3.8.2. Технология плавки

Плавку в шдукцшних печах зазвичай проводять без окиснення дом! шок, зокрема не ставлять завдання для видалення фосфору й счркп Стало та сплави виплавляють або 13 легованих водход1в (метод Iпри­плаву), або 13 чистого шихтового залоза й брухту з додаванням феросп ча вов (метод сплавляння). В печах з основною футер1вкою можна шшд.ш ляти стал1 будь-якого складу, тод1 як у печах з кислою — виплакляш стал1 з високим вм1стом мангану, алюмшш, титану, цирконою не можна. осюльки оксиди мангану взаемодоють з кремнеземом футеровки, пиша ко руйнують !!, а алюмонш, титан 1 цирконой водновлюють силпин ' ¹ кремнезему футеровки.

Плавка у печ1 з основною футер1вкою. Тривалость плавки и ондукцойной печ! дуже невелика, що не дае змоги перев1рити склад мг

у бнгаторазовим проведениям його анал1зу. Тому отримання стал1 Нишпм складом Грунтуеться на попередньому розрахунку шихти, Чого |1ог|п6ио точно вим1рювати склад 1 масу шихти. Вмкт вугле- , Г1ркн II (фосфору не повинш перевищувати допустимих меж у стал1, йиплавляеться.

Шихту складають 13 др1бних та великих шматюв, що забезпе- Иомпактшсть п укладання 1 скорочення тривалосп плавлення. Най- ЫШ шматки укладають б1ля стшок тигля, де густина струму мак- 'ЙЛМ1а. Тугоплавю феросплави завантажують у нижню половину ЛИ.

Нмикають струм 1 стежать за тим, щоб шматки шихти не зварюва- "Н у о мости», для чого п перюдично «осаджують» за допомогою ^ИТу, Шсля появи радкого металу в тигель уводять шлакоутворю- "Ьиу сумпн 13 вапна, плавикового шпату 1 магнезиту у сшввщно- 11111 4:1:1. Призначення шлаку — зменшити насичення металу ЙМИ з а тмосфери та окиснення легуючих елемештв. Шд час плавлення Трнмують максимальну потужшсть електричного струму 1 високе •нчшя сокф шдключенням конденсатор1в. Тривал1сть плавлення ЙНомить .40 — 40 хв у печах мало! (близько 50 кг) та до 2 год велико! ТКос 11.

Ц|сля розплавляння вщбирають пробу металу на анал1з 1 зливають "йиилышй шлак для запобшання вщновленню з нього фосфору, теля И» иаиодять новий шлак, додаючи шлакоутворювальну сум1ш того 4НГП складу, що й у перюд плавлення. Потужшсть знижують на 30 — ;|,1 |)езультатами анал1зу проводить легування, коригування складу .'КИ'йлу I його розкиснення введениям у тигель в1дпов1дних фероспла- Цйс Шсля чого метал зливають 13 тигля в ювш. 1нод1 шд час виилавки |ММЧЖои1испих сталей ироводять дифузшне розкиснення металу. Для ЦНИИ) м шлак уводять розкиснювальш сум1ии, яю складаються з вапна, ЦИЛ|»1бМ!'мого феросшпцш, порошкопод1бного алюмшш, \ витримують МРЩ'1 у пси впродовж 30 хв. Циркулящя металу в тигл1 прискорюе Ц|ШЦсс розкиснення.

ферос плави вводять у такш послщовносп: ферохром, феровольфрам | ф^ромо./пбдеп уводять шд час завантаження печ1; фероманган, феро- 9МЛ1Ш11 I ферованадш — за 7 — 10 хв до випускання, а алюмшш — Нйред иипуском. При цьому вигар елеменпв становить, %: V — близь- ЦП Ч, ( I , Ми 1 V - 5-10, 51 - 10-15, Т1 - 25-35.

II,ПИПКИ II 11СЧ1 3 КИСЛОЮ футер1ВКОЮ. ВМ1СТ арки, фосфору 1 вугле- |4М• не мае перевищувати допустимих меж для марки стал1, що виплав- Дй> 1Ьсн Наваитаження 1 розкиснення проводить так, як 1 в тигл1 з ос- ЦНННою футе|)1вкою. Шлак шд час плавлення наводять додаванням АНЮ ск на, шамоту 1 вапна. Шд час розкиснення вигар мангану стаио- ИНН' Ю "„, вольфраму 1 мол1бдену — близько 2, хрому — 5 %, силщш МН0••<*' не ппгоряе.