- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
Оеоблишетю газокисневого рафшування (ГКР) е можлив1Сть реал1за- | NN окнених, так 1 вщновних умов рафшування металу. Це досягаем продувкою розплаву р1зними газами, х1м1чний склад яких може Нюиптпсм у досить широких межах. Газов1 мапстраЛ1 конвертера ||| ,1могу шдводити таю енергоносп, як кисень, аргон, азот 1 природний , Конпгртер ГКР працюе в пар1 з дуговою сталеплавильною шччю. | 1шф1нунальш процеси вщбуваються в конвертер!. '' (и'ионме завдання окисного рафшування — окиснення вуглецю, роз- ЙУМою п метали При цьому немае будь-яких обмежень за вм1стом ДРЦЮ у нихщному нашвпродукп 1 його температурь Кшцевий вм1ст 1*ЛР1|й> може бути меншим шж 0,02 % для хромонжелевих розплав]в ,01 "и для пизьколегованих сталей.
Н1дмоиммй перюд проводять для дегазацп металу продуваниям ван- МИгI им аргоном. Кшцевий вм1ст газ1в залежить вщ тривалост1 цього (иду Так, продувка металу впродовж 3 —5 хв забезпечуе вмют вод- И ни.школегованих сталях 2,5 — 3,5 см3/100 г металу, а азоту — ,07 0,008 %. Для глибшо! дегазацп металу тривалють вщновного 1оду аб1л1>1нують на галька хвилин. У цей самий перюд можна скори- IIIII гилад готово! сталь Наявшсть аргону в дуги забезпечуе штен- МММП иереб'п- масообмшних процес1в, що, у свою чергу, дае змогу ко- (уимш х1М1чний склад нав1ть такими важкорозчинними елементами, Мо'Пбден або шобш.
11н Шицеши стадй вщновного перюду проводять десульфуращю сталь и» планках поточного виробництва хромошкелевих корозшно-
[ННмих пален за основносп шлаку 1,2 кшцевий вмют С1рки становить ,00/ 0,010 %, а за вихщно! Г! концентрацп в натвпродукп — 0,030 —
V |>, 111 продувания розплаву газопод1бним азотом отримують азото- НМН Ш | 1.1 'II без використання азотованих феросплав1в.
3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
Застосування нейтральних газ1в. Найпоширешшим методом ювпю в о! металургп е продувка металу нейтральними газами. Шсля викорп стання такого способу зменшуеться Х1М1Чна иеоднорщшсть стал1 в копим, вирУвнюеться температура металу, полегшуетьея видалення в шлак иг металевих включень, стае можливим виведення 31 стал! водню та деякш к1лькост1 азоту.
Для подавання газу в сталь використовують заглибш фурми аоо дутть0в1 пристро'!, як1 ВСТанОВЛЮЮТЬ у днищ1 ковша.
Заглибш фурми (рис. 3.41) здебыьшого — це футерован! вогнетрип кими котушками сталев! труби 13 зовшштм диаметром 43 — 57 мм I товщиною ст1нки 10— 12 мм. Д1аметр цилшдричного каналу для виходу газу становить вщ 8 до 32 — 35 мм. Канали можуть бути як ццлиннпмп, так 1 кошчними, що забезпечуе належну 1нтенсифп<ацУю процесУв перс м1шування.
Для футер1вки фурм використовують алюмосил1катн1 та високогли ноземист1 матер1али, що м1стять 75 % 1 б1льше глинозему (решта кремнезем).
Метал продувають аргоном й азотом, яю надходять у фурму под ти ском 0,2 — 0,8 МПа. При цьому шп витрати становлять вщ 20 до 120 м3/н >д, а в деяких випадках — до 200 м3/год. Найчастшю витрата 1нертно1п газу досягае 40 — 80 м3/год. У кожному випадку критер1ем витраш 1нертного газу е стан у ковнп стал1: не повинно бути надм1р ного сшнення, впбризкування тощо.
