- •Початок розгрому нацистів в Україні
- •Мобілізаційні заходи 1942 - 1943 pp.
- •Жителі України в радянському тилу
- •Відносини оун з радянськими та польськими партизанами
- •Весняний наступ Українських фронтів
- •Кримська наступальна операція. Виселення татар, греків, вірмен.
- •Завершення вигнання нацистів з України.
- •Втрати України за роки війни з Німеччиною.
Кримська наступальна операція. Виселення татар, греків, вірмен.
12 травня Крим був повністю очищений від гітлерівців. У боях за Крим нацисти втратили 100 тис. солдатів і офіцерів. Обстановка в басейні Чорного моря змінилася докорінно. Радянський Чорноморський флот став тут панівним.
Розгром Нацистських військ у Криму викликав хвилю піднесення у місцевого населення, але досить швидко її заступили заціпеніння і жах. Усе кримськотатарське населення було звинувачене в співробітництві з окупантами і за рішенням Державного комітету оборони у травні 1944 р. виселене в Середню Азію. Із загальної кількості (238,5 тис. чол.) виселених 86 % становили жінки і діти. Майже половина кримських татар у 1944 -1945 pp. вимерла.
Така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення. Ще раніше, в 1941 p., з території України в східні райони Радянського Союзу були виселені німці, сотні тисяч яких здавна жили в південних областях України. Десятиліттями над ними висіло звинувачення в зраді.
Завершення вигнання нацистів з України.
Улітку 1944 р. становище Німеччини значно погіршилося. 6 червня 1944 р. американсько-англійські війська відкрили в Європі другий фронт, який відтягнув 60 німецьких дивізій.
Радянське командування, плануючи літній наступ, головні удари передбачало організувати в Білорусії й Західній Україні. 23 червня розпочалась Білоруська операція під кодовою назвою «Багратіон», яка завершилася 29 серпня повним розгромом німецьких військ і вступом Червоної армії в межі Польщі.
У розпал операції «Багратіон» війська 1-го Українського фронту розгорнули наступ у Західній Україні. Частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова, Станіслава, Перемишля.
Для оперативного керівництва військами в специфічних умовах Карпат рішенням Ставки на базі з'єднань лівого крила 1-го Українського фронту було утворено 4-й Український фронт. Його війська 6 серпня оволоділи Дрогобичем, 7-го - Самбором і Бориславом.
Останній населений пункт УРСР у її довоєнних межах - село Лавочне Дрогобицької області - визволили від гітлерівців 8 жовтня 1944 р. Офіційним днем завершення вигнання військ Німеччини та її союзників вважається 14 жовтня 1944 p., коли відбулось урочисте засідання в Києві. Що ж до Закарпатської України, то війська 4-го Українського фронту завершили її звільнення від гітлерівців 28 жовтня 1944 р.
П'ята колона — найменування агентури генерала Франко, що діяла в Іспанській республіці під час Національно-революційної війни 1936—1939 років.
П'ята колона — у широкому значенні диверсанти, саботажники і внутрішні вороги.
Термін «п'ята колона» належить іспанському генералу Еміліо Молі, який командував контрреволюційною армією. Ведучи наступ на Мадрид, він, в жовтні 1936 року, передав по радіо звернення в якому заявив, що, крім наявних у його розпорядженні чотирьох армійських колон, він має ще п'яту колону в самому Мадриді, яка в вирішальний момент вдарить з тилу. «П'ята колона» сіяла паніку, займалася саботажем, шпигунством і диверсіями. Під час Другої світовий війни 1939—1945 «п'ятої колоною» називали нацистську агентуру у різних країнах, яка допомогала захопленню цих країн військами нацистів.
