Нові цілі, подальший розвиток подій

– Може Ви перейдете працювати до іншого відділу?

– Проблема, можливо, в поганих умовах праці?

– Це просто складний період, який потрібно пережити.

Гумор

– Ніколи не вистачає часу на нормальне виконання роботи і завжди знаходиться час на її перероблення, чи не так?

– Плавають різними способами – тонуть одним.

– Життєві драми відбуваються без репетиції.

Інша часова шкала

– Побачимо, як справи підуть далі.

– Як Ви раніше реагували на подібні вчинки колег?

Модель світу

– Наш світ далекий від досконалості.

– Такі закони психології жінок.

Особистісні цілі і критерії

– Ви вважаєте, що коректні стосунки мають бути перш за все?

– Поведінка колеги створює Вам незручності?

– Що Ви зробили, щоб пом’якшити стосунки з колегою?

Переоцінка

– Може люди не хочуть з усіма бути тактовними?

– Можливо Вам не слід постійно бути в ролі контролера?

– Можливо, Ви не зважаєте на власний тон розмови?

Розгляд проблеми на більш високому рівні

– Чи стосується ваш конфлікт інших співробітників?

– Чи погіршився психологічний клімат у Вашому відділі за останній час?

– Схоже, я недооцінював особисті стосунки підлеглих.

– Як поганий настрій та суперечки можуть вплинути на якість праці?

– Схоже, що ніхто в організації не піклується про культуру ділового спілкування.

Контрприклади

– Так, колега вас образила, але тепер ви будете не так різко робити зауваження.

– Я б, на Вашому місці, запропонував допомогу колезі після інциденту з технологом.

– Деякі керівники нашої організації в свій час змогли справитися з подібними труднощами, як ваші.

Позитивні наміри

– Складається враження, що Вас турбує майбутнє нашої організації.

– А Ви намагалися передбачити конфліктну ситуацію?

– Отже, Ви б хотіли передавати свій досвід молодим?

– А Ви робили спроби надавати менш компетентним працівникам більше свободи?

Додаток Ж

Говоримо красиво

Класики, високо цінуючи народну мудрість, зокрема мудрість античних народів, і літературну спадщину давньогрецьких і римських майстрів слова, часто використовували латинські приказки, прислів’я, фразеологічні формули, крилаті слова у своїх наукових творах, публіцистиці, листах, усних виступах. Вони вживали їх для пояснення абстрактних філософських понять, для втілення актуальних політичних питань, для полеміки з ідейними ворогами.

Популярність прислів’їв, приказок та різного роду крилатих виразів, поширеність їх у народі пояснюється як уже було зазначено, їх глибокою мудрістю і повагою до давніх народних традицій, а також високохудожнім, оригінальним словесним оформленням. І справді, кращі зразки античної мудрості є напрочуд гармонійним поєднанням глибокого змісту з досконалою словесною формою.

Шановні студенти! Намагайтесь застосовувати прислів’я і афоризми – це надасть вашим висловам новизни, оригінальності, переконливості, свіжості, влучності і дотепності. Які вислови вам найбільше подобаються?

1. Праця пом’якшує горе.

2. Бідній людині багато чого не вистачає, пожадливій – усього. Пор.: Не той бідний, хто неімущий, а той, хто загребущий .

3. Кожен наступний день – учень попереднього.

4. Бути мудрим – це значить не тільки бачити те, що під ногами, а й передбачати майбутнє.

5. Нічого над міру!

6. Нічим не дивуватися.

За свідченням Плутарха, наведений вислів належить Піфагору. Цього принципу дотримувалися також Демокріт, Епікур, а пізніше – стоїки, на що вказує Ціцерон. Зустрічається цей вислів також у Горація, який вважає, що принцип епікурейців і стоїків «Нічим не дивуватися» – це не єдиний надійний спосіб бути завжди щасливим (оскільки щасливою, на його думку, може бути лише людина, якій властиве філософське, безпристрасне споглядальне ставлення до життя).

