Розділ 3 Комплекс заходів, які я пропоную для вирішення проблеми утилізації тпв в м. Снігурівка

3.1. Державне регулювання проблеми, кредитування підприємств, лізинг і франчайзинг.

На даний момент вивіз сміття як комунальна послуга повністю контролюється державою. На мою думку, помилка міської і державної влади в тому, що вони цілком спираються на комунальні державні підприємства. Снігурівське ЖКГ – яскравий приклад нерентабельності державних підприємств. Поява великої кількості боргів вказує на не конкурентноздатність і повну залежність ЖКГ від держави. Політика контролю досі трималась, але тепер з вступом України до СОТ необхідно шукати альтернативи. Функціонування комунальних підприємства потрібно поставити на конкурентну основу. Звичайно, це призведе до підвищення цін на утилізацію відходів, щоб запобігти цьому, варто вже зараз ввести технології рециклінгу і створити сприятливі умови для залучення інвесторів. Не менш важливою є підтримка українських підприємців, які взялись за створення індустрії рециклінгу в Снігурівці. В першу чергу необхідно створити законодавчу базу: ввести сміттєвий податок, штрафи за викидання сміття на вулиці. Але одне тільки законодавство не вирішить проблеми заснування підприємств індустрії рециклінгу. Важливою є фінансова підтримка держави. Замість того, щоб підтримувати нерентабельні ЖКГ, можна заснувати державну програму підтримки приватних комунальних господарств. Науково таке втілення новітніх технологій називається – ноу-хау. Рентабельність подібних технологій є незаперечною, адже від прибутковості галузі залежатиме благополуччя підприємців. Комплексна підтримка даної галузі, надання банками послуг лізингу (довготривалої оренди природоохоронної техніки) і диверсифікація (освоєння нових ринків) підприємцями [13] дозволять зробити галузь рециклінгу високорозвиненою і процвітаючою. Все вищесказане вказує на те, що переробка може стати прибутковим бізнесом.

3.2. Користь, яку жителі Снігурівки можуть отримати від рециклінгу.

Вигода recycling industry для підприємців є безумовною. Але населення, яке все одно платить за утилізацію, не отримує жодної користі від сортування. З такої ситуації є два виходи . По-перше, можна запропонувати підприємцям платити населенню за сортування сміття, а прибуток отримувати як в видобувній промисловості – від продажу вторсировини. По-друге, можна зробити вивіз сміття безкоштовним, а сортування проводити на міні-заводі . Для втілення обох проектів потрібно закупити або орендувати обладнання, саме в цій ситуації потрібна підтримка держави і послуги лізингу та факторингу. На мою думку, найкраще створити підприємства двох типів, а населення нехай обирає більш вигідний для нього, адже не у всіх є час сортувати сміття. Створивши підприємства кількох типів, ми отримаємо не тільки вирішення проблеми знешкодження ТПВ, а і нові робочі місця, конкурентоспроможні організації, потенціальних меценатів, а ще, вигідні для населення умови, в яких стоятиме питання: отримувати гроші, чи ні , а не платити багато чи ще більше. Втіливши подібну програму, ми зможемо вирішити наболілі питання працевлаштування і якості послуг. На скільки стало відомо, 20% снігурівчан вважають клопоти рециклінгу нижче своєї гідності. Саме для перевиховання цієї категорії людей мають бути створені різноманітні екологічні проекти на кшталт екологічних акцій, інформаційних курсів і публікацій в газеті, звернень до людей. Також потрібно відновити в міськраді посаду екологічного інспектора.

Підсумовуючи все, я розподілив методи утилізації на категорії і розробив план заходів для втілення найдоцільніших методів. Але не дивлячись на всі старання держави, підприємців і окремих активістів, доки ці заходи не підтримають маси, розвинута рециклінгова індустрія залишається лише мрією .