Сангвінік

Рисунок 4.1 Темперамент

Вправа «Моделювання ситуацій»

Завдання. Виконання цього завдання допоможе наочно побачити відмінність поведінки людей з кожним типом темпераменту, суперечності, які при цьому виникають, та допоможе винайти засоби долання цих суперечностей. Розіграйте у підгрупах запропоновані нижче ситуації. Зробіть висновки про оптимальну взаємодію з людиною кожного типу темпераменту.

ХІД ВИКОНАННЯ

1. Поділіться на підгрупи.

2. Розіграйте кожну з наведених ситуацій декілька разів, кожного разу змінюючи типи темпераменту її учасників (наприклад, сангвінік і холерик, флегматик і холерик, сангвінік і меланхолік і т. ін.). Можна замість запропонованої ситуації також розіграти свою.

3. При розігруванні ситуацій спробуйте кожного разу спочатку показати її типовий перебіг (часто конфліктний), а потім ідеальний (підлаштовування людей з різними темпераментами одна під одну).

4. Аргументуйте запропонований спосіб вирішення ситуації.

СИТУАЦІЇ

1. Усний екзамен — викладач і студент.

2. Поїздка в автобусі – «заєць» і контролер.

3. Запрошення на побачення – дівчина і хлопець.

4. Розмова з батьками – батько (мати) і син (донька).

5. Розмова продавця с покупцем.

6. Розмова начальника з підлеглим.

Характер

Задача 1. Давньогрецький філософ Теофраст (III ст. до н.е.) описав характери своїх сучасників. Ось що він пише про безтактну людину: «До зайнятого. приходить за порадою і вривається з натовпом бражників у дім своєї милої, коли та лежить у лихоманці. До вже потерпілого при поручительстві він звертається з проханням бути його поручителем... На весіллі він починає поносити жіночу стать. Людину, яка тільки-но прийшла додому стомлена, він запрошує на прогулянку. До того, хто продав що-небудь, він може привести покупця, який пропонує більш високу ціну. На зборах, коли всі вже знають і зрозуміли суть справи, він встає і починає розповідати все спочатку... Коли раба карають ударами батога, він стоїть поряд і розповідає, між іншим, як у нього якийсь раб повісився після шмагання».

Які висновки випливають з цього опису? Чи залежить характер людини від історичного часу?

Задача 2. Етнопсихологія як наука виникла завдяки проблемі національного характеру. Проте згодом ця проблема поступилася місцем дослідженням етнічної зумовленості пізнавальних процесів, установок, національних форм суспільної свідомості. Так і не вдалось, наприклад, отримати достатніх підстав для визначення національного характеру українців, росіян, німців та ін.

Чому так сталося? Чи не означає це, що національного характеру взагалі не існує?

Задача 3. Описуючи характер тієї чи іншої людини, завжди вказують відмінні, лише їй притаманні властивості. Очевидно, при цьому мають на увазі ступінь їх відхилення від складових якогось «ідеального» характеру. Так, судження «чуйний, але не наполегливий» вказує на близькість першої властивості до ідеальної і віддаленість від неї другої.

Про що свідчить це явище? Чи існує ідеальний характер у реальному житті?

Задача 4. Група студентів мала схарактеризувати свого товариша, використовуючи лише прикметники. В результаті було отримано такий ряд слів: стриманий, серйозний, емоційно стійкий, сумлінний, ініціативний, чутливий, чуйний, творчий, активний.

Які з цих слів описують характер, а які темперамент? Як це можна визначити?

Задача 5. Порушення дисципліни на уроці може бути прагненням учня спровокувати вчителя, наслідуванням однокласника, способом позбавитися втоми, бажанням привернути до себе увагу тощо. При цьому загалом він може бути дисциплінованим учнем. Доброзичлива і гуманна людина може критично, а то й вороже ставитись до когось з довколишніх. Батько сімейства вдома може бути доброзичливою, чуйною людиною, яка охоче підкоряється дружині, а на роботі – суворим і вимогливим керівником, непривітним з підлеглими.

Чи не суперечать ці приклади уявленню про цілісність характеру? Можливо, в людини не один, а два характери?

Задача 6. Німецький психолог Е. Кречмер помітив, що «чорт у простого народу значною мірою худий з тонкою цапиною борідкою на вузькому підборідді. Інтриган – з горбом і покашлює. Стара відьма – з висушеним пташиним лицем. Коли веселяться і говорять сальності, з'являється товстий лицар Фальстаф з червоним носом і блискучою лисиною. Жінка з народу з тверезим розумом – низькоросла, кругла, наче куля, і впирається руками в стегна». І далі: «Можливо, що ці образи, які викристалізувалися в народній фантазії завдяки багатовіковій традиції, є об'єктивними документами психології народів, осадами масових спостережень, яким, можливо, і вчений повинен приділити деяку увагу».