7. Небагато, але багато чого.

Першоджерело вислову – «Листи» Плінія, де він пише, що користь від читання визначається не кількістю прочитаного, а його вагомістю, змістовністю. Аналогічна думка зустрічається у Квінтіліана – «Розум слід розвивати (формувати) читанням не багатьох (книжок), а вагомих (значних, змістовних)».

8. Пізнай себе самого.

Сократ часто наводив ці слова, які власне, стали девізом усієї філософії. Полюбляв цей вислів і Г. Сковорода і неодноразово вживав його у своїх філософських і поетичних творах.

9. Завжди той самий. Тобто – завжди залишається самим собою (вірним собі). Дружина Сократа Ксантіппа розповідала про свого чоловіка, що він залишав дім і повертався до нього з одним і тим же спокійним виразом обличчя. Вислів вживається для підкреслення мудрості, сили волі, стриманості й непохитності. Іноді вислів вживається також у значенні «завжди те саме», тобто стосовно якоїсь речі або явища (а не людини).

10. [Для нього] відчинені двері Муз.

Так кажуть про людину, наділену здібностями до науки і мистецтва, до якої нібито прихильні Музи. І навпаки, про бездарну людину говорять «зачинені двері Муз». Зенодот твердив, що мудрість – подарунок Муз – не слід замикати, її треба безперервно поширювати, ніби запалюючи вогонь від вогню.

11. Важко по-своєму сказати про загальновідоме.

У Горація йдеться про свіжість, своєрідність, оригінальність сприймання та відбиття дійсності поетом.

12. Ці заняття [наукою] живлять юнаків, приносять насолоду старим, прикрашають у щасті, дають притулок і розраду в нещасті.

Цей вислів був запозичений Арістотелем і Ціцероном у Демокріта, якому належить надзвичайно стисла і виразна гнома: «Виховання прикрашає у щасті, дає притулок у нещасті».

13. Поєднувати приємне з корисним.

14. Не чіпай моїх кругів!

Цими словами Архімед, заглибившись у свої креслення, звернувся до римського воїна, загарбника його рідного міста Сіракузи, коли той відірвав ученого від наукових занять.

15. Я зневажаю натовп неуків і проганяю його геть.

«Натовпом неуків» Горацій вважає людей без громадянських ідеалів, художнього смаку та почуття прекрасного, тих, для кого неприступні великі ідеї і таємниці високого мистецтва.

16. Часто влучний і гострий жарт краще і надійніше розв’язує важливі справи (ніж різкі, суворі слова).

17. Часто чухає потилицю і гризе нігті до м’яса.

Цей яскравий конкретний образ Горацій вживає для того, щоб розповісти про муки творчості письменників.

18. Без гніву й упередженості.

Про працю історика, який має висвітлювати історичні події об’єктивно, спокійно, без упередженості.

19. Якщо ти хочеш, щоб я плакав, ти маєш насамперед сам відчувати біль.

20. У старшого вола вчиться орати молодший. Пор.: Старий віл пряму борозну прокладає.

Вживається у значенні: старше покоління передає молодшому знання, досвід, традиції.

21. З ніжних нігтів (змалечку). Пор.: Чого навчишся малим, те знатимеш і старим. Не барися рано вставати, а змолоду вчитись.

Метафоричний вислів, що виник від порівняння з цуценятами, у яких м’які ніжні кігті. Зустрічається, коли йдеться по те, що людину слід виховувати з раннього дитинства.

22. Швидше, вище, дужче!

Спортивний девіз, викарбуваний на медалях олімпійських переможців.

23. Кратет, коли бачив учня-неука, бив його педагога.

Кратет – афінський філософ, представник Академії.

24. Повчати прагнуть усі, прислухатись до повчань – ніхто.

25. Крапля продовбує камінь не силою, а частим падінням. Так і людина стає мудрою не від дворазового, від багаторазового читання.

26. Людський розум живиться (виховується) навчанням і мисленням.

Вчена людина завжди має багатство у собі [самому].

