Завдання для контролю кінцевого рівня знань

1. Визначте ступінь окиснення Хрому в сполуках: K₂Cr₂O₇, Cr, K₂CrO₄, Cr₂(SO₄)_3.

2. Вкажіть типи хімічних реакцій та урівняйте їх:

AgNO₃ → Ag + NO₂ + O₂ +Q

C + O₂ → CO₂ -Q

Ca(OH)₂ + NH₄Cl ─^kat→ CaCl₂ + NH₃ + H₂O

3. Розставте коефіцієнти методом електронного балансу та визначте, до якого типу окисно – відновних реакцій, схеми яких наведені нижче. Вкажіть процеси окиснення та відновлення, окисник та відновник.

SO₂ + Cl₂ + H₂O → H₂SO₃ + HCl

(NH₄)₂SO₄ → N₂ + SO₂ + NH₃ + H₂O

Практичне заняття №3 тема: Вивчення властивостей речовин різних класів неорганічних сполук(оксидів, основ, кислот та солей).

Обладнання: пробірки хімічні, штативи для пробірок, палички скляні, чашки фарфорові.

Реактиви: цинк гранульований, мідні дротинки, сульфатна кислота (розведена 1:3), нітратна кислота (розведена 1:3), хлоридна кислота (розведена1:3), гідроксид натрію (0,1н), хлорид натрію (0,1н), гідроксид калію (0,1н), сульфат купруму (ІІ) (0,1н), хлорид феруму (ІІІ) (0,1н), хлорид алюмінію (0,1н), сульфат цинку (0,1н), нітрат барію (0,1н), сульфат магнію (0,1н), нітрат аргентуму (0,05н), оксид кальцію, оксид купруму (ІІ), універсальний індикаторний папір.

Завдання для контролю вихідного рівня знань

• Дайте відповідь на запитання

1. Що таке оксид? Які бувають оксиди? Їх номенклатура.

2. Хімічні властивості основних та кислотних оксидів.

3. Що характерно для амфотерних оксидів?

4. Які ви знаєте способи добування оксидів?

5. Що таке основ, луги? Їх номенклатура та класифікація.

6. Методи добування основ.

7. Властивості характерні для амфотерних гідроксидів.

8. Що таке кислоти? Їх номенклатура та основні представники.

9. Які загальні властивості та способи добування кислот вам відомі?

10. Що таке солі? Їх склад та номенклатура.

11. Найважливіші реакції солетворення.

12. Властивості, характерні солям.

Хід роботи

I. Виконання дослідів

ДОСЛІД №1. Взаємодія кислот з металами.

Мета: Встановити, як метали взаємодіють з кислотами, чи всі метали однаково взаємодіють з кислотами, чи всі кислоти однаково взаємодіють з металами.

Внесіть до пробірки 1 гранулу цинку та 1 мл хлоридної кислоти.

1. Що при цьому відбувається? Складіть рівняння реакції.

Проведіть такий самий дослід, замінивши цинк міддю.

2. Чи відбувається взаємодія? Поясніть.

Проробіть реакцію між цинком і сульфатною кислотою, між цинком і нітратною кислотою.

3. Порівняйте отримані результати і зробіть висновок про те, чи всі кислоти однаково реагують з металами.

ДОСЛІД №2. Взаємодія основ з солями.

Мета: Вивчити єдиний спосіб отримання нерозчинних основ.

Налийте в пробірку 5 крапель розчину сульфату купруму (ІІ) і додайте краплю їдкого натру.

Проведіть такий же дослід з розчинами хлориду феруму (ІІІ) і гідроксиду калію.

1. Що спостерігаєте в кожному випадку? Напишіть рівняння реакцій. Які речовини випадають в осад?

ДОСЛІД №3. Взаємодія кислот з основами.

Мета: Встановити, чому реакції такого типу називають реакціями нейтралізації.

Налийте в пробірку 10 крапель розчину гідроксиду натрію, перевірте його дію на універсальний індикатор (яке рН середовища?). Обережно по краплях додавайте розчин хлоридної кислоти, фіксуючи зміну забарвлення індикатора. Пробірку постійно струшуйте. Після зміни забарвлення індикатора додавання кислоти припиніть.

1. Про що свідчить зміна забарвлення індикатора? Запишіть рівняння реакції.

Візьміть пробірки з отриманими у досліді 2 нерозчинними основами і долийте до гідроксиду купруму (ІІ) 3 краплі розведеної хлоридної кислоти, а до гідроксиду феруму (ІІІ) 3 краплі сульфатної кислоти. Розмішайте вміст пробірок за допомогою скляних паличок.

2. Що відбувається? Чому? Запишіть рівняння реакцій.

ДОСЛІД №4. Взаємодія основних оксидів з водою.

Мета: Встановити, який зв’язок існує між основними оксидами та основами.

У фарфорову чашку покладіть декілька кусочків негашеного вапна (СаО) та порціями приливайте воду.

1. Як змінюється об’єм? Відбувається виділення чи поглинання тепла? Складіть рівняння реакції.

Після охолодження візьміть деяку кількість речовини, що утворилася, та внесіть до пробірки, добре змішайте з водою та перевірте дію на індикатор.

2. Чи є реакція лужною? Чому?

Спробуйте проробити такий же дослід з оксидом купруму (ІІ).

3. Чи спостерігаєте ви його взаємодію з водою?

4. В чому різниця у взаємодії з водою оксидів кальцію та купруму (ІІ)?