Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійна робота перший семестр мовознавство.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
296.96 Кб
Скачать

САМОСТІЙНА РОБОТА

ЗІ ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ

ФАКУЛЬТЕТІВ ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, РОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ, СХОДОЗНАВСТВА

Напрям підготовки Мова і література

Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів

Репродуктивний рівень

А. Виконати тестові завдання

Опрацювати зазначені в темі питання за запропонованими джерелами та дати відповіді на запитання тестів.

  1. Давнє арабське мовознавство.

  2. Розвиток мовознавства у XIIXVIII століттях.

  3. Українське мовознавство: становлення та сучасний стан.

  4. Функціональна лінгвістика.

  5. Прийоми структурного методу дослідження мови.

  6. Транскрипція і транслітерація.

( Літературу для опрацювання тем див. нижче )

Тест

  1. Які періоди історичного розвитку охоплює Давнє арабське мовознавство?

а) II – V ст.;

б)VI– X ст.;

в) VII – XII ст.

  1. Скільки шкіл нараховують в Давньому арабському мовознавстві?

а) 3;

б) 4;

в) 5;

г) 7.

3. Які школи є найбільш відомими у Давньому арабському мовознавстві?

а) багдадська і суфійська;

б) басрійська і суфійська;

в) басрійська і андалузька;

г) єгипетсько-сирійська та багдадська.

4. Хто є автором трактату “Аль-Кітаб”?

а) Махмуд аль Кашгарі;

б) аль-Фірузабаді;

в) Сібавейхі.

5. Яке мовне явище, специфічне для семіто-хамітських мов, виявили арабські мовознавці давнини:

а) частини мови: ім’я, дієслово, службові слова;

б) внутрішню флексію;

в) фонетичні процеси;

г) розрізнення звуку та букви?

6. У якій галузі мовознавства давні арабські вчені досягли найбільших успіхів:

а) у фонетиці;

б) граматиці;

в) лексикографії;

г) фразеології?

7. Що стало стимулом для розвитку арабського мовознавства:

а) вплив античного мовознавства;

б) необхідність систематизувати та узагальнити все, що було напрацьовано у VII – IX ст.;

в) прагнення наблизитися до Аллаха;

г) тлумачення Корану, боротьба проти засмічення літературної мови, арабізація народів?

8. Арабські словники відрізнялися великою кількістю:

а) синонімів;

б) антонімів;

в) омонімів;

г) фразеологізмів.

9. “Камус” у перекладі означає:

а) мова;

б) світ;

в) книга;

г) океан.

10. “Аль-Кібат” у перекладі означає:

а) камус;

б) мовознавство;

в) книга;

г) вічне.

11. Який метод дослідження вперше був застосований у праці Диван тюркських мов” Махмуда аль-Кашгарі:

а) порівняльний;

б) зіставний;

в) описовий;

г) структурний?

12. Що означає слово “диван” (“Диван тюркських мов”):

а) спільнота;

б) зібрання;

в) група;

г) об’єднання?

13. Якою мовою написані перші слов’янські пам’ятки:

а) глаголицею;

б) кирилицею;

в) латиною;

г) глаголицею і кирилицею?

14. Праця “Диван тюркських мов” Махмуда аль-Кашгарі була написана в:

а) 219 – 220 рр.;

б) 1073 – 1074 рр.;

в) 987 – 988 рр.;

г) 1907 – 1908 рр.

15. Яка дискусія відбувалася в епоху пізнього середньовіччя:

а) про існування в мові термінів;

б) про частини мови;

в) про природу назв;

г) про доцільність вивчення національних мов?

16. Першу спробу групування всіх європейських мов зробив:

а) Йосип Юстус Скалігер;

б) Йоганн Рейхлін;

в) Роберт Стефанус;

г) Юлій Цезар Скалігер.

17. Вперше в історії поставив питання про народну і літературну мови та виступив на захист національних літературних мов:

а) Йоганн Гутенберг;

б) Максим Грек;

в) Данте Аліг’єрі;

г) Лаврентій Зизаній.

