Розв’яжіть задачі

Задача 1. Реєстрація проявів емоцій у японських і американських студентів при перегляді гостросюжетного фільму показала, що вони практично однаково реагують на емоціогенні ситуації. Проте під час бесіди про цей фільм американці демонстрували ті самі емоції, тоді як японці маскували негативне ставлення до певних героїв увічливими посмішками.

Про що свідчать виявлені відмінності? Як вони характеризують природу емоцій?

Задача 2. У художньому фільмі «Помилка резидента» є епізод, пов'язаний з перевіркою істинності тверджень героя. Для цього було використано лай детектор – прилад, що реєструє прояви емоцій людини у відповідь на емоціогенні слова. Герой повинен відповідати «так», коли насправді треба давати негативну відповідь, і «ні» – при позитивній. У фільмі він успішно пройшов випробування. Деякі президенти США приймали до своєї адміністрації лише тих, хто пройшов обстеження на лайдетекторі.

Який принцип покладено в основу цього випробування? Чи дозволяє воно визначити справжній зміст емоцій людини?

Задача 3. 38 досліджуваних попарно виконували завдання, при цьому за помилки вони почергово каралися відчутним ударом електричного струму. У такий спосіб (показником була частота серцевих скорочень) вивчались емоції людини в ситуації «страх за себе» та «страх за іншого». Лише троє досліджуваних проявили виражену реакцію, коли самі зазнавали больового впливу, п'ять практично однаково реагували на покарання себе і партнера по експерименту, решта 30 демонстрували інтенсивні негативні емоції у зв'язку з власними помилками, за які розплачувалась інша людина. Коли ж досліджуваними були актори, які тільки уявляли покарання за помилки, то в переважній більшості випадків їхня реакція була виразнішою в ситуації «страх за себе».

Як можна пояснити результати цього дослідження? Про що вони свідчать?

Задача 4. Батьки нерідко будують стосунки з дітьми на осуді їх за неправильну, на їхній погляд, поведінку та покаранні за це. Проте є й такі, які практично не застосовують покарань і вдаються лише до заохочень. Очевидно, якщо перші викликають у дітей негативні емоції, то другі – позитивні.

Батьки якої категорії мають більше шансів досягти успіху? Які емоції дітей, позитивні чи негативні, відіграватимуть при цьому більшу роль?

Задача 5. У. Джеймс, викладаючи свою теорію емоцій, писав: «Прийнято вважати, що сприймання певного факту спричинює душевне хвилювання, яке називають емоцією, і що цей психічний стан призводить до змін в організмі. Моя теза, навпаки, полягає в тому, що тілесні зміни відбуваються безпосередньо після сприймання факту, який хвилює, і що наше переживання цих змін у міру того, як вони відбуваються, і є емоцією. Правильніше говорити: ми засмучені тому, що плачемо, розгнівані тому, що наносимо удар, налякані тому, що тремтимо, а не навпаки – ми плачемо, наносимо удар і тремтимо тому, що засмучені, розгнівані або налякані».

Чи має ця теорія реальні підстави? Чи правильно вона тлумачить природу і сутність емоцій?

Задача 6. У першій серії експерименту досліджувані мали утримувати голку на певній точці диска, що обертався. Точність рухів була вищою тоді, коли досліджувані перебували у стані навмисне викликаного емоційного збудження. У другій серії те саме дослідження проводилося напередодні серйозного екзамену. В цьому випадку емоційне збудження негативно впливало на точність рухів досліджуваних.

Чому так сталося? Яким чином емоції впливають на ефективність діяльності?

Задача 7. Досліджувані аналізували слова, які позначали різні емоції, та виділяли серед них ті, що характеризували їхню власну емоційну сферу. Так було виділено три типи людей: у представників першого переважали позитивні емоції (радість, веселий настрій), другого – негативні (страх, гнів, смуток), для третього типу співвідношення таких емоцій було приблизно однаковим. Було виявлено і міжстатеві відмінності: у чоловіків домінувала радість, а гнів переважав страх, у жінок – радість і страх з тенденцією до переважання страху.

Що це за явище? Які висновки випливають з цього дослідження?

Задача 8. Встановлено, що студенти досить легко співпереживають негативним емоціям (смуток, гнів тощо) своїх одногрупників і значно важче – позитивним (радість), тобто вони емоційно відгукуються на неприємності, які трапляються з їхніми друзями, але не розділяють їхній успіх.

Які можливі причини цього явища? Чи можна змінити його?

Задача 9. Закоханий юнак пише дівчині: «Не можу зрозуміти, що зі мною діється... Звітуюся у своїх почуттях, борюся з ними, піддаюсь їм і знову борюсь. З одного боку, боюся втратити розум і тому прагну позбутися їх, з іншого – боюся знову впасти в той сонний стан, в якому перебував до цієї неповторної весни».

Яке явище у царині почуттів ілюструє цей лист? Яка його природа?

Задача 10. Вчені провели експеримент: молода людина переживала депресію, пов’язану з труднощами першого року навчання в університеті і проживанням в іншому місті далеко від родини. Юнака попрохали придивлятися за хлопчиком, поведінка якого після загибелі батька стала не керованою. Результати експерименту були вражаючими. Не тільки покращилась поведінка хлопчика, але і молода людина стала більш емоційно стійкою, впевненою у собі, його апатія зникла, змінившись цілеспрямованістю та ентузіазмом.

Дайте пояснення даному психологічному явищу.