4.3. Безпека підприємницької діяльності

Трансформаційні перетворення в економіці України характеризуються не тільки формуванням нових виробничих можливостей, а й зміною відносин в інших сферах життя. Переходу до ринкових відносин стали притаманні різного роду кризи, у тому числі політичного, економічного, суспільного характеру. Кризи, як правило, супроводжуються різноманітними негативними явищами в економіці:

— поширенням недобросовісної конкуренції;

— зростанням злочинності;

— появою корупції;

— збільшенням частки кримінально-тіньового сектора економіки.

За таких обставин суб'єкти підприємницької діяльності все частіше стають об'єктами різного роду загроз. Тому об'єктивно сформувалась необхідність впровадження заходів захисту бізнесу, спрямованих на створення протидії таким загрозам.

Під поняттям "загроза" розуміють реальну можливість дії навмисного чи ненавмисного характеру, яка порушує режим функціонування підприємства (фірми), завдає матеріальну або моральну шкоду, виводить зі стану стійкої рівноваги.

Загрози за своїм походженням поділяють на ті, що надходять ззовні (екзогенні), і ті, що виникають усередині підприємства (ендогенні).

Окрім того, ці загрози відносно людської діяльності поділяють на: об'єктивні та суб'єктивні.

Об'єктивні — загрози, які зумовлюються стихійними природними явищами (землетрус, повінь, буревій тощо).

Суб'єктивні пов'язані з діяльністю людини. Окрім того, за спрямуванням і характером впливу їх можна поділити на економічні, фізичні та інтелектуальні.

Економічні загрози можуть реалізуватись у формі корупції, шахрайства, недобросовісної конкуренції, використання банками неефективних технологій банківського виробництва.

Фізичні загрози реалізуються у формі крадіжок, пограбувань, поломок, виведення з ладу обладнання.

Інтелектуальні загрози проявляються у розголошенні або неправомірному використанні банківської інформації, дискредитації банку на ринку банківських послуг, а також у формі різного роду соціально-психологічних конфліктів довкола банківських установ або в них самих.

Оскільки економіка є однією із найважливіших сторін життєдіяльності людини, то проблеми економічної безпеки стають актуальними не тільки для підприємств чи окремих осіб, але й для суспільства загалом. У науковій літературі економічна безпека визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суб'єкта підприємницької діяльності, країни, їх можливість без втручання ззовні вибирати шляхи і форми економічного розвитку та здійснювати їх реалізацію.

Отже, економічна безпека — це універсальне поняття, що акцентує увагу на необхідності захисту суб'єктів підприємницької діяльності на всіх рівнях — від держави до кожного громадянина. Тому збільшення кількості підприємств із високим рівнем економічної безпеки, її стійкістю від можливих загроз сприятиме зміцненню економічної безпеки України.

Безпека підприємницької діяльності тісно пов'язана з ризиками, які є невід'ємною складовою ринкової форми господарювання.

Ризик — це можливість відхилення результатів конкретних рішень та дій від запланованих. Вони можуть бути пов'язані як з додатковими прибутками, так і з додатковими витратами.

Отже, ризик є видом небезпеки, на яку необхідно реагувати. Чинниками небезпек економічної діяльності підприємств можуть бути:

1. Матеріальні та нематеріальні активи.

2. Фінанси.

3. Інформація.

4. Персонал.

Вищезазначений перелік сфер дії загроз дає можливість виділити певні види безпеки:

1. Матеріально-технологічну безпеку (МТБ) — це захист від можливих втрат унаслідок розкрадання нерухомості, обладнання, продукції, винаходів, програм та ін., а також захист від можливих втрат унаслідок аварій, катастроф через використання фізично застарілого устаткування, низьку кваліфікацію і безвідповідальність працівників.

2. Фінансову безпеку (ФБ) — це захист від можливих фінансових втрат і попередження банкрутства підприємства. Вона є провідною і вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання є "двигуном" будь-якої економічної системи.

