Тема: Оцінка природних умов адміністративної області України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вміти надавати комплексну оцінку природних умов тери­торії регіонального рівня ( на прикладі області).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природні умови, компонентна структура при­род­но-ресурсного потенціалу.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Виконати комплексну оцінку природних умов 2-х облас­тей України за допомогою різних карт атласів. Результати занести до табл. 13.

Таблиця 13 Комплексна оцінка природних умов області

КОМПОНЕНТИ	ОБЛАСТЬ	БАЛИ
Географічне положення
Геоморфологічні Мінеральні————————
Мiнеральнi
Гідрогеологічні
Грунтові територіальні
Кліматичні
Лісові
Фауністичні
Рекреаційні

Зробити висновок про забезпече­ність області природними умовами та ресурсами.

За даними додатку 7 побудувати кругову діаграму природного потенціалу кожної області. Побудувати також діаграму частки цих облас­тей у сумарному потенціалі України.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16

Тема: Фізико–географічне районування України

(2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчення досвіду фізико-географічного районування, ана­ліз іс­ну­ючих схем та таксономічних одиниць, аналіз схеми природного районування України.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Зональність, азональність, фізико-геогра­фічне району­вання, фізико-географічна країна, природна зона, гірнича об­ласть, фі­зи­ко-географічна провінція, комплексний фізико-географічний профіль.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Вивчити схеми фізико-географічного районування тери­торії України.

ЗАВДАННЯ 2: Побудувати комплексний фізико-географічний профіль території.

Для складання фізико-географічного прфілю існують тематичні кар­ти: гіп­сометрична, тектонічна, геологічна, геоморфологічна, кліматична, грунтів. Про­філі складаються за лініями меридіонального та широтного нап­рямків. Пер­ші відбивають різні геоструктури платформи та перетинають всі географічні зо­ни, від зони змішаних лісів до степу. Профілі з заходу на схід проводять через се­редню та південну частини Східно-Європейської рівнини. На них виразно прояв­ляється зростання континентального кліма­ту на схід та помітна зміна гідротермічних показників. Вони перетинають декілька природних зон – мішані ліси, лісостеп, степ.

Під лінією профілю проводять паралельну лінію на відстані 6-7 мм, на якій, користуючись картою четвертинних відкладів, наносять типи чет­вер­тин­них відкладів. По неотектонічній карті визначають направленість та амплітуду неотектонічних рухів. Ці дані наносять також на профіль. За матеріалами гео­мор­­фологічної карти визначають основні типи морфоструктури і морфос­куль­п­ту­ри та підписують їх під назвами низовин та височин. В межах кожної геоструктури по лінії профілю наносять корисні копа­лини.

Наносять на профіль такі кліматичні характеристики: основні типи повіт­ряних мас; річну кількість опадів; середню температуру січня та липня; показ­ни­ки вологості.

За даними карти грунтів визначають основні типи грунтів по лінії профі­лю і наносять їх на профіль над лінією четвертинного покриву.

Наносять на профіль межі зональних типів рослинності, вище лінії грун­тів. В легенді надписують в межах кожного типу рослинності види, які занесені до Червоної книги України.

Проводять фізико-географічне районування по лінії профілю та виді­ля­ють такі одиниці районування, як:

а) країни;

б) зони та підзони;

в) провінції та підпровінції;

г) області.

Варіанти для виконання комплексного профілю містяться в прак­тичній роботі № 4.

ЗАВДАННЯ 3: Порівняти дві фізико-географічні області, які межують одна із другою (за варіантами ), користуючись планом:

1. Географічне положення ( географічні координати та інше );

2. Тектонічні структури;

3. Рельєф (форми рельєфу та їх характеристика, абсолютні відмітки, гене­тич­ні типи четвертинного рельєфу, екзогенні процеси);

4. Клімат (температура, опади, коефіцієнт зволоження та ін.);

5. Води (річки, озера, підземні води, водосховища);

6. Рослинність (типи, види);

7. Рекреаційні ресурси.

Варіанти викононня завдання 3:

1. Волинське Полісся, Житомирське Полісся;

2. Новгород-Сіверське Полісся, Мале Полісся;

3. Підвищені області: Волинська, Ростоцько-Опільська;

4. Підвищені області: Київська, Південносхідна Придніпровська

5. Підвищені області: Середньобузька, Центрально придніпровська;

6. Схилово-підвищені області : Сумська, Харківська;

7. Схилово-підвищені області: Південно-Молдавська, Південно-Подільська;

8. Низовинні області: Орільсько-Самарська, Консько-Ялиньська;

9. Низовинні області: Дністровсько-Бузька, Бузько-Дніпровська;

10. Низовинні області: Нижньодніпровська терасово-дальтова, Приси­ваш­сь­ко -Приазовська;

11. Тарханкутська рівнинна область, Центральнокримська підвищена обла­сть;

12. Області: Полонинсько-Чорногоська, Рахівсько-Чивчинська.

ЗАВДАННЯ 4: Встановити перелік та послідовність вивчення природ­них комплексів у школі.

За програмою для загальноосвітньої школи визначити, які природні ком­п­лек­си треба вивчати у школі.

За змістом шкільних підручників простежити, які великі природні райо­ни, та в якій послідовності надані в кожному із них.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17

Тема: Кримські гори. Українські Карпати (2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчити особливості природи Кримських та Карпатських гір че­рез познання їх просторових мінливостей.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Складчастий пояс, мегантиклінорій, крайо­вий про­гин, внутрішня западина, фліш, куести, полонина, карст.