3.2. Класиф1кац1я стал1

Сталь подшяють за способом виробництва, типами сталеплавильного процесу, сталевого зливка, мшроструктури, х1м1чним складом, призна- ченням.

За способом виробництва сталь подшяють:

Процес Суть процесу

Тигельний Виробництво стал1 з металево! шихти у тиглях \з висо-

ковогнетривкого матер1алу Конвертерний, зокрема Виробництво стал1 у конвертерах продуваниям чавуну: бесемер1вський знизу поверяй та пов!трям, збагаченим киснем, сумнн-

иио кисню з парою (1:1) або вуглекислим газом (1:1) (футер1вка кисла) томас1вський знизу, т1 сам! окисники (футер1вка основна)

кипи¹ во-конвертернии

а доиним продуваниям С/П ВО

малобесемер1вський

|'( (1С >р пий

Миртшпвський

Юи'КтрОШЧНИЙ

Кпмбпюваний, зокрема ду плекс-процес

триплекс-процес

зверху киснем або сумшшю кисню I гшлонод1бного вап- на (футер1вка основна)

знизу киснем з паливом (футеровка основна) киснем зверху (футер1вка основна, конвертер обертаеть- ся, поздовжня В1сь конвертера шд час продувания роз- м1щена шд кутом 17 — 20 ° до горизонту) збоку (футер1вка основна або кисла) Виробництво стал1 у цилшдричному агрегат1-ротор1, роз- мвденому горизонтально (продувания киснем, футеров­ка основна)

Виробництво стал1 з чавуну 1 сталевого брухту на поду полуменевих вщбивних печей з одною або двома ван­нами

Виробництво стал1 в електричних печах, зокрема дуго-

вих, шдукцшних, плазмових та ш.

Виробництво стал] в кыькох агрегатах

конвертер — електрошч, мартешвська шч — електро-

шч, конвертер — конвертер

конвертер — мартешвська шч — електрошч

Тип сталеплавильного процесу визначають залежно в1д складу шлаку та (|)утер1вки ванни агрегату. Якщо шлак 1 футеровка основш, тобто в них переважають основш компонента, то процес мае основний тип, шакше |||>оцес вважають кислим. Цей розподш пов'язаний з тим, що лише в основному процеа можливе виведення 31 стал1 арки й фосфору в шлак. II роте кислий процес також мае певш переваги, пов'язаш з вм1стом у гг;ш кисню як небажаноГ дом1шки.

Шд час розливання 1 тверднення формуеться сталевий зливок, який може бути киплячим, натвспокшним 1 спокшним. Це залежить вщ того, ик шд час тверднення стал1 вщбувалося вид1лення з не\' газ1в, що визнача- < тьс.я насамперед вм1стом у стал: кисню.

За хгмгчним складом сталь под1ляють на вуглецеву, зокрема низько- нуглсцеву (менше шж 0,25 % С), середньовуглецеву (0,25 — 0,6 % С), нипжовуглецеву (понад 0,6 % С) 1 леговану, в тому числ1 хромисту, марганцевисту (манганову), хромошкелеву. Леговану сталь, у свою чергу, под1ляють на низьколеговану (м1стить до 2 % одного легуючого еле- мспта або до 3,5 % юлькох), середньолеговану (вмкт одного легуючого слсмснта не перевищуе 8 % або вмкт юлькох не перевищуе 12 %) 1 мисоколеговану (мктить щонайменше 8 % одного легуючого елемента пбо щонайменше 10 % кыькох).

Залежно вщ вмкту шкщливих дом1шок (арки й фосфору) сталь иодыяють на звичайно!' якосп (вмкт не перевищуе 0,07 % 5 1 0,09 % Р), нки ну (вмкт арки й фосфору не перевищуе 0,045 %) 1 високояюсну (им н*т арки 1 фосфору не перевищуе 0,025 % кожного).