3. Інформаційну безпеку (ІБ) — це захист конфіденційної інформації, попередження її витоку, захист програмних продуктів.

4. Кадрову безпеку (КБ), яка полягає у попередженні і зменшенні небезпеки негативного впливу на економічну безпеку через дії недостатньо кваліфікованих працівників, неефективне управління підприємством, а також у захисті фізичної особи (життя і здоров'я) від кримінальних посягань.

Особливо уважно до своєї безпеки ставляться американці, у США функціонують знати різноманітні курси, де можна пройти спеціальну підготовку. Наприклад, охочі можуть звернутися в Інсбезпеки підприємництва тощо.

На практиці всі ці види безпеки здійснює служба безпеки (охорони), яка організовує пропускний режим, охорону будівель, споруд, приміщень, обладнання. Захищає інформацію від несанкціонованого доступу, забезпечує режим конфіденційності документів і матеріалів.

Отже, безпека підприємництва спрямована на усунення чи зменшення ризику економічних збитків.

Особливе місце в структурі підприємницької діяльності посідає банківська діяльність, яка дедалі частіше підпадає під вплив кримінальних структур.

Із впровадженням ринкових відносин банківська система стає центральною ланкою у сфері фінансово-господарських відносин. Умовно її можна назвати кровоносними судинами, що забезпечують функціонування всього господарського комплексу країни. Однак, крім законних товарно-фінансових потоків, через цілу низку чинників і обставин упродовж останніх років відбувається стрімкий процес криміналізації банківської системи. Вона стає центральним вузлом у технологічному ланцюзі з "відмивання" капіталів, здобутих злочинним шляхом, а також основним виконавцем випуску у безготівковий платіжний обіг фіктивно утворених коштів. Різке загострення криміногенної ситуації у банківській системі України викликане дією багатьох обставин, які можна поділити на дві групи.

Перша група обставин функціонує на загальносуспільному рівні і вбирає в себе недоліки, упущення та прорахунки у соціальній та економічній політиці, організацію управління господарським комплексом.

Друга група обставин зумовлена специфічними особливостями діяльності банківської системи України і, передусім, негативними наслідками розпаду єдиної державної банківської системи, недосконалістю чинної нормативно-правової бази з питань функціонування банківських структур у нових економічних умовах. Серед обставин, які сприяють скоєнню корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, можна виділити:

— соціально-економічні (порушення господарських зв'язків між глибоко інтегрованими підприємствами, розбалансування фінансової системи, криза платежів тощо);

— організаційно-управлінські (відсутність спеціалістів у галузі розробки методології, організації банківської діяльності в нових економічних умовах, невизначеність чіткої концепції структурної побудови системи контролю, взаємовідносин комерційних банків з НБУ, правоохоронними та іншими контролюючими органами);

— нормативно-правові (недосконалість чинного законодавства і відомчих нормативно-правових актів з питань регулювання сфери банківської діяльності).

Питання безпеки бізнесу в країнах з розвинутою ринковою економікою вважається знати одним із основних, а на заходи безпеки в комерційних структурах витрачається від 10 % до 15% прибутку.

Проблеми безпеки підприємницької діяльності загалом і, зокрема, банківської безпеки потрапили у сфер; зацікавлення представників української науки відносно недавно. Чинником виникнення та постійного посилення уваги до цих проблем є трансформаційна криз української економіки, що охопила всі сфери і стала суттєвою перешкодою на шляху до забезпечення сталого розвитку економіки та суспільства.

Крім того, чинником постійного посилення уваги д цієї проблеми є те, що керівники підприємницьких структур не вивчали в навчальних закладах питання банківської безпеки, що є суттєвим недоліком у їх комерційній діяльності. Усе це вимагає невідкладної розробки та запровадження у навчальних закладах, особливого економічного спрямування, курсу "Безпека пiдпpиємницької діяльності". В умовах сучасного економічного розвитку України — це один з необхідних видів знань майбутнього підприємця.

