д

„> Рис> 'Л.47. Способи вакуумування ргдко} сталь^-

II и коими; б — шд час переливания металу 13 ковша в ювш; в — пщ час розливання | Ыннпа у виливницю; г — порцшне; д — циркуляцшне; — — електромагттне

НИ|М'М11пунаи]1Я

"роблеипя металу досягають найвищого ступеня дегазацп 1 розкисиен- , Дли шдвищення ефективност1 перем1шування металу 1 вщповщно дПииеипя умов дегазацп шод1 поеднують вакуумне оброблення мета- || Пою продувкою шертним газом (аргоном), який подають у ювш з йлом к|)1зь спещальну футеровану фурму. 3 т1ею самою метою ви- (НК'тоиують електромагштне перем]шування металу в ковип. Недол1к Йуумунапня металу в ковип — обмежена тривал1сть оброблення внас- /|пк шачиого охолодження металу та розливання стал1 на пов1тр1, що (ИИИ'пос новторне поглинання газ1в. Для пщтримання необхщного МИературиого режиму використовують дугове або шдукцшне пццгр1- МНн металу в ковпп, а для запобггання повторному поглинанню газ1в НЛиманпя вакуумованого металу здшснюють у захиснш атмосфер!. Дпазащя струменя металу шд час переливания його 13 ковша в 4ЙИ1Н (|)ис. 3.47, б). При цьому способ! дегазацп металу створюються КИЙ) ирняТЛИВ11Ш умови для видалення газ1в, шж у раз1 вакуумування в Мним! К11шI розмщують у камер1, в якш створюеться розрщжеиня 133 - ||0() Им ('трумшь металу, який падае в ювш, у вакуум1 розпадаеться на Ц|М1м1, що збшьшуе поверхню металу, внаслщок чого прискорюються й|111Цеси дегазацп. Вакуумування 10-тонного ковша таким способом 9|ШИа< Н К) хв.

Дпалашя струменя металу у вакуум1 шд час розливання його у

КМНИН11Ц1 (рис. 3.47, в). Для розливання металу виливнищ розмвдують У йикуумпш камерь Внаслщок застосування цього способу досягаеться

найвищий стушнь дегазацп металу. Усуваються недолжи шших с

бгв вакуумного оброблення — розливання вщбуваеться у вакууму мичу метал не зазнае дп пов1тря теля зановнення внливнищ. Розливання у вакуум1 використовують для виготовлення зливюв масою 150 - ,400 I

Вакуумування порцш металу (рис. 3.47, г). Кр1зь футеровану трупу, опущену в розливний ювш, рщка сталь окремими порщями засмоыу еться у вакуумну камеру. Шсля короткочасного витримування у каме р1 (30 с) порщя стал1 повертаеться в ювш. При цьому пщшмасты и камера з трубою або опускаеться ювш. Труба весь час залишасгыя заглибленою у метал. Цикл засмоктування 1 випускання окремих гюрпп! металу тривае доти, доки весь метал, що знаходиться в ковнн, не г^хн'г.и' через вакуумну камеру.

Вакуумування металу циркуляцшним способом. У вщкритий кипи I рщким металом (рис. 3.47, д) заглиблююгь дв1 футероваш труби, розмпнпп у нижнш частиш вакуумно! камери. Завдяки розрщженню, що створюстм и у вакуумнш камер1, та газу-носш (аргону), що подаеться у нижшо часч и ну одшеТ з труб, метал пщшмаеться по цш труб1 1 надходить у камеру 1нжектований аргоном струмшь металу на вход1 в камеру розбризкусп. ся, метал зазнае дегазацп, стжае по похилому дну камери до друго! т|>у(яI, шсля чого по нш повертаеться у ювш. Швидюсть циркуляцп за м1Стко< 11 камери 1 т становить 5 — 20 т/хв, витрати аргону — 25 л/т сталь Перса бачено шд1гр1вання металу шдуктором, що розмщений на труб1, по ям Л метал повертаеться у ювш. Метод забезпечуе високу продуктивна-1 в I мае Т1 сам1 переваги 1 недолши, що й метод порцюнного вакуумування