27. Довгим є шлях через настанови, коротким і дійовим – через приклади.

В одній з Езопових байок, зустрічаємо скорочений варіант цього вислову: «На прикладах вчимося»

28. Ніхто не стає доброю людиною випадково.

29. Немає нічого приємнішого для людського розуму, ніж навчання (пізнання). Пор.: Заняття наше є джерелом радості (Г. Сковорода).

30. Немає нічого настільки важкого, чого б не можна було досягти старанням. Пор.: Терпіння і сумління все подолають.

31. Не вчитель має приходити до учня, а учень до вчителя.

32. Чого б ти не навчався, ти навчаєшся для себе (собі на користь). Пор.: Те, що знаєш, за плечима не носити.

Середньовічна приказка.

33. Ситий шлунок неохочий до навчання.

34. Дотепна людина (дослівно: людина з прочищеним носом, тобто з тонким нюхом). Пор.: З тонким смаком.

35. Кінець [справи] – вчитель дурнів. Пор.: Мудрий по шкоді.

Тобто – якщо ти розумний, то вмій передбачати наслідки.

36. То плачучи, то скачучи.

37. Немає нічого недоречнішого за недоречний сміх. Пор.: Раденький, що дурненький.

38. Вночі виблискує, а вдень непомітний.

Так говорять про тих, хто вражає своїми знаннями неосвічених людей, а перед знаючими, розумними сам виявляє себе неуком. Сонце, світло, ясний день завжди були символом розуму і знання, а темрява, ніч – символом глупоти і неуцтва.

39. Зрозуміти (щось) запізно. Пор.: Розумний по шкоді. Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.

40. Якщо б ти помовчав, ти б залишився мудрим. Пор.: Не соромно мовчати, як нічого сказати.

Вживається як застереження: якщо ти не дуже розумний, то краще мовчи: тоді присутні не помітять твоєї вади і вважатимуть тебе мудрим.

41. Лебеді заспівають тоді, коли замовкнуть галки. Пор.: Коли ворони каркають, солов’ї не співають.

42. Папір не червоніє. Пор.: Папір усе витримає.

43. У людини завжди на язику одне, а в думках інше. Пор.: Каже про буряки, а думає про капусту. На словах милість просить, а за халявою ножа носить.

44. На ваших язиках мед, а у серцях жовч. (Дослівно: У меду язики ваші, а серця у жовчі) Пор.: Слова листом підшиті, а думки вовком підбиті. Слова ласкаві, та думки лукаві.

45. Язик (горлянка) знищив більше людей, ніж меч. Пор.: Язиче, язиче, лихо тебе миче, тільки те й робиш, що людей гробиш. Людину б’ють не дрючком, а словом.

46. Краще втратити друга, ніж дотепне слово.

47. Ми маємо один рот, але два вуха, щоб більше слухати і менше говорити. Пор.: Менше говори, більше вчуєш.

Цими словами стоїк Зенон звернувся до надмірно балакучого юнака.

48. Живе слово краще виховує. Пор.: Вчи дитину не штурханцями, а хорошими слівцями.

49. Заглянь у свою власну душу. Пор.: Не бачить сова, яка сама. Самі в гріхах, як у реп’яхах, а ще й людей судять.

50. Ні в чому не слід зневірятися і нічому не слід довіряти.

51. Не дуже довіряй зовнішності (кольору). Пор.: Фальшива позолота блищить часто більше, ніж справжнє золото.

52. Не прислуговуйся тому, хто не бажає послуг.

53. Найкращі ліки – спокій.

54. Змію слід викинути з хати. Пор.: Гадюку як не грій, а вона все одно вкусить.

Вживається як застереження проти злих, підступних, хитрих, нещирих людей.

55. Бережи час. Пор.: З усіх втрат втрата часу найтяжча. (Г. Сковорода). Згаяного часу і конем не доженеш.

56. Закриватися щитом після поранення. Пор.: Повів коня кувати, як кузня згоріла.

Додаток К