Вправа «Етапи розвитку конфлікту»

З авдання. Спробуйте придумати конфліктну ситуацію та її розвиток. Закінчіть ситуацію позитивним результатом. Примірні теми: конфлікт у системі «батько – син», «начальник – підлеглий», «продавець – покупець», «викладач – студент», «він – вона» тощо.

Рольова гра «Саботажники спілкування»

Завдання спрямоване на роботу з мовленнєвими конфліктогенними моделями, що зменшують ефективність спілкування. У спілкуванні існують висловлювання, що провокують психологічні захисти. Дана вправа допоможе визначити наявність ваших моделей і скоригувати, в разі необхідності, ті, що заважають ефективному спілкуванню, спричинюють у співрозмовника необхідність виникнення психологічних захистів.

Інструкція. Група ділиться на пари. Один учасник пари проговорює певне висловлювання з наведених нижче, а партнер відповідає в одній з трьох манер: а) підкорення; б) зухвалій; в) самостверджувальній.

Перелік висловів, які викликають у партнера труднощі, потребу захищатися або небажання далі взаємодіяти, знижують його статус, так звані саботажники спілкування (за Х. Корнеліусом та Ш. Фейром), або порушники взаємодії (за Е. Шостромом):

• Погрози, попередження (викликають страх, підкорення, образу, ворожість): «Робіть, як я сказав, або…»; «Якщо не можете вчасно приходити на роботу, нам доведеться вас звільнити».

• Накази, вказівки (коли ми вдаємося до влади над іншими): «Не запитуйте чому, робіть те, що вам сказано»; «Геть з класу!».

• Негативне узагальнення при оцінюванні, негативна критика, осуд: «Ви погано працюєте»; «Ледарі, бездари, скільки можна вам повторювати…»; «Я вже не знаю, що з тобою робити, з кожним днем ти стаєш все гірше і гірше»; «Через тебе я спізнююся на роботу».

• Принизливі прізвиська, ярлики, обзивання: «Таке може сказати тільки дурень»; «Що ще можна чекати від такого покидька, як ти»; «Кажи ясніше. Що ти жуєш слова, як корова жуйку!».

• Слова-«боржники»: «Ви повинні вести себе як слід»; «Ви не повинні дивитися цей фільм».

• Приховування важливої інформації (репліка-пастка): мати, якій нещодавно телефонувала класний керівник, щоб дізнатися, чому сина не було в школі, запитує його, як тільки він прийшов додому: «Ну, як сьогодні справи в школі?».

• Допит: «Чому ти так пізно?»; «Де ти так довго вештався?»; «Де щоденник?».

• Ущиплива похвала, перехвалювання: «В тебе так добре виходять звіти, напиши ще один».

• Діагноз мотивів поведінки, інтерпретація: «У вас ніколи не вистачало ініціативи»; «Вам треба до лікаря»; «Я прекрасно розумію, Петров, що ти клеїш дурня зараз, щоб сподобатися Селезньовій. Але повинна тобі сказати, що така поведінка рідко коли подобається дівчатам».

• Поради, подання готових стереотипових варіантів поведінки: «Не звертай на це уваги»; «Якби ти зробила це раніше, тобі зараз було б легше».

• Логічні докази: «Ти отримав те, що заслужив»; «Так воно і повинно було статися».

• Відмова від обговорення питання: «Нічого тут обговорювати. Я не бачу тут проблеми»; «Припини «забивати» мені голову своїми проблемами. Ти вже досить дорослий, щоб самому з ними справлятися».

• Зміна теми: «Дуже цікаво… я дивилася вчора такий смішний фільм…».

• Змагання: «Я вчора була на виставі» – «Правда? А я десь на тому тижні збираюся на Таганку»; «Я вчора втрапив у таку халепу» – «То таке, от зі мною що трапилося…».

• Заспокоєння запереченням: «Не хвилюйся», «Не плач»; «Він не вартий твоїх сліз».

• Моралізування, повчання, напучування: «В твоєму віці соромно так себе вести!»; «Скільки разів можна тобі повторювати»; «Вихований хлопчик ніколи цього б не зробив!»

Проаналізуйте, а як часто у вашому житті трапляються ці висловлювання – як часто вам так кажуть, або ви так говорите, і які саме «саботажники спілкування»? Подумайте, чому так виходить? В якій манері вам було легше (важче) відповідати – зухвалій, підкорення, самостверджувальній?