- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва
- •1900 1920 1940 1960 1980 2000 Роки Рис. 3.1. Св1Тове виробництво Стал!
- •3.2. Класиф1кац1я стал1
- •3.3. Основы реакцп I процеси сталеплавильного виробництва
- •3.3.1. Термодинамгка сталеплавильних процеав
- •3.3.2. Кшетика сталеплавильних процеспв
- •3.3.3. Шлаки, що використовують у сталеплавильних процесах
- •3.3.4. Головш реакцп
- •3.3.5. Гази, що м1стяться в стал1
- •3.3.6. Неметалев1 включения, що мютяться в стал!
- •3.3.7. Розкиснення 1 легування стал1
- •3.4. Шихт0в1 матер1али сталеплавильного виробництва
- •3.5. Конвертерне виробництво стал1
- •3.5.1. Конвертерт процеси з донною
- •3.5.2. Киснево-конвертерний процес
- •3.5.2.1. Конструкщя 1 футер1вка конвертеров
- •3.5.2.2. Киснева фурма
- •8РеОкр %
- •3.8.2.4. Шихтов1 матер1али
- •3.5.2.5. Технология плавки
- •3.5.2.6. Гщродинам1ка ванни
- •3.5.2.7. Тепловий режим
- •0,5 0,6 0,7 ТвпЛ б
- •3.5.2.9. Змша складу металу, шлаку й газу пщ час процесу
- •3.5.2.10. Розкиснення 1 виплавка легованих сталей
- •3.5.2.11. Втрати металу пщ час продувки
- •3.5.2.12. Вщведення й очищения конвертерних газ1в
- •3.6. Мартеншське виробництво стал1 3.6.1. Види сучасного мартешвського процесу
- •Ас к електроплавкою
- •3.7.9. Техшко-економ1чш показники процесу
- •3,8.1. Елементи конструкцп та електрична схема
- •3.8.2. Технология плавки
- •Тигелып шдукцшш печ1 промислово! 1 пщвищеноК частоти
- •Контроль й автоматизащя процесу та його техшко-економ1чш показники
- •3,8, Позап1чне раф1нування, розкиснення I лкгування
- •9,9,1. Сучасна технолопя отримання стал1
- •0,004 УпАг, м3/(хв-т)
- •3.9.1.2. Технолога ковшово! металургИ
- •1,8,1.3. Технолопя газокисневого рафшування ( в конпортер!
- •3.9.1.4. Конструкцш агрегатов для доведения стал!
- •1,9,2. Оброблення стал1 синтетичними шлаками
- •3.9.3. Вакуумна дегазац1я стал1, виплавлено1 звичайним способом
- •3.9.4. Розкиснення стал1
- •3,9.6. Агрегати для доведения стал1
- •3.11. Зливки I розливання стал1
- •3.11.1. Випуск стал1 у ювш
- •8,11,2. Способи розливання стал!
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3. Кристал1защя 1 будова стальних зливив
- •3.11.3.2. Будова зливюв споюйнсгё, киплячо! 1 нашвспокшно! сталей
- •3.11,6. Технолопя розливання
- •11.7, Дефекта сталевих зливив
- •11 ,Й, Нозперервне розливання стал1
- •11)17. Схема мблз вертикального типу
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •4,6.3. Технолопя виробництва вуглецевого ь ферохрому
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •I б.3.1. Властивост! мод, "й використання, сировина для виробництва
- •5.3.2. ГПрометалургшний споаб виробництва шд1
- •5.3.2.1. Пщготовка руди до плавки
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •1'Ис. 5.2. Схема плавлення у в1дбившй нолуменевШ печи
- •Твблиця 5.2. Техшко-економ1чш показники процес1в плавки мщних концент- щт1в на штейн
- •5.3.2.4. Рафшування мцц
- •8,4. Металург1я шкелю
- •5.4.2. Сировина для виробництва шкелю
- •5.4,3. Перероблення окиснених шкелевих руд
- •5.4.4. Перероблення сульфщних мщно-шкелевих руд
- •5.5. Металург1я алюмшю
- •5.5.1. Властивосп алюмшш 1 його використання
- •5.5.2. Сировина для виробництва алюмшш
- •Грма 4. Виробництво алюм'ппю електролггичним способом
- •5.5.4. Отримання алюмшш електрол1тичним способом
- •5.5.5. Рафшування алюмшш
- •5.6.1. Властивост1 магюю 1 його використання
- •5.6.2. Сировина для виробництва магнш та и пщготовка
- •5.6.3 Виробництво магнш
- •1С. 5.17. Шахтна шч для хлорування магшю:
- •5.7. Металурпя титану
- •5.7.1. Властивосп титану 1 його використання
