4. За дією норм (по території, колу осіб):

а) загальнообов‘язкові (закони, нормативні акти Уряду, обласних, районних адміністрацій та ін.);

б) внутрішньоапаратні (ті, що діють в межах окремої організації) – розпорядок дня, статут інституту та ін.

5. За дією у часі:

а) термінові (заздалегідь визначені терміном дії, наказ ректора про проходження студентами стажування (термін  3 місяці);

б) безстрокові (ті, що не мають заздалегідь визначеного терміну дії – наказ МВС про утворення нашої Академії).

Дуже важливим питанням є визначення набуття чинності того чи іншого законодавчого чи іншого нормативного акту, який містить норми адміністративного права.

Так, згідно ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набуває чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене законом (але він ні в якому разі не може набути чинності раніше дня опублікування).

Норми адміністративного права знаходяться в статичному положенні, навпаки вони майже весь час знаходяться у динаміці тобто реалізуються різноманітним колом суб‘єктів адміністративного права.

Реалізація норм адміністративного права – процес практичного втілення в життя державної волі, зафіксованої в нормі.

Існують 4 форми реалізації норм адміністративного права:

1. дотримання – добровільне підпорядкування суб‘єкта права вимогам адміністративно-правових норм (сутність – утримання від скоєння дій, заборонених нормами), дотримання може здійснюватися без вступу суб‘єкту в конкретні адміністративно-правові відносини;

2. виконання – активні правомірні дії суб‘єктів права щодо виконання приписів, що містяться в цих нормах активна поведінка, пасивність в деяких випадках може розглядатись як упущення, недобросовісність, халатність;

3. використання – добровільне здійснення суб‘єктами права правомірних дій, які пов‘язані з реалізацією суб‘єктивних прав в сфері управління;

4. застосування – активний, державно-владний характер, здійснюється компетентними органами у встановленому законодавством процесуальному порядку.

Основні вимоги до правильного застосування норм адміністративного права:

• законність – обґрунтованість;

• доцільність – наукова організація правозастосовчої діяльності.3. Адміністративно-правові відносини, їх особливості та структура.

Всі юридичні дисципліни вивчають суспільні відносини, які врегульовані нормами права, але кожна галузь права має свій власний предмет вивчення – певне коло суспільних відносин. Предметом адміністративного права як вам відомо є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері державного управління.

Під адміністративно-правовими відносинами – слід розуміти – врегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, що складаються (виникають) в сфері державного управління.

Адміністративно-правові відносини є різновидом правовідносин взагалі, а тому їм притаманні усі ознаки загальних правовідносин. В той же час вони мають свої особливості.

Особливості адміністративно-правових відносин:

• обов‘язки і права сторін даних відносин асиметричні (тобто державна сторона має перевагу), вони пов‘язані з діяльністю виконавчих органів держави;

• однією з сторін в цих відносинах завжди виступає суб‘єкт адміністративної влади (орган, посадова особа, недержавна організація, наділена державно-владними повноваженнями);

• зазначені відносини найчастіше виникають за ініціативою однієї з сторін;

• у випадку порушення адміністративно-правової норми порушник несе відповідальність перед державою;

• розгляд спорів між сторонами, здійснюється як в судовому так і в адміністративному порядку (зараз збільшується зазначені судової процедури у вирішенні цих питань).

Елементами (складовими частинами) адміністративно-правових відносин є: суб‘єкти, об‘єкти та юридичні факти.

Суб‘єктом адміністративно-правового відношення називається той, хто наділений адміністративними правами та обов‘язками.

Більш докладно питання пов‘язані з суб‘єктами адміністративних правовідносин нами розглядалися на минулій лекції тому давайте перейдемо до розгляду наступного елементу адміністративно-правових відносин, тобто об‘єкту.

Загальним об‘єктом регулювання адміністративно-правових норм, як і будь-яких правових норм, є суспільні відносини, а безпосереднім об‘єктом – поведінка суб‘єктів.

В кожному конкретному адміністративно-правовому відношенні його сторони (учасники) здійснюють ті надані їм права і покладені на них обов‘язки, які пов‘язані з об‘єктом правовідносин.

Таким чином, об‘єкт – це те, з приводу чого виникають правовідносини.

Реалізація права та обов‘язків суб‘єктів адміністративних правовідносин може бути пов‘язано не тільки з їх поведінкою та діями (правомірними або неправомірними), такі відносини можуть встановлюватися і з приводу речей, продуктів творчої діяльності (конфіскація речі), а також з приводу особистих нематеріальних благ (під час охорони честі та гідності громадян). Однак і в подібних випадках об‘єктом адміністративно-правових відносин є дії сторін, а речі, продукти творчої діяльності та особистості нематеріальні блага – предмет правовідносин.

Підставами виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин є юридичні факти, тобто такі факти, з наявністю яких законодавець пов‘язує виникнення, зміну та припинення правових відносин.

Юридичні факти, які можуть існувати у 2-х формах:

а) дії – результат активного волевиявлення людини (громадянин подає скаргу на неправомірні дії посадової особи, дії бувають правомірні і неправомірні);

б) події – невольові юридичні факти, що тягнуть правові наслідки:

1. досягнення 16 річного віку, громадянин зобов‘язаний звернутися в ОВС за отриманням паспорту;

2. стихійне лихо, смерть, пожежа та ін.

Адміністративні правовідносини носять двосторонній характер: правом одного суб‘єкту відповідають обов‘язки іншого і навпаки. Обидва учасника правовідносин пов‘язані з державою, котра встановлюючи права та обов‘язки суб‘єктів, гарантує їх реалізацію.

Види адміністративно-правових відносин:

1. за змістом:

а) матеріальні – які виникають в сфері державного управління та регулюються матеріальними нормами адміністративного права;

б) процесуальні – за допомогою їх реалізуються матеріальні, крім адміністративних відносин, адміністративно-процесуальні правовідносини в інших галузях права (водне, фінансове, земельне та ін.).

2. за цілями діяльності відносини можуть бути:

а) регулятивні;

б) охоронні (різновид деліктні).

3. за складом учасників:

а) внутрішньоапаратні (носій адміністративної влади вступає у відносини з іншими ланками апарату – органами, службовцями);

б) позаапаратні (суб‘єкт взаємодії з громадянами, недаржавними підприємствами, установами).

4. за співвідношенням прав та обов‘язків учасників:

а) відносини, в яких один з учасників підпорядкований іншому (вертикальні);

б) відносини, учасники яких не знаходяться у підпорядкуванні один одному (горизонтальні).