Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Курс лекци АП - Копія.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.72 Mб
Скачать

Висновок

Підводячи підсумок по лекції в цілому хочеться зазначити, що вам, як майбутнім юристам, потрібно бути обізнаними з чинним законодавством про адміністративні правопорушення, на його чітко регламентованій правовій базі, основу якої становить Кодекс України про адміністративні правопорушення. Нажаль, це законодавство, як і інші законодавства України, сьогодні нестабільне, досить мінливе і вимагає постійного стеження за змінами і оновленнями, які в ньому відбуваються.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Лекція з навчальної дисципліни

"Адміністративне право"

Тема № 16

"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОБОРОНОЮ ТА НАЦІОНАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ"

Навчальний час 2 години

Для підготовки фахівців освітньо-

кваліфікаційного рівня "спеціаліст"

за спеціальностями 7.060101 "Правознавства", 7 (форма навчання-

денна)

Дніпропетровськ -2012

Лекцію підготував викладач кафедри загально-правових дисциплін Рибіцький Сергій Борисович

Рецензент:

Обговорена та схвалена на засідання кафедри загально-правових дисциплін.

Протокол №______ від "_____" ____________2012р.

П Л А Н

Вступ

1. Організаційно-правові засади управління обороною.

2. Управління в сфері національної безпеки.

Висновок

Література

Література

  1. Конституція України. Офіційне видання Верховної Ради України,1996.

  2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції: Закон України від 04.03.2004р.

  3. Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – Київ, 1993р.

  4. Про Збройні Сили України: Закон України від 6 грудня 1991р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – Київ, 1993р.

  5. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998р. // Офіційний вісник України. 1998. № 13.

  6. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 30.

  7. Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7 березня 2002р.// Офіційний вісник України. 2002. № 14.

  8. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 року N 264/94-ВР.

  9. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 року N 2789-III.

  10. Положення про міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17 жовтня 2000р. // Офіційний вісник України. 2000. № 42.

  11. Про Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців: Указ Президента України від 7 листопада 2001р. //Офіційний вісник України. 2001. № 46.

  12. Про Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000р. № 1376/2000.

  13. Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних органів виконавчої влади в їх розвитку: Указ Президента України від 18 січня 2001 року № 20/2001.

  14. Про заходи щодо посилення боротьби з незаконною міграцією: Указ Президента України від 18 січня 2001 р. № 22/2001.

  15. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 р. № 143/2002.

    Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності служби дільничних інспекторів міліції: Указ Президента України від 12 січня 2004 р. № 27/2004.

  1. Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції: Указ Президента України від 9 лютого 2004 р. № 175/2004.

  2. Виступ Президента України на Всеукраїнській нараді з проблем боротьби з організованою злочинністю і корупцією та захисту прав людини 29.01.2004р.

  3. Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах: Розпорядження Президента України від 26 березня 2002 року N 53/2002-рп.

  4. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1212 від 20.10.2003р.

  5. Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії інспекторів прикордонної служби Державної прикордонної служби України та дільничних інспекторів міліції в системі МВС України: Наказ МВС України від 18.12.2003 N 380/1556.

  6. Про взаємодію органів внутрішніх справ України та органів Державного пожежного нагляду МНС України в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, пов'язаних із пожежами: Наказ МВС України вiд 26.08.2003 № 943/302.

  7. Про затвердження структури центрального апарату МВС України: Наказ МВС України № 1616 від 25.12.2003р.

  8. Про завдання органів і підрозділів внутрішніх справ з проблем боротьби з корупцією і організованою злочинністю та захисту прав людини, що випливають з рішень Всеукраїнської наради при Президентові України 29.01.04: Рішення колегії МВС України від 6 лютого 2004 р. № 1 КМ/1.

  9. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС української РСР затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991р. // Збірник законодавчих актів України регламентуючих діяльність міліції., К. – 1991.

  10. Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України (схвалений колегією МВС України 5 жовтня 2000р. № 7 КМ/8).

  11. Битяк Ю.П. Адміністративне право України. Х.: Право, 2003.

  12. Голосніченко І.П., Кондратєв Я.Ю. Адміністративна діяльність ОВС. Підручник. Київ. 1995.

ВСТУП

Об’єктом управління в сфері адміністративно-політичної діяльності виступають відносини, що складаються в галузях: оборони країни, національної безпеки, внутрішніх справ, охорони державного кордону, митного контролю, юстиції та закордонних справ.

Завдання і функції держави, що реалізуються нею в сфері адміністративно-політичної діяльності, є досить важливими для нормального функціонування нашого суспільства. Так, функції оборони країни та будівництва збройних сил, охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю є одними із важливіших щодо забезпечення безпеки держави та громадян від зовнішніх посягань та протидії злочинності і правопорушенням в середині держави. Після проголошення незалежності України ряд цих функцій Українській державі довелося здійснювати самостійно вперше (до цього вони перебували в союзному відомстві).

В період загального реформування державно-правових інституцій, оновлення та відповідного трансформування зазнає сфера адміністративно-політичної діяльності. Зокрема, зараз відбувається структурна перебудова Збройних сил України.

Управління в сфері адміністративно-політичної діяльності є різновидом державного управління в цілому. Тому йому властиві загальні ознаки, принципи та основні категорії цієї важливої форми державної діяльності. В той же час, управління в даній сфері має свої характерні особливості, які зумовлені специфічним характером завдань і функцій у даній управлінській сфері, своєрідністю їх соціального призначення. Розглянемо їх фрагментально.

Об’єктом управління в сфері національної безпеки є відносини, які включають в себе державну, економічну, екологічну, суспільну, оборонну, інформаційну та інші види безпеки.

Слід мати на увазі, що основні напрямки державної політики в сферах, що розглядаються, визначені в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України та Основних напрямках зовнішньої політики України.

Верховна Рада визначає, що основні напрямки державної політики національної безпеки України складаються:

  1. у політичній сфері: створення механізму захисту прав громадян, запобігання та усунення спроб втручання у внутрішні справи України;

  2. в економічній сфері: недопущення незаконного використання бюджетних коштів тощо;

  3. у соціальній сфері: виявлення та усунення причин, що призводять до різкого розшарування суспільства, вжиття відповідних заходів щодо протидії кризовим демографічним процесам;

  4. у воєнній сфері: створення ефективних механізмів і проведення комплексних заходів щодо запобігання можливій агресії тощо,

а у зовнішньополітичній сфері з наступних засад: держава здійснює відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами; держава не є ворогом жодної держави, засуджує війну як знаряддя національної політики; розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності тощо.

Виходячи зі сказаного, метою лекції є опанування функцій діяльності відповідних державних органів, створених для забезпечення управління та реалізації основних напрямків державної політики в цих сферах.