.7а призиачениям сталь подшяготь на:

1) конструкцшну — використовують для виготовлення р1зних мета- ЛСНПХ К0НСТРУКЦ1Й (для спорудження будиныв 1 МОСТ1В, виробництва Iн:иIих машин). Конструкцшна сталь може бути як проста вуглецева, так 1 легована. Легована сталь дорожча, шж вуглецева, але вона маг краяц мехашчш властивосп, тому и витрати на виготовлення тих чи шших конструкций значно нижч], шж вуглецевоУ;

2. шструментальну — використовують для виготовлення р1знпх шструменпв, рхзщв, валюв прокатних сташв, деталей ковальського 1 штампувального устаткування. 1нструментальна сталь зазвичай мштить велику юлыасть вуглецю 0нод1 до 2 %), а в деяких марках — 1 легуючих елемештв: Хрому, Вольфраму, Мол1бдену та ш.;

3. топкову та котельну — низьковуглецеву сталь, яку використову ють для виготовлення парових котл1В 1 топок. Вона повинна мати певш пластичш властивост1 в холодному сташ, добре зварюватися, не мати здатност1 до старшня;

4. для зал13ничного транспорту — для виготовлення рейок, осей, бандаж1в зал1зничних кол1с. Це середньовуглецева сталь, до якоГ став- лять висок1 вимоги тд час мехашчних дослщжень, наприклад на втому та на сущльшсть структури металу;

5. шдшипникову — матер1ал для виготовлення кулькових 1 ролико- ВИХ ШДШИПНИК1В. До ц161 СТаЛ1, ЩО М1СТИТЬ близько 1 % С 1 1,5 % Сг, ставлять дуже висок1 вимоги за вм1стом неметалевих вкраплень.

Кр1м цих е стал1, призначення яких випливае 13 IX назви: ресорно- пружинн1, електротехн1чн1, трансформаторн1, динамн1, нержав1юч1, гар- матн1, трубн! та ш.

Кожна сталь мае л1терно-цифровий шифр, що стисло характеризуй ТТ х1М1чний склад. Наприклад, вуглецев1 стал1 звичайно'Г якост! шифру ють так: СтО, Ст1 — Ст7. Скорочення «Ст» означав «Сталь», а порядко- вий номер — зростання вм1сту вуглецю. Кр1м того, Ц1 стал1 м1стять до 0,4 % 51, до 0,8 Мп, до 0,12 А1, до 0,15 Л, до 0,3 % Сг, №, Си. Яюсш вуглецев1 стал1 позначають 10, 20, 45 тощо, тобто цифри в1дпов1дают!. вм1сту вуглецю у сотих частках вщсотка. Якщо п1сля шифру стоят:> Л1тери «кп», «пс» або «сп», то це означае, що сталевий зливок належить В1ДПОВ1ДНО ДО КИПЛЯЧОГО, НаП1ВСИОК1ЙНОГО або СИОК1ЙНОГО типу. Л^тери перед шифром в1дпов1дають способу виробництва, наприклад «К» - конвертерному, «М» — мартешвському.

Стал! конструкц1йн1 шифрують так. Кожний Х1М1чний елемент, що М1ститься в стал1, позначають в1дпов1Дною л1терою: У — Вуглець, Г Манган, С — Силщщ, X — Хром, Н — Нжель, М — Мол1бден, Ф Ванад1й, В — Вольфрам, Ю — Алюмшш, Т — Титан. Цифра теля лгге ри характеризуе середн1й вм1ст х1М1чного елемента в стал! у вщсотках; вщсутнхсть цифри означав, що легуючого елемента в стал 1 м1ститься мешмс н1ж 1 %. Наприклад, сталь марки 35ГС мютить у середньому 0,35 % С (у цих сталях вуглець Л1терою не позначають) та до 1 % Мп 1 31, а стл./и. 35Г2С — до 2 % Мп. Марка стал1 ЗОХГС означае, що вона мкгпгп. приблизно 0,30 % С 1 близько 1 % Сг, Мп 1 51. Л1терою «А» П1сля шифру позначають високояюсну сталь, наприклад марка 12Х2Н4А означае, що це високояюсна сталь, яка мктить близько 0,12 % С, 2 Сг14

Шифри деяких конструкцшних сталей мають певну специфжу. Наприклад, марка ШХ10 означав: «Ш» — шарикошдшипникова; «Х10» — вм1ст хрому приблизно 1 %.

Вуглецев1 шструментальш стал1 шифрують л1терою «У» (У7, У8, У10 тощо). Цифри вщповщають вм1сту вуглецю у десятих частках вщсотка.

Кожний 13 наведених вид1в класифжаци стал1 характеризуе власти- вост1 металу, його надшшсть у робот1, варпсть, можливкть отримання у ВИЗНачеН1Й ЮЛЬКОСТ1 тощо.