58

Робота 2. Дослідження технологічної точності деревообробних верстатів

Експериментальних досліджень

1. Мета роботи

Засвоїти методику дослідження технологічної точності деревообробних верстатів, здобути навички виконання експериментальних досліджень з визначення класу точності верстата.

2. Теоретичні відомості

2.1. Методика визначення технологічної точності деревообробних верстатів

Одним із показників, що характеризують якість обробленої поверхні є точність оброблення. Технологічна точність – це точність виготовлення деталей на верстаті. Вона визначається значенням фактичної похибки розмірів і форми порівняно із заданими кресленнями. Параметри які характеризують похибку між заданим та дійсним значенням розмірів називається полем розсіювання розмірів розмірів ±ω та рівнем розмірної настройки X [ ].

Поле розсіювання розмірів деталей визначають за формулою:

. (2.1)

Розмір деталі є випадковою величиною, що залежить від систематичних і випадкових похибок. Розсіювання розмірів під час оброблення деревини підпорядковується закону нормального розподілу випадкових величин і описується двома параметрами: середньою величиною розміру та середнім квадратичним відхиленням[1].

Середня величина М розміру деталей у вибірці визначається за формулою:

. (2.2)

Середнє квадратичне σ відхилення визначається за формулою:

. (2.3)

Згідно ГОСТ 6449.1-82 вироби з деревини оброблюються по 10-18 квалітетах точності [2]. При цьому допуск в кожному наступному квалітеті більший в 1,6 раза за величину допуску в попередньому. Допуск у 18 квалітеті більший за допуск в 10 приблизно у 40 раз.

Різні типии верстатів призначаються для технологічних процесів в обмеженосу діапазоні квалітетів. Наприклад точність оброблення деталей на рейсмусових верстатах повинна відповідати 12, 13, 14 квалітетам [1].

Для визначення квалітету оброблення заданих розмірів деталей та класу геометричної точності верстата використаємо методику розроблену проф. Комаровим Г.А. [1], згідно якої встановлюється відносна величина розсіювання випадкових похибок та порівнюється із значеннями наведеними в табл. 2.1.

Відносна величина розсіювання випадкових похибок розраховується за формулою:

(2.4)

де ω₁ – величина поля розсіювання розмірів;

δ₁₀ – значення допуску при обробленні на заданий розмір.

Таблиця 2.1 – Відповідність квалітетів та класів точності верстатів

Квалітет	10-11	12,13,14	15,16	17,18
Клас точності верстата	О	П	С	Н
Т1,мм	до 0,6	1,6-6,2	6,2-16	від 16

Для встановлення значення допуску вибираєтьсґ розмір товщини деталі обробленої на рейсмусовому верстаті. Користуючись табл. 2.2 вибирається значення δ₁₀ відповідно до вибраного розміру.

Таблиця 2.2 – Відповідність значень допусків заданим розмірам деталей

Розмір,мм	18-30	30-50	50-80	80-120	120-180
δ10	0,08	0,10	0,12	0,14	0,16

Відповідно отриманому значенню встановлюється необхідна точність оброблення, що відповідає певному квалітету, та необхідний клас геометричної точності верстата.