1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками

.ООроблсппи стал! в ковии рщкими синтетичними шлаками мае три "Ойиди: а) оброблення стал1 рщкими вапнисто-зал1зистими шлаками; §йроблсиня 0СН0ВН01 стал1 кислим шлаком з метою зниження вм1сту "НЮ '!'•» оксидних неметалевих включень; в) оброблення стал1 ваини- «РЛИНозсмистими шлаками з метою десульфурацп 1 розкиснення _8ЛУ (иайпоширешший).

Шлаки з високим вм1стом СаО 1 А1₂0₃ (для зниження температури (ЛйНлеиия 1 забезпечення потребно! рщкотекучостО розплавлюють у ГЩйлыий електропеч1 та заливають у сталерозливний ювш шд час ускшиш стал1 31 сталеплавильно!" печ1 або конвертера. У раз1 зливання йлу па синтетичний шлак, що знаходиться в ковни, обидв1 реагуюч! И (сталь 1 шлак) штенсивно перем1шуються з наступним розподЬ

. Ф« ¹

штенсившсть 1 глибииу переб1гу процесу визначають за висотою '1мIIи струменя металу, масами металу й шлаку, фгзичними характе- „Жками I складом шлаку тощо. С1рка, що мютиться в метал1, реагуе (Ы> I переходить у шлак. Осюльки синтетичний шлак зазвичай мае лику юльюсть таких оксщцв, як РеО 1 МпО, кисень, що знаходить- | мегал), переходить у шлак (вщбуваеться розкиснення металу); у ЙМ переходить також деяка юльюсть таких оксидних включень, як! ШР змочуюгься синтетичним шлаком або взаемод1Ють з ним. Дли проведения окисно! дефосфораци використовують шлаки на •И! систем СаО - М§0 - СаР₂ - РеО, СаО - М§0 - СаР₂-МпО, НЛгкспо!' В1ДН0ВН01 дефосфораци, десульфурацп 1 деоксидаци — ^ М«С) - СаР₂, СаО - СаР₂, деазотаци - СаО - М§0 - СаР₂ -

СаО -СаР₂-ТЮ₂. Ц'й,1к1сп> шлаку — один 13 найважлив1ших иараметр1в процесу раф'шу- ММ металу в ковип. Шдвищення в'язкосп шлаку з 0,15 до 0,45 Па • с, рнпетсрй'аеться у раз] зниження його температури з 1600 до 1450 °С, МШУ¹ емульгування шлаку в 1,5 —2 рази. Тому позашчне оброблення ЙЛу а копии проводять шлаком високо'! основност1 1 за температури, ИИ«чи! I и ж 1600°С.

Кфгктпшмсть позашчно!" технологи шд час десульфурацп металу Мсншг шж 0,005 % [5]) значно пщвищуеться у раз1 замени дефщит- Ч» напнисто-глиноземистого синтетичного шлаку на кусков! та пило- |0н1 1верд1 шлаков! сум1Ш1 (ТШС), що м1стять високореакщйне ^ЦрЮнпк ристал 1411С вапно.

1 Ппепсиине видалення арки з металу зумовлюеться збшыненням ре- ЦНИЙПоУ илоиц поверхш подыу шлак —метал 1 пщвищенням у раз! |Й1Л||Шенп>1 витрати нейтрального газу-ноая коефвдента масоперене- 0ЦННН (рис. :<.4(>).

У п | и и мча оброблення стал1 синтетичним шлаком яюсть металу ищви- (Мумы м пиаслщок зниження в ньому вм1сту арки 1 неметалевих вклю-

Рис. 3.46. Змша масово! частки С1рки в мспин Д[3] залежно В1Д питомо! на 1 т стал. маги твердо! шлаково! сум1Ш1 (ТШС) т_пТ[1]г, щи додаються в К1вш, за питомо! витрати аргону на продувку У_пАг, м³/(хв • т): 1 - 0,0019; 2 ~ 0,0031

чень. Велике значения мае також мож 0 5 10 ш_п тшс> ^КГА ливють отримати шд час оброблеппч

металу синтетичним шлаком стандар! них показнигав якост1 на послщошшх плавках. Витрати синтетичного шлаку становлять 3 — 5 % маси мета ну За вщносно невелико!" к1лькост1 шлаку легше забезпечити стандарты його склад 1 властивост1.

Додатков1 витрати на виробництво синтетичного шлаку випрапдо вуються зменшенням браку у процес1 сталеплавильного процесу. Спо< чг> оброблення металу синтетичними шлаками найпоширешший у конш-р терних 1 мартешвських цехах, осгальки в конвертерах 1 мартешвських печах отримати сталь з дуже низьким вмютом арки (< 0,010 %) маСпис неможливо.