2.2. Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних

1. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості І правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додасться до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання мас право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Обвинуваченим особа стає після того, як обвинувальний акт щодо неї буде переданий до суду. Виходячи зі змісту цієї статті, видається, що прокурор зобов'язаний роз'яснити власне підозрюваному про право на суд присяжних.

Знання підозрюваного про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового провадження дозволить йому підготуватися до реалізації такого права і рішення його буде обдуманим та обґрунтованим.

Письмове роз'яснення прокурора про право особи на розгляд кримінального провадження щодо неї судом присяжних повинно містити такі положення:

1) прізвище, ім'я, по батькові прокурора, який проводить роз'яснення;

2) місце, дату і час його виконання;

3) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

4) анкетні відомості підозрюваного, який має таке право;

5) короткий виклад фактичних даних, правову кваліфікацію злочину, з посиланням на норму закону, яка передбачає санкцію у вигляді довічного позбавлення волі;

6) безпосереднє роз'яснення права підозрюваного на суд присяжних;

7) відмітка особи, що таке право їй роз'яснено і вона розуміє правові наслідки цього, та її підпис;

8) підпис особи, яка була присутня під час виконання такої дії (наприклад, захисника);

9) підпис прокурора, який виконав таке роз'яснення.

2. Якщо обвинувачений не виявив бажання реалізувати своє право на суд присяжних, суд під час підготовчого засідання зобов'язаний роз'яснити йому право на розгляд кримінального провадження щодо нього таким складом суду. Відмітка про це робиться у журналі судового засідання. Крім цього, таке роз'яснення фіксується за допомогою звукозаписувального технічного пристрою під час повного фіксування судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК). Якщо обвинувачений не може визначитися з реалізацією такого права, то суд може оголосити перерву для прийняття ним остаточного рішення.

Під час підготовчого засідання обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, може також з власної ініціативи заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

2.3. Стаття 385. Виклик присяжних

1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів.

3. Письмовий виклик мас бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

1. Для кожного місцевого суду загальної юрисдикції відповідною місцевою радою формується список присяжних. Кількість присяжних у цьому списку залежить від завантаженості суду та статистичної кількості судових розглядів злочинів, за які передбачене покарання у вигляді довічного утримання, і визначається в кожному конкретному випадку територіальним управлінням Державної судової адміністрації України. Особи з цього списку заносяться до автоматизованої системи документообігу суду, за допомогою якої обираються сім громадян для участі в конкретному судовому провадженні.

2. Згідно зі ст. 59 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" для внесення особи у список присяжних вона повинна дати свою згоду на це та відповідати таким вимогам: мати громадянство України; досягнути тридцятирічного віку; постійно проживати на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Відтак особа може бути включена до списку присяжних за умови, що на день подання заяви про згоду бути присяжним така особа проживає не менше шести місяців з дня реєстрації її місця проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Місце проживання особи також підтверджується паспортом з відміткою про реєстрацію місця проживання.

Не можуть бути включені до списків присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;

3) які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) народні депутати України, члени КМУ, судці, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;

5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;

6) особи, які не володіють державною мовою.

Оскільки список присяжних пропонується формувати на підставі єдиного Державного реєстру виборців, який ведеться з метою державного обліку громадян України, що мають право голосу відповідно до ст 70 Конституції України, то необхідності додатково перевіряти особу на предмет її недієздатності немає. За Конституцією України недієздатні права голосу не мають, тому вони не можуть бути включені до реєстру виборців. З метою виявлення і виключення таких осіб із реєстру виборців органи ведення Державного реєстру виборців щомісячно поновлюють інформацію на підставі даних відповідного районного (районного у місті, міського, міськрайонного) суду про виборців, які протягом попереднього місяця були визнані недієздатними (п. 1 ч. 6 ст. 22 ЗУ "Про Державний реєстр виборців" від 22.02.2007 р. № 698-У).