Тривал1сть продувки залежить вщ початкових умои I зм1нюеться вщ 3 до 16 хв, причому процес продувки може перериватися, зокрема для вим1рювання температури мсгалу або для введения (якщо метал потр1бно охолодити попал 10 °С) металобрухту з подальшим вщновленням продуикп На результати оброблення стал! значно впливають гди бина занурення фурми та ГГ положения в1дносно ос1 копта Глибина занурення фурми на ковшах р1зно1 м1сткост! 2,7 — 4,5 м. При цьому вщстань в1д торця фурми до дни ща ковша витримуеться в межах 200— 1200 мм. Збщьшспил глибини занурення фурми забезпечуе ефектившше у< г реднення температури та пщвищення Х1М1ЧН01 однорщжк 11 стал1. Однак при цьому, особливо за вщсутност1 контролю глибини занурення фурми 1 розм1щення сопла по ТУ (» 1. шдвищуеться ймов!ршсть локального спрацювання <|>\ и- р1вки днища в навколофурменн1й зон1. Зм1щення фурми вщ ст1нки ковша на 1/3—1/2 його рад1уса зменшус 1|>п вал1сть вирУвнювання х1М1чного складу й температури
Рис. 3.41. Заглибна фурма
1,41. Ирнстро! для продувки стал) в копии МиАгрпий аатнор (о) 1 установки порожни- |»Т»»М11 II Д11И1Ц1 ковша (б)
|и:ишх способ1В розмпцення за- ИХ фурм сл1Д зазначити !х вста- ННМ шд кутом до вертикально! ось М продувка за шших однакових имГимпечуе б1льше диспергування ЦОГо потоку, р1Вноважне шдвищен- (йТРНеимпоеп перемпиування. "ДНММ 1з иажливих показниюв ефек- Ш'т1 заетосування заглибних фурм (И'Мюеть. Середня стшгасть фурм ЧИНИТ. (>-12 обробок. Основним Ором, що визначае строк служби заг- !НХ фурм, е стшкшть !хньо! вогне- ЦИо! футср|'вки. Нашнтенсившше фур- руймуюп.ся у зош шлакового пояса, ~Тй «кого становить 300 — 500 мм. ,К служби фурми можна подовжи- )'ййс госоиуючи для футер!вки в шла- 1Й .юнI цирконов! вогнетриви. С-Рред дуттьових пристро!в у ДНИЩ1 >|Н пнИчастпие застосовують продувшим шпберпий затвор (рис. 3.42, а) ~|И1Жниету вставку. Перший споаб пе- ;щно застосовують у мартешвських "Ий- Продувпу иорожиисту штангу / ,ЙМ1 ннпою 1ь в отв1р сталерозливного ^
*
Таблиця 3■ 10. Змша вм1сту елеменив у процес1 розливу вуглецево! стал! ш р!зно1 тривалост! продувки металу аргоном
Елемент |
Р13НИЦЯ ВМ1СТУ |
%, за тривалост! продувки, хв |
|||
0 |
2 — 4 |
6-8 |
9-10 |
11-М |
|
С |
0,015 |
0,010 |
0,011 ^ |
0,008 |
0,005 |
51 |
0,018 |
0,021 |
0,011 |
0,009 |
0,008 |
Мп |
0,030 |
0,027 |
0,018 |
0,013 |
0,013 |
А1 |
0,006 |
0,006 |
0,004 |
0,004 |
0,002 |
ща ковша, що запобшае створенню охолод1в на поверхш вставки гнели розливання. Увесь пристрш прикршлеиий до зовншшьо'! частини днища ковша. Порожниста вставка розмпцена у зош, що вщстае вгд стшки ковша на 1/3—1/2 його рад1уса 31 зм1щенням на кут 90° вщносно оса каналу для випускання сталь Продувш вставки виготовляють 13 яюсппх високоглиноземистих та основних вогнетривхв.
Шд час оброблеиня стал! в ковнп нейтральними газами важлнио знати мш1мальну тривал1сть продувки, що забезпечуе х1м1чну одно рщшсть розплаву. Залежшсть Х1М1ЧН01 ОДНОР1ДНОСТ1 вуглецево!" сташ В1д тривалостг продувки металу аргоном у ковнп мктшстю 350 т наведено у табл. 3.10. Оброблення стал1 впродовж 7—10 хв дае змогу досягш потребного розподшу вуглецю, мангану I силщда в об'ем! металу. Стушнь неоднорщност! оцшюють за р1зницею М1Ж максимальним 1 мш1маль ним вм1стом елемента тд час розливання.
У процес! продувки металу нейтральним газом у сталерозливному ковип одночасно усереднюеться 1 знижуеться температура металу и об'ем1 ковша. 1з даних, наведених нижче, випливае, що впродовж (» 8 хв забезпечуеться зменшення перепаду температур майже вдв1Ч1 з 21 до 11 °С:
т, хв 0 2-4 6-8 9-10 12-14
М, "С 21 13 И 10 8
За однаковоТ тривалост! продувки гпвидюсть зниження темпера! у ри металу у верхшх шарах ковша М1стк1стю 350 т може коливатися ша
1,9 до 5,6 °С/хв на початку продувки, [стоI ш I знижуючись через 6 хв.
