
- •Інфузійна терапія Лекція №1 Вузлові питання :
- •Групи крові
- •Визначення групи крові:
- •Порівняльна таблиця аглютинації при визначенні групи крові цоліклонами та стандартними сироватками:
- •Показання та протипоказання до переливання крові:
- •Питання до домашнього завдання
- •Інфузійна терапія Лекція№2 Вузлові питання:
- •Ускладнення і реакції після переливання крові:
- •Тромбози та емболії
- •Бактеріальне забруднення перелитої крові
- •Гемотрансфузійні реакції
- •Графічна схема. Патогенез гемолітичного шоку
- •Графічна схема Кров – 1
- •Графічна схема Кров – 2
- •Лікування гемолітичного шоку
- •Графічна схема Кровозамінники
- •Алгоритми практичних навичок до теми Інфузійна терапія
- •Види хибної аглютинації.
- •Проби на сумісність крові донора і реципієнта
- •По проведенню проби на резус – сумісність
- •По проведенню проби на біологічну с у м і с н і с т ь
- •Дії медпрацівника по лікуванню ознобу
- •Дії медпрацівника по лікуванню пірогенної реакції
- •Алгоритм по лікуванню гемолітичного шоку
- •Алгоритм по лікуванню цитратного шоку
- •Алгоритм по лікуванню синдрому масивних гемотрансфузій (синдром малого викиду)
- •Алгоритм дії медпрацівника по лікуванню тромбоемболії легеневої артерії
Інфузійна терапія Лекція №1 Вузлові питання :
історичний огляд теми;
ідентифікація крові по групі і Rh – фактору;
показання та протипоказання до переливання крові;
види крові, компоненти крові, препарати крові;
засоби зберігання крові;
проби перед переливанням крові;
- методи і засоби переливання крові. Механізм дії перелитої крові.
Перші спроби переливання крові були зроблені в 16 – 17 ст. Але переважна більшість пацієнтів гинула. Причини смерті тоді були невідомі. На початку 20 ст., завдяки роботам Борде та І. І. Мєчнікова, стало відомо про імунітет, аглютинацію, та гемоліз.
В 1901 р. віденський лікар Ландштейнер опублікував данні про існування у людей 3 груп крові.
В 1907 р. чеський лікар Я. Янський відкрив IV групу крові і розробив повну, сучасну класифікацію груп крові. Але навіть переливання одногрупної крові доволі часто приводило до тяжких ускладнень, смерті пацієнтів. В 1939 р. американський учений Вінер відкрив в еритроцитах людини ще один білок, що має антигенні властивості, який він назвав резус – фактор.
Ідентифікація крові: диференціювання крові по системі АВО засноване на 4 комбінаціях 2 антигенів /аглютиногенів/ що знаходяться в еритроцитах і позначаються літерами А і В та 2 антитіл /аглютинінів/, що знаходяться в плазмі крові і позначаються літерами - , .
Одноіменні АГ та АТ утворюють комплекс АГ – АТ, що веде спочатку до склеювання еритроцитів /аглютинації/, а потім до їх руйнування /гемолізу/.
Групи крові
1 гр.: О / / - О / І /
2 гр.: А / / - А / ІІ /
3 гр.: В / / - В / ІІІ /
4 гр.: АВ / О / - АВ / IV /
Кров О / І / гр. – “ідеальний” донор, кров АВ / ІV / гр. – “ідеальний” реципієнт. Кров “ідеального” донора небезпечна /феномен “зворотньої” аглютинації /. Сучасна трансфузіологія вимагає переливати тільки одногрупну кров. У виняткових випадках, по життєвих показаннях, можна перелити кров “ідеального” донора, але не більше 500 мл.
Визначення групи крові:
1. Цоліклонами анти – А та анти – В.
2. Стандартними сироватками.
Порівняльна таблиця аглютинації при визначенні групи крові цоліклонами та стандартними сироватками:
групи крові |
цоліклони |
стандартні сироватки |
||||
анти - А |
анти - В |
І ( ) |
ІІ ( ) |
ІІІ ( ) |
||
О /І / |
- |
- |
- |
- |
- |
|
А / ІІ / |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
|
В / ІІІ / |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
|
АВ /ІV/ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
РЕЗУС – ФАКТОР: зараз відомі 6 білків цієї системи:
Rh0, rh` rh``, Hr0, Hr`, Hr``
Реципієнт, у якого відсутній АГ Rh0, вважається резус – негативним.
Донор, у якого відсутній АГ Rh0, але є rh’ або rh”, вважається резус – позитивним.
ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУС – ФАКТОРУ : а/ за допомогою стандартних сироваток – анти-резус експрес – методом /на чашці Петрі/; б/ за допомогою стандартних анти резус-антитіл – самостійне вивчення.