3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки

Втрати металу пщ час продувки под1ляють на х!М1чш й ф1зичш. Дп х1М1чних належить вигар домгшок. У процеа продувки окиснюеться весь силщш, бхльша частина вуглецю 1 мангану чавуну та частина за. и за. Зазвичай неминучий вигар становить 5 —6 % маси чавуну 1 збь'и. шуеться з пщвищенням вм1сту в чавуш дом1шок та знижуеться 31 збип. шенням к1лькост1 брухту в металевш шихт1 (замена 1 % чавуну брухтом знижуе неминучий вигар домшюк на 0,07 %).

До ф1зичних належать втрати з викидами, виносами, корольками и шлаку 1 димом.

Викиди — це перюдичне переливания через горловину конвертера шлакометалево! емульсп, зумовленоТ р1зким спучуванням рщко\' ванни, або виплесками макрооб'ем1в сум1гш металу й шлаку в раз1 вибухонс безпечного прискорення окиснення вуглецю. Виникненню вибризку вання сприяе також ударна д1я струмешв кисню, що призводить до виникнення хвиль 1 сплеск1в.

На штенсившсть викид1в впливае багато фактор1в, серед яких одним 13 найважлив1ших е сшльний вплив змши швидкост1 видшення газ1в м ванни, К1лькост1 шлаку, його окиснення 1 схильшсть до спшювання Часто сприятлив1 умови для виникнення викид1в спостер1гаються и другому перюд1 продувки, коли вм1ст сил1Ц1ю й мангану в метал 1 не значш, особливо на плавках 31 зниженою швидюстю зневуглецювания в першому перюдк Для запоб1гання переокисненню ванни на початку другого перюду штенсившсть продувки в першому перюд1 не мае не ревищувати значения, яке визначають за формулою

V = а₀ +а₁+ а₂ 1§51_ч +а₃ (ф), (3.63)

де а₀, оц, а₂ — вщповщно коефвденти, значения яких залежить вщ М1стк0сп конвертера та конструкцп фурми; а₃ (ф) — коефпиент, зма чення якого залежить вщ ицльноеп брухту, м³/т.

Для Л1КВЩЭЦ11 ВИКИД1В ЗНИЖуЮТЬ ШТвНС ИВШСТЬ продувки ВЩ разу шеля IX виникнення та приеаджують вапно з подальшим плавиим збшьшенням витрати кисню до норми, на нетривалий час опускаюп. фурму для зменшення вмшту РеО в шлаку, короткочасно пщшмаюп. фурму для «осаджування» пши.

Ниноси — це частки металу й шлаку, яю виносяться з конвертера. Найштенсившнн виноси сиостер1гають на початку продувки, коли шлак Щс не сформований, 1 тод1, коли шлак згортаеться внаслщок малоГ К1лькосп р1дко1 фази. 31 зб1льшенням товщини шару редкого спшено- Го шлаку маса виноав зменшуеться, а викид1в — зростае. Загальш Втрати металу з викидами й виносами в середньому становлять близько 1 %, але в деяких плавках можуть досягати 3 % 1 бшьше.

Корольки — це др1бш краплд металу, що потрапили в шлак. Юльюсть Корольюв у шлаку зростае з шдвшценням його вм1сту та шдльносп 1 Становить 2 — 1%. Шсля припинення продувки деяка юльюсть корольюв осаджуеться. Тривалкть осаджувания корольюв визначають за фор­мулою

т = (а, + а₂Л(_м)/(а₃ +а₄Аг1_ш), (3.64)

де (Х|, а₂, а₃, а₄ — коефвденти, яга залежагь вщ кглькосп й щ1льност1 Шлаку; — перегр1вання металу 1 шлаку щодо температури лш-

и1дус, °С.

Зазвичай витрати металу в шлаку у вигляд1 корольюв коливаються Ц|д 0,3 до 1 % маси сталь

Втрати металу з димом у виглядт пилу становлять 0,8—1,5 % маси (Пал г Основною причиною утворення пилу е штенсивне випаровування (Шиза 1 його оксидов у первиннш реакцшшй зош. 1нтенсивному пило- утиоренню сприяють не лише висока температура первинно! реакцш- 1101 .чони, а й розмвдення п зверху, що зменшуе можливкть фшьтрування цари зал1за й оксид1в пщ час руху газ1в через ванну.

Иихщ корисного металу за ККП з урахуванням уах втрат стано- иить 89 — 92 % маси металево!' шихти.