- •5.7.2. Сировина для виробництва титану та п переробка
- •5.7.3. Металотершчне вщновлення титану
- •5.7.4, Рафшування титану
- •6.1. Електрошлакова технологи (ешт)
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •До вакуумно'1 —системи 1
- •6.3.4. Ф1зико-х1м1чт процеси пщ час плазмово-дугового переплавлення
- •Розплаву: лення зливк1в:
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •7.1. Законодавча база охорони навколишнього середовища
- •Вар1ант б — нова технолопя
- •3.1. Засади сталеплавильного виробництва 1
- •Iпроблеми навколишнього середовища 541
- •5.3.2.3. Конвертування мщного штейну
3.5.2.5. Технология плавки
Конвертертй плавки намагаються проводити з мппмальними простоями м1ж продувками для змеишення остигання футер1вки, що сприяе змеи шенню температури наступнот плавки. За справного стану футер1вки й горловини конвертера завантаження починають 13 завалки брухту. В практищ робота деяких конвертерних цех1в завантаження почина ють 13 уведення вапна на днище конвертера, юльюсть якого становичч. 30 — 40 % загальноУ маси вапна. IV проводять через горловину конвер
перем1шування 31 шлаком. Продувка залежно вщ м1сткост1 конверте]).'! та и 1нтенсивност1 тривае вщ 12 до 30 хв 1 закшчуеться за певних вм1сту вуглецю й температури (1580—1680 °С) та вм1сту фосфору п арки нижче верхньо! допустимо! меж1. Момент закшчення продувки н конвертер! визначають кыькктю поданого кисню, тривалктю продувки або розраховують, використовуючи обчислювальну техшку.
Якщо конвертер оснащено вим1рювальним зондом, то пщ час про дувки 85 % загально! кьчькосп кисню на плавку вимгрюють концентра цш вуглецю 1 температуру та вщправляють пробу металу на аналп. Момент закшчення продувки у цьому раз1 визначають за юлыастю кисню, поданого в конвертер шсля вим1рювання зондом.
Заганчивши продувку, кисневу фурму виводять 13 порожнини конверте ра, а сам конвертер повертають у горизонтальне положения. Кр1зь горло вину конвертера вщбирають пробу металу та шлаку 1 вим1рюють термо парою занурення температуру металу. Пробу анал1зують експрес-метода ми, визначаючи вмют вуглецю, шод! мангану, С1рки та шших складових.
За результатами анал1зу металу 1 його температури приймають р1шен ня або про випускання плавки, або про проведения коригуючих опера- Ц1Й для отримання певних показнигав металу, зокрема додувка: 1) за нормально! вщсташ наконечника фурми до ргвня спок1Йно! ванни (вико ристовують для зниження вм1сту вуглецю); 2) за велико! вщсташ на конечника фурми до р1вня спокшно! ванни (використовують для пщви щення температури ванни); 3) за нормально! вщсташ наконечника фурми до р1вня спокшно! ванни з одночасним уведенням феромангану або феросилщш (використовують для пщвищення температури ванни); 4) за велико! вщсташ наконечника фурми до р!вня спокшно! ванни разом з уведенням добавки вапна (використовують для деякого знижен ня вм1сту арки); уведення додаткових матергалгв: 1) легковагового брухту, руди, вапняку, вапна тощо (використовують для зменшення тем ператури ванни); 2) др1бного коксу, графиту на струмшь металу пщ час його зливання у ювш (використовують для навуглецювання металу).
Випускання стал1 з конвертера у сталерозливний ювш проводять через льотку конвертера (рис. 3.10, д). I! вщкривають гпсля заюнчення продувки, отримання анал1з1в 1 проведения коригування. Одночасно у к1вш уводять розкисники та легуюч1 матерхали. Разом 13 металом у ста лерозливний кхвш зливають невелику частину шлаку (товщина шару 200 — 300 мм) для запоб1гання швидкому охолодженню металу в ковип. Шлак, що залишився, зливають у шлакову чашу (рис. 3.10, е). Загальна тривал1сть плавки — 30 — 55 хв.
