9. Розподіл господарських засобів за складом, видом та розміщенням

У процесі своєї діяльності підприємство використовує різні за­соби. Необхідно розрізняти ці засоби. Для цього існує така класифі­кація господарських засобів за:

– складом i розміщенням;

– джерелами їх утворення.

За складом і розміщенням господарські засоби поділяються на:

1. Засоби виробництва

1.1. Засоби праці – засоби, які використовуються в процесі ви­робництва тривалий час, свою вартість переносять на новостворений продукт частинами, по мірі зносу. Завдяки цим ознакам засоби праці вважають основними засобами. До них належать такі засоби праці, строк служби яких перевищує один рік (машини, устаткування, транс­портні засоби, будівлі, споруди, обчислювальна техніка). Основні за­соби відображаються в поточному бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка складається з витрат на їх придбання, доставку, уста­новку, державну реєстрацію, спорудження та виготовлення з урахуванням страхових платежів за час транспортування та спорудження. Первісну вартість може бути змінено у разі добудови, дообладнання, реконструк­ції, капітального ремонту та часткової ліквідації відповідних об’єктів. Погашення вартості основних засобів підприємства здійснюється віднесенням зносу (амортизаційних відрахувань) за встановленими нормами на витрати виробництва та обігу протягом строку, за який первісна вартість повністю переноситься на зазначені витрати.

1.2. Предмети праці – беруть участь у процесі виробництва лише один раз і повністю, протягом одного робочого періоду, перено­сять свою вартість на готову продукцію. Предмети праці поділяються на: сировину і основні матеріали, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливо, запасні частини, напівфабрикати, тару і тарні матеріали, незавершене виробництво. Усі ці матеріальні засоби в цілому називають “матеріальні ресурси” і відображають у балансі в другому розділі “Оборотні активи” у складі однойменних та комплексних статей.

2. Засоби в сфері обігу

2.1. Предмети обігу – це продукти праці у вигляді готової продукції та товарів. Вони слугують або для дальшого їх використання як засобів виробництва, або для безпосереднього задоволення потреб людей. Предмети власного споживання (товари) надходять в обіг у порядку купівлі-продажу, а тому вони поділяються на товари в дорозі, на складах, в роздрібній мережі, відвантажені.

2.2. Кошти.

2.2.1. Кошти в касі підприємства.

2.2.2. Кошти на поточному рахунку в банку.

2.2.3. Кошти на валютному рахунку.

2.2.4. Інші кошти.

2.3. Кошти в розрахунках – відображають частку господар­ських засобів підприємства у вигляді заборгованості інших підприємств і організацій (наприклад, заборгованість покупців до оплати ними ра­хунків) чи у вигляді прав підприємства на одержання коштів за вико­нані роботи та надані іншим підприємствам послуги.

2.3.1. Дебітори (дебіторська заборгованість) – це підприємства та особи, які заборгували даному підприємству.

2.4. Засоби обігу в процесі кругообігу лише змінюють форму свого існування, перетворюючись, з товарної форми у грошову, а з гро­шової – знову в товари, засоби виробництва та предмети споживання.

3. Засоби невиробничої сфери – це житлові будівлі, будівлі культурно-побутового призначення та охорони здоров’я.