18. Вивчення живих народних мов, укладання їх граматик і словників розпочалося:

а) в епоху середньовіччя;

б) епоху класицизму;

в) епоху Відродження;

г) XVII – XVIII ст.

19. Назвіть першу друковану слов’янську граматику:

а) “Граматіка словенська, совершеннаго искусства осми частій слова” Лаврентія Зизанія;

б) “Слов’янська граматика” Максима Грека;

в) “Грамматіки славєнския правилноє сінтагма” Мелетія Смотрицького;

г) “Граматика словенська” Івана Ужевича.

20. З ідеєю створення універсальної символічної мови, мови близької до логіко-філософських та математичних побудов виступив:

а) Антуан Арно;

б) Клод Лансло;

в) Рене Декарт;

г) Готфрід Вільгельм Лейбніц.

21. Як називалася праця Й. Ю. Скалігера, у якій він згрупував європейські мови:

а) “Роздуми про групування мов”;

б) “Роздуми про мови та їх класифікацію”;

в) “Роздуми про мови європейських народів”;

г) “Роздуми про мови африканських народів”?

22. На чому ґрунтувалась перша класифікація європейських мов

Й. Ю. Скалігера:

а) на відмінностях у вимові і написанні слів;

б) на різниці між граматичними категоріями мов;

в) на тотожності слів;

г) на географічному розташуванні носіїв мов?

23. Скільки основних мов-матерів виділив Й. Ю. Скалігер:

а) 5;

б) 15;

в) 10;

г) 11?

24. Перші відомості про санскрит з’являються у листах з Індії італійського мандрівника:

а) Роберта Стефануса;

б) Йоганна Гутенберга;

в) Філіппо Сассеті;

г) Йосифа Юстуса Скалігера.

25. У якому трактаті Данте поділяє мову на вульгарну і граматичну:

а) “Про італійську мову”;

б) “Про мови світу’;

в) “Про народну мову”;

г) “Про літературну мову”?

26. Коли і де вийшов перший в Україні друкований словник:

а) 1627 р. у Києві;

б) 1496 р. у Вільні;

в) 1574 р. у Львові;

27. Теорію вигукового, або афективного, походження мови у XVIII ст. відроджує і розгортає у трактаті “Про походження мови”:

а) Адам Сміт;

б) Йоганн-Готфрід Гердер;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Джон Локк.

28. Першим поставив питання про об’єктивну закономірність історичного розвитку суспільства, спробував обґрунтувати поняття розвитку мови, окреслив його історичні етапи:

а) Жан-Жак Руссо;

б) Йоганн-Готфрід Гердер;

в) Рене Декарт;

г) Джамбаттіста Віко.

29. Словник німецького вченого Й. К. Аделунга називався:

а) “Загальне мовознавство”;

б) “Мітрідат, або загальне мовознавство”;

в) “Лінгвістичні дослідження”;

г) “Особливості загального мовознавства”.

30. Данте Аліг’єрі поділяв мови на дві групи:

а) книжно-літературні та граматичні;

б) вульгарні й граматичні;

в) вульгарні та народні;

г) високі і низькі.

31. Першим в Україні друкованим словником став:

а) “Роздуми…” Лаврентія Зизанія

б) “Словарь…” Йоганна Рейхліна;

в) “Санскрит…” Філіппо Сассеті;

г) “Лексисъ…” Лаврентія Зизанія?

32. Епоху Відродження й особливо XVII – XVIII ст. з погляду мовознавства називають:

а) добою накопичування великого фактичного мовного матеріалу;

б) добою занедбання накопичених лінгвістичних знань;

в) добою філології;

г) добою схоластики та релігії,

33. Хто був автором першого словника-каталога, який охоплював 272 мови:

а) Петро Симон Паллас;

б) Лоренцо Урвас-і-Пандуро;

в) Йоганн Северин Фатер;

г) Йоганн Кристоф Аделунг?

34. Реалізацією якого завдання, що історично постало перед мовознавством у XVII – XVIII ст., стала поява багатомовних словників:

а) вирішення проблеми походження і розвитку мови;

б) укладання нормативних граматик;

в) каталогізація величезного фактичного мовного матеріалу;

г) розв’язання питання про міжнародну мову?