Чи отримало це спостереження наукове підтвердження? Чи виявляється характер у зовнішності людини ?

Задача 7. Народна мудрість каже: «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю».

Про яку закономірність становлення характеру тут ідеться? Чи має вона наукове обґрунтування?

Задача 8. Е. Фромм ознакою характеру А. Гітлера вважає «пристрасне прагнення до всього мертвого, такого, що розкладається, гниє, нездорового. Це пристрасть робити живе неживим, руйнувати в ім'я одного лише руйнування. Це підвищений інтерес до всього суто механічного. Це прагнення розчленувати живі структури». Воно виявилося навіть у виразі обличчя Гітлера (міміка людини, що принюхується), але головне – у руйнуванні життя. «Навіть якби Гітлер помер у 1933 р., його, судячи з усього, вже можна було б діагностувати як некрофіла – на підставі детального вивчення його особистості і характеру. Крещендо його деструктивних дій, починаючи з нападу на Польщу і аж до наказу про руйнування більшої частини Німеччини і знищення її населення, – все це послужило б тоді лише підтвердженням характеро-логічного діагнозу, поставленого до цих подій».

Чи можна вважати такий характер нормальним? Як він міг сформуватись?

Задача 9. Д. Волкогонов у роботі «Ленін: політичний портрет» так характеризує В. І. Леніна часів громадянської війни: «Ленін був людиною зовні дуже м'якою, добродушною, часто весело посміювався, любив домашніх тварин, був здатний на сентиментальні спогади, проте коли йшлося про класові, політичні питання, ввесь перетворювався. Він одразу ставав жорстоким, безкомпромісним, нещадним, мстивим».

Як можна пояснити такий характер? Можливо, тут йдеться про два різні характери?

Задача 10. Дмитро Б., восьмикласник, – жвавий, енергійний, швидкий у рухах хлопець. Йому подобається бути в центрі уваги. Прискіпливий до своєї зовнішності: першим серед однокласників почав стежити за модою. Вчиться добре, легко і швидко схоплює матеріал на уроках, віддає перевагу предметам природничо-наукового і математичного циклу, любить розв'язувати складні задачі. Темп мовлення високий, мовлення виразне. Дмитро надає допомогу батькам у веденні домашнього господарства, допомагає у навчанні молодшому братові-другокласнику, причому зарекомендував себе як терплячий, витриманий вихователь. Проте батьки відзначають, що останнім часом поведінка сина погіршилась: у всьому наполягає на своєму, сперечається, демонструє самостійність.

Де тут йдеться про властивості характеру, а де – про властивості темпераменту? Як це можна визначити?

Задача 11. Тетяна К., староста студентської групи, користується повагою й авторитетом у переважної більшості однокурсників. Її поважають за відповідальність, принциповість, скромність, дисциплінованість. Товаришів дивують її конспекти без єдиної помарки, завжди обгорнені підручники, різнокольорові закладки. Однак є й такі, кого дратує акуратність і організованість дівчини: вони вважають, що у такий спосіб вона маскує слабкі сторони своєї особистості.

Що можна сказати про характер цієї студентки? Чи може він маскувати її особистість?

Задача 12. Володимир Д., десятикласник, вчиться головним чином на «відмінно», має успіхи у вивченні англійської мови, цікавиться міжнародною політикою, знає біографії багатьох видатних політичних діячів, стежить за змінами політичної карти світу. Мріє стати дипломатом, як і його батько. Проте через свою зарозумілість, зневажливе ставлення до інших не користується авторитетом серед однокласників. Немає у нього поваги і до вчителів. Він ні з ким не дружить, вважає, що в класі йому немає рівних за інтелектом.

Які властивості визначають характер цього учня? Які умови сприяли їх формуванню?

Задача 13. Собаки з нервовою системою сильного типу, яких, починаючи з раннього віку, утримували в несприятливих умовах, виявляли в своїй поведінці ознаки нервової системи слабкого типу (лякливість, нестійкість). При цьому, чим більше різнились умови життя собак, тим більші відмінності мала їхня поведінка.

Про яке співвідношення генотипу і фенотипу можна говорити у цьому випадку? Що можуть дати результати цього експерименту для розуміння природи характеру людини?