2. Поняття державного управління та його ознаки.

Державне управління є основним різновидом соціального управління, і включає в себе економічне, військове, політичне управління і часткове внутрішньо-організаційне.

Соціальне та державне управління співвідносяться між собою як загальне й часткове. Останнє характеризується підзаконним, зовнішнім змістом, спрямовується від державних органів у тому числі органів виконавчої влади, нормативністю, гарантованою обов’язковістю, яка забезпечується примусовою силою держави.

Норми ж, на яких базуються інші різновиди соціального управління (наприклад громадське, сімейне управління) значною мірою є організаційні та моральні. В сучасній (юридичній) адміністративній науці можна зустріти декілька визначень державного управління.

Так, професор Коваль (Київський національний університет) твердить що державне управління – це діяльність спеціально утворюваних органів, державних посадових осіб, що складають систему органів виконавчої влади.

У підручнику за редакцією московського професора Василенкова під державним управлінням розуміється організуюча, розпорядча діяльність державних органів, що здійснюється на підставі і на виконання законів під час повсякденної реалізації функцій держави.

А ось яке визначення можна зустріти у монографії американського професора Глена Райта “Державне управління”.

Державне управління - це спільні зусилля певної групи в контексті держави, що охоплює три гілки влади - виконавчу, законодавчу й судову, виконує важливу роль у формуванні державної політики, істотно різниться від приватного управління, тісно пов'язане з численними приватними групами й окремими індивідами в забезпеченні громадських послуг.

З наведених визначень державного управління, на мою думку більш повним і таким, що відповідає характеристиці існуючих відносин у вітчизняній державно - управлінській сфері є визначення, запропоноване професором Василенковим.

(Професор Коваль обмежує державне управління діяльністю тільки органів, що входять до системи виконавчої влади, професор Райт навпаки дає занадто широке тлумачення державного управління яке скоріш можна визнати як управління державою, а не державне управління).

Щоб правильно порозумітись у суті державного управління слід назвати його основні риси ( ознаки):

1. підзаконна діяльність (тобто органи, що здійснюють функції державного управління діють на підставі законів, у першу чергу на підставі Конституції).

2. має політичний характер (держава, як політична організація реа­лізує свої функції у певних формах у тому числі за допомогою державного управління).

3. носить державне - владний характер (здійснюється державними органами, наділеними певними повноваженнями – у першу чергу органами виконавчої влади, забезпечення державним примусом).

4. виконавчий характер (через функцію державного управління реалізуються положення законодавчих актів).

5. розпорядчий характер (органами, що здійснюють функції державного управління наділені юридично-ладними повноваженнями, вони можуть самі видавати нормативні акти (інструкції, накази, розпорядження та ін.) обов'язкові для певного кола осіб). Крім ознак, більш повно розкрити зміст державного управління нам допоможуть і його функції - певні форми та засоби за допомогою яких реалізуються цілі та завдання державного управління.

Основні функції державного управління за змістом поділяються на три групи:

- прогнозування;

- планування;

- нормативне забезпечення;

• методичне керівництво;

• кадрове;

• матеріально - технічне;

• фінансове;

• організаційно – структурне (утворення організацій, їх структурних підрозділів, реорганізація системи, розподіл, перерозподіл повноважень);

• інформаційне.

функція оперативного управління системою:

• безпосереднє регулювання діяльністю (діяльність виробничих відділів підприємств, навчальні відділи ВУЗів);

• облік;

• контроль;

• оцінка (всієї роботи, окремих робітників, виконання конкретних завдань).

Процес державного управління поділяється на 3 основних

етапи:

1. організаційний (на ньому визначаються об'єкти, суб'єкти та правові засоби управління, його завершення має відбутись шляхом прийняття відповідних законодавчих (нормативних) актів).

2. безпосереднє управління - регулювання діяльності об'єкту управління (головне завдання принцип - спрямування діяльності ке­рованого об'єкту у вигідний, потрібний для держави напрямок).

3. адміністративне - правова охорона - відносини, що виникають на об'єкті управління.

Підсумовуючи розгляд 2-го питання слід, ще раз наголосити, що найбільш повним визначенням державного управління є те, яке наведене професором Василенковим. Державне управління як і кожне соціальне явище має свої власні риси (ознаки) ( підзаконна діяльність, носить державне владний характер, виконавчий характер та розпорядчий характер).