Якщо температура металу не перевишу задану понад 10 °С, то для охолодження ста п дощльно використовувати продувку аргоном
Рис. 3.43. Схема десульфурацп металу в кошт тд м.н вдувания матер1ал1в, що М1стять кальшй:
1 — подавання аргону для створення над шлаком
атмосфери; 2 — подавання сумпш аргону 1 силжсжаш.шм
(або карбщу кальцию); 3 — кришка; 4 —
ипичпого перегр1вання металу в ювш завантажують металеву йЛо сляб.
||д час продувки металу аргоном майже завжди спостер1гаеться »МН>| окисшованост! металу та штотне виведення неметалевих вклю-
уппння порошкопо/ибних матер1ал1в. Як метод ковшового оброб- И металу проводять вдування порошкопод1бних матер1ал!в. У метал IIII ндувають сильш розкисники 1 десульфуруюч1 матер1али, на- МЛйД дужпоземельш елементи. Схему установки для вдування в у струмсш аргону кальщю або його сполук (Са51, СаС2) зобра- () ин рис. 3.43. За температури рщко! стал1 кальцш випаровуеться, 1йшки газопод1бного кальщю активно взаемоддать 13 киснем 1 аркою
{Са} + [О] = (СаО); {Са} + [5] = (Са5).
Цг11 ежнчб дае змогу знижувати в стал1 вм1ст с1рки 1 кисню менше до 0,005 % кожного. Порошкопод1бт матергали можна вводите в И тпкож у вигляд1 спещально виготовленого дроту. Дли идування у метал порошкопод1бних реагент1в потр1бно мати |Шч<е 111дмов1дного устаткування (пристро! для розмелювання, бунке- I ННенм<»транспорт, фурми тощо). Витрати аргону на пневмотранспорт Нику сплиюкальщю залежать в1д дгаметра часточок (рис. 3.44). Догм 11' 1идомим процесом оброблення металу в ковш! з регулюванням НРритури с розроблений ф1рмою «Сим1томо метал шдастр13» процес 1иуниммя стал1, причому рафгнування 1 гомогешзацш металу та регу- ЙННН Иого температури проводять в одному агрегат! 1К— (7Г. ЦрИ процес застосовують для вир1шення таких завдань: НИ1 р1н,11М1я металу, випущеного 13 печ1 за низько! температури або фрнепого в1д установки безперервного розливання; Иииогешзаци стал! та регулювання И х1м1чного складу; НМилоджсппя плавок, що мають високу температуру, завдяки введению НИИ брухту; |1йф1иуиаипя розплавлено! стал1;
упАг
м3/(хв-т)
0,006
0,004
0,002
Роли мавлену сталь у ковши иере- Ц||||уюп> за допомогою аргону або азо- Щ) що 1нжектуються через спецхальну
Щ. И 44 ;||1лгж1псть питомих витрат аргону , ни I I <'1«Л1 на пневмотранспортування пику 1И'мкокал 1.Ц1И) л сферичною формою Нити п1д IX д1аметра г1ч
Рис. 3.45. Схема введения р1дки|ц алюмпию в сталь з використаннчм МГД-шжекцшного оброблення:
1 — крншка; 2 — тигель; 3 — ш/ц и
тор; 4 — канал; 5 ~ електром;
6 — К1вш; 7 — робоча зона; Л' металогазова фурма
верхню фурму, яку занурн >к >I у сталь. Кшець фурми розм! щують поблизу днища конпы Основну К1ЛЬК1СТЬ аЛЮМПШи I легуючих добавок уводять у сталь через заглибний натру бок.
Якщо температура риз плавлено! стал1 нижча за ни тр1бну, то сталь нагр1вають и рахунок теплоти, що виды и еться внаслщок х1м1чноГ реак Ц11 окиснення алюмшш або силщш газопод1бним киснем, який вдупл ють через спещальну кисневу фурму. При цьому швидкють нагр^ваппл становить 4 — 7 °С/хв.
Для отримання низькоарчисто! та надчисто'1 стал1 вапно 1нжек1у ють через фурму, по якш П1сля забезпечення потр1бно'] темпералури подають газ для перемпиування. Для виробництва низьковуглецешп сталей використовують аргоно-кисневе зневуглецювання в агрегат: ком вертерного типу АОИ (Агдоп Охудеп ЙесагЬотгаИоп). Викорп стання при цьому способ! кисню для продувки металу забезпечуе ни
тр1бний окисний потенщал, а поступова замша кисню (у продува./ и
сумшО аргоном знижуе величину рсо \ змщуе вправо р1вновагу рс- акцп окиснення вуглецю. Цей спос1б дае змогу на завершалыпй см ди операцп продувати метал лише аргоном у самому сталеплавп п. ному агрегатк Сум1ш кисню з аргоном зазвичай подають з боку пил ньо'1 частини конвертера. У конвертер заливають нашвпродукт, я к им отримують в електродуговш печ1 або у звичайному кисневому кон игр тер1.