Потрібною передумовою ефективного захисту сфери банківської діяльності від злочинних посягань є виявлення і вивчення обставин та умов, які передують здійсненню злочинів. Тільки комплексний та багатофункціональний підхід до аналізу банківської діяльності як внутрішнього (менеджмент банків, робота з клієнтом, аналіз ризиків тощо), так і зовнішнього (політика Національного банку України, дії національного та міжнародного криміналітету тощо) характеру може допомогти виявити і розробити цілеспрямовані заходи щодо запобігання криміналізації фінансово-кредитної системи. Банківська безпека є одним з основних елементів банківського менеджменту. Від ефективності організації банківської безпеки залежать практично всі напрями банківської діяльності.

Проблеми аналізу банківської безпеки, а також безпеки сучасного бізнесу розглядаються у навчальних посібниках (М. І. Зубок "Безпека банківської діяльності" та В. М. Заплатинський "Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу").

У перелічених працях зроблено спробу сформулювати основні поняття банківської безпеки, розглянути умови, в яких здійснюється організація банківського бізнесу. Зокрема, до таких умов М. І. Зубок відносить:

— внутрішньополітичні;

— правові;

— економічні;

— соціальні.

У визначенні кримінологічних загроз автор В. М. Заплатинський виділяє діяльність організованої злочинності (злочинних угруповань), характерними ознаками якої є:

— ієрархічна організаційна побудова;

— корумпованість;

— масштабність злочинної діяльності, включаючи вихід за кордон і зв'язок з міжнародною мафією;

— згуртованість на конкретній злочинній основі;

— відпрацьована система захисту від правоохоронних органів.

В аспекті теоретичної розробки питань банківської та фінансової безпеки як одних із найважливіших складових економічної безпеки варто звернути увагу на ґрунтовну монографію О. І. Барановського, що становить значний інтерес як для науковців, так і для аналітиків, викладачів та студентів ВНЗ, що займаються питаннями економічної безпеки, а також для фахівців фінансових та банківських установ. Наголошуючи, що на сьогодні практично не існує усталеного визначення категорії "фінансова безпека", автор звертає увагу на її всеосяжність, вплив на різні галузі економіки країни та наводить власне розгорнуте тлумачення. У монографії наведено структурну класифікацію видів фінансової безпеки, загроз, а також відповідних індикаторів.

Доцільно зазначити, що, аналізуючи банківську безпеку, необхідно звернути увагу на вирішення питання співвідношення термінів "безпека — загрози — ризик", визначити сферу їх використання стосовно банківської діяльності. Термінологічно вони різні, але в аспекті понять — переплетені. У широкому значенні вони можуть бути і тотожні, тобто синонімами, і взаємозамінні.

Безперечно, згадані наукові роботи не дають вичерпного та остаточного аналізу проблем банківської безпеки. Деякі положення потребують коригування і доповнень, можуть і мають бути предметом наукових дискусій. Проте вони, безперечно, мають науково-теоретичну і практичну цінність у дослідженні розуміння питань економічної і, зокрема, банківської безпеки.

Виходячи із аналізу вищезазначених наукових праць, можна сказати, що:

1. Під банківською безпекою розуміють організацію заходів із запобігання можливим загрозам діяльності банку. Розмір цих загроз, тобто наслідки реалізації, часто наперед математично визначити неможливо.

2. Банківський ризик — це вірогідна загроза фінансових втрат у банківських операціях. Величина ризику (його розмір) повинна бути кількісно визначена (інакше Його не розглядають). Тобто має бути розрахований розмір ризику.

Як бачимо з наведених визначень, основна мета банківської безпеки — виключити будь-які втрати банку (матеріальні, фінансові, кадрові, інформаційні та ін.), що мають економічні наслідки.