35. Реалістичні погляди XI – XII ст. Про походження мови:

а) мова виникла з комунікативних потреб людини;

б) мова – функція людського мозку;

в) мову створив Бог, а окремі назви – люди;

г) мова – дар богів.

36. У якому році побачила світ перша друкована слов’янська граматика:

а) 1586;

б) 1589;

в) 1591;

г) 1595?

37. Укладання національних емпіричних граматик та словників, як, наприклад, “Гратматіки славєския правильноє сінтагма” Мелетія Смотрицького чи “Граматика англійської мови” Уолліса, було спричинене:

а) формуванням національних мов і закріпленням їх у літературі;

б) філософськими поглядами мовознавців XVII – XVIII ст.;

в) відходом від середньовічних релігійних догм;

г) бажанням перекласти Біблію рідною мовою.

38. Над концепціями створення “всесвітньої мови” працювали:

а) Бекон, Декарт, Лейбніц;

б) Бекон, Декарт, Арно;

в) Ласло, Лакофф, Лейбніц;

г) Сібавейхі, Донат, Діскол.

39. “Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє” належить:

а) Мелетію Смотрицькому;

б) Памві Беринді;

в) Єпіфанію Славинецькому;

г) Лаврентію Зизанію.

40. Р. Сімон виступив у “Критичній історії Старого Заповіту” проти:

а) того, що творцем мови є людина;

б) походження мов з індоєвропейської;

в) біблійного походження мови;

г) появи мови самої по собі.

Критерії оцінювання відповідей на тестові завдання:

а) оцінка “відмінно” ставиться за правильне виконання всіх завдань – 100 %;

б) оцінка “добре” ставиться за правильне виконання 75 % усіх завдань;

в) оцінка “задовільно” ставиться за правильне виконання більше, ніж 50% запропонованих завдань;

г) оцінка „незадовільно” ставиться, якщо завдання виконано менше, ніж на 50 %.

Література

Базова

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : [підручник] / Юрій Олександрович Карпенко. – К. : Академія, 2006. – 336 с. – С. 70 – 86.

2. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 368 с. – (Альма-матер). – С. 58 – 101.

3. Реформатский А. А. Введение в языковедение : [учеб.] / Александр Александрович Реформатский. – М. : Аспект Прес., 2005. – 536 с. С. – 386 – 456.

Допоміжна

1. Драчук В. С. Дорогами тисячоліть : Про що розповідали письмена / Віктор Семенович Драчук. – К. : Веселка, 1978. – 254 с.

2. Звегинцев В. А. История языкознания ХІХ–ХХ веков в очерках и извлечениях / Владимир Андреевич Звегинцев. – [3-е изд.]. – М. : Просвещение, 1964. – Ч. 1. – 466 с.

3. Брайчевський М. Ю. Походження слов’янської писемності / Михайло Юліанович Брайчевський. – К. : Вид. Дім “КМ Academia”, 1998. – 224 с.

4. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / Василь Іванишин, Ярослав Радевич-Винницкий. – [4-е вид.]. – Дрогобич : Відродження,1994. – 218 с.

5. История лингвистических учений. Древний мир / Под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1980. – 260 с.

6. История лингвистических учений. Средневековый восток / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1981. – 306 с.

7. История лингвистических учений. Средневековая Европа / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1986. – 290 с.

8. История лингвистических учений. Позднее средневековье / под ред. А. В. Десницкой и С. Д. Кацнельсона. – Л. : Наука, 1991. – 265 с.

9. Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки / Виктор Александрович Истрин ; отв. ред. Б. А. Рыбаков ; Академия наук [АН] СССР. – Москва : Академия наук [АН] СССР, 1963. – 180 с.

10. Німчук В. В. Мовознавство в Україні в ХІV – XVII ст. / Василь Васильович Німчук. – К. : Наукова думка, 1985. – 305 с.

11. Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови в слов’ян / Іван Огієнко. – 2-е вид. – Вінніпег : Волинь, 1976. – 300 с.

12. Фридрих И. История письма / Иоганнес Фридрих. – М. : Наука, 1979. – 463 с.