Вправа «Дерево психологічної науки»

Завдання. Розгляньте рисунок 1.5.

Які галузі психологічних знань ви знаєте, який предмет їх вивчення? Які галузі найбільше пов’язані з вашою майбутньою професією?

Р исунок 1.5 Дерево психологічної науки

П ритча про те, як орел вчив орля

Одного разу орлиця віддала на виховання мале орля своєму батьку – старому орлу. Через деякий час, спостерігаючи за процесом виховання, вона поцікавилась у нього:

– Скажи мені, навіщо ти весь час вчиш його літати, літати, літати, але абсолютно не приділяєш уваги тому, щоб навчити його полюванню на птахів, зайців, риболовлі? Хіба це йому не потрібно?

– Звичайно, потрібно, – сказав старий орел. – Але, коли я навчу його літати, голод навчить його полювати і рибалити.

Завдання.

1. Які фактори впливають на розвиток особистості?

2. Які принципи виховання будуть у вашій родині?

Притча про пригоди Катена у кравця

В одному найтиповішому селі звичайнісінької країни жив та був дуже знаменитий і здібний кравець на ім'я Дімо. Носити костюм, пошитий цим кравцем, було дуже почесно, і багато – хто йшов на великі витрати, щоб мати таку можливість.

Ця історія починається, коли нашому герою Катену виповнюється 21 рік, він закінчує коледж і палає бажанням придбати костюм, пошитий кравцем Дімо. Своїх грошей Катену не вистачало, тому він взяв у борг у друзів і вирушив до кравця. Побачення з Дімо було дуже приємним, але ще приємніше Катену була увага друзів, коли він повідомив (звичайно, мимохідь, під час однієї розмови), що сам Дімо шиє йому костюм.

І ось настав урочистий день. Катен чекав його з величезним нетерпінням, і нарешті костюм, пошитий великим, який ніколи не помиляється Дімо, опинився на тілі Катена.

І тут сталося щось дивне. Катен нічого не міг зрозуміти. Костюм погано на ньому «сидів». Піджак явно не відповідав розмірам тіла юнака і взагалі не подобався йому. Розум Катена метався. Він не знав, – що йому робити. Ось перед хлопцем був великий Дімо, неперевершенний Дімо, який ніколи не допускав помилок. Настав довгоочікуваний момент успіху, визнання всіма тими, хто оточував Катена. Проте, костюм погано «сидів" на ньому. Що інший сказав би на місці Катена?

Будучи молодим, а тому все ще сміливим (інші назвали б це недосвідченістю), він вирішив сказати те, що думає. «Містер Дімо, костюм чудовий, але праве плече довше ніж ліве. Здається, тут щось не так ».

На обличчі Дімо з'явилася мудра поблажлива посмішка. «З костюмом все гаразд, синку, – сказав він. – Просто тебе скособочило. Встань-но ось так». І він стукнув Катена по правому плечу. І тепер, коли Катена дійсно скособочило, костюм здавався правильно підігнаним до його плечей. А точніше було б сказати, що тепер його плечі були підігнані до костюму.

Тепер Катен був ще більше здивований, проте, не став мовчати. «А ось тут, на комірі, дивіться, скільки зайвого». І знову поблажлива посмішка, яку ми нерідко бачимо на обличчях дорослих, коли діти ставлять їм серйозні питання, на які у дорослих немає відповіді. «Бачиш, Катен, вся справа в тому, що ти неправильно стоїш». Сказавши це, великий Дімо легенько – Катен навіть не зрозумів, як Дімо це зробив, – підштовхнув Катена, і той прийняв форму костюма. У цьому й полягав великий талант Дімо, він підганяв людей під костюми, а не костюми під людей.

Катен вийшов від Дімо в костюмі, який йому дуже пасував, але рухався він при цьому невпевнено, згорбившись, піднявши одне плече вище іншого. Усім друзям костюм сподобався. Катен насолоджувався їх увагою, похвалою і захопленнями. Як йому пощастило, що сам великий Дімо пошив йому цей костюм. Але час минав, і його костюм перестав викликати захоплення у оточуючих. Крім того, у Катена зявились болі в різних частинах тіла, різні думки почали його хвилювати. Сталася дивна річ. Тіло хлопця продовжувало зберігати форму костюма, навіть коли він знімав його. Але ще більше турбував Катена той факт, що і його розум прийняв форму костюма, і він бачив навколишній світ згорбленим і викривленим. Цей костюм, до якого його підігнав великий Дімо, зробив юнака фізичним, розумовим і емоційним калікою. Катен втратив свою природну форму, власні думки, свою безпосередність, свою жвавість. Його здоров'я і душевний спокій були порушені, бо енергія не могла більше вільно текти по його згорбленому, викривленому тілу і розуму. Коли здоров'я Катена почало зовсім погіршуватись, а розум збуджувався все сильніше і нерідко перебував у пригніченому стані, хлопець почав шукати допомогу.

Відтоді він і відкрив для себе вправи йоги, дихальні методики, медитацію, позитивне мислення, самоаналіз та освоєння духовних істин. Його тіло і розум почали відновлюватися. Енергія життя знову потекла вільно. Здоров'я повернулося до нього. Розум став рідше відчувати пригнічення і частіше – радісний стан. Катен знову став тим, ким був раніше, – природним, а не викривленим, яким його зробив «костюм Дімо». Звичайно, він ще не був абсолютно вільний. Його тіло і розум за стільки років пристосувалися й звикли до форми костюма. Але коли Катен звертався до цих методик, потік енергії відновлювався.

Проблема полягала в тому, що він відчував потребу одягати цей костюм, коли перебував у товаристві інших людей, і тоді потік енергії в ньому знову блокувався і Катену доводилося робити більше вправ, щоб його відновити. У товаристві інших людей він все ще не міг бути тим, ким був насправді, йому все ще був потрібен костюм, щоб відчувати себе гідним, любимим та прийнятим іншими. Настане день, і Катен відмовиться від цього костюма і знову стане самим собою за будь-яких обставин, і тоді енергія в його тілі і розумі знову потече вільно.

А ви, випадково, не носите костюм Дімо? Чи не кособочить він ваше тіло? Ваші емоції? Ваш розум? Чи не хочете ви зняти його? Чи не хочете ви повернутися до природньої постави вашого тіла? Вашого розуму? Вашого життя? Вся справа у вас самих. Ніхто інший не зніме з вас цей костюм.

Завдання.

1. Драматизація притчі. Студенти беруть на себе роль Катена, кравця Дімо та ведучого.

2. Дайте психологічну характеристику ціннісно-потребнісної сфери юнака.

3. Чи погоджуєтесь ви з думкою, що певна система цінностей і мотивацій здатна допомогти зробити наше життя таким, яким ми хочемо? Ми маємо змогу пізнати себе і створити власне життя на основі нашої унікальності:

«Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,

Є тисячі ланів, але один лиш мій».

В. Симоненко