Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський державний університет

Кафедра фізичної та економічної географії

Методичні вказівки

до виконання практичних, індивідуальних

та контрольних робіт з курсу

“Фізична географія України”

Дніпропетровськ

2000 р

Методичні вказівки розраховані для студентів денної та заочної форми навчання спеціальностей “Географія” і “Краєзнавство та туризм”.

Надаються тематика практичних занять, список основної та додаткової літератури з курсу, зміст завдань для контрольних робіт, які виконують студенти заочного відділення виконують і деякі загальні вказівки до їх виконання .

П Е Р Е Д М О В А

Мета методичного посібника – допомогти студентам географічного фа­ку­льтету як денної, так і заочної форми навчання опанувати програмний матеріал про природні умови і ресурси території України, виробити і зак­рі­пити вміння аналізувати взаємозв’язки поміж різноманітними компонен­тами природи і природними територіальними комплексами, прищепити на­ви­ки самостійної роботи з різними джерелами географічної інформації (кар­­тами, профілями, схемами, статистичними даними, літературними джере­ла­ми, ілюстрованим матеріалом).

Методичний посібник складено у відповідності з типовою програмою курсу “Фізична географія України” для гоеграфічних факультетів універ­си­те­тів і містить не тільки завдання для практичних, індивідуальних, конт­ро­ль­них робіт, а також список номенклатури і літератури, необхідних для їх виконання.

У посібнику приведені завдання для 17 практичних робіт, які охоп­люють всі основні теми курсу “Фізична гоеграфія України”. Кількість завдань у багатьох темах перевищує час, відведений на виконання прак­тич­­ної роботи, що дає викладачу можливість творчого вибору завдань .

При виконанні робіт необхідно керуватися деякими загальними ме­то­дич­ними порадами. Практичні роботи, як правило, складаються з 2-х час­тин: географічної і аналітичної (текстової), тому кожен студент повинен ма­ти: контурні карти України, кальку і кольорові олівці .

Кожна контурна карта оформлюється за таким зразком: назва, яка відоб­ражає її зміст; джерела, якими здійснена робота; умовні знаки, написи на карті. Всі написи треба виконувати кресельним шрифтом. Гідрологічні об’єк­­ти надписуються синім кольором, а всі інші, краще виконувати чор­ним. Підпис крапкових об’єктів виконують праворуч від об’єкту, при цьому розміщують напис горизонтально чи вздовж паралелей. Назву ліній­них об’єктів дають вздовж їх простягнення.

Під час виконання практичних робіт необхідно користуватися літера­тур­ними та картографічними джерелами.

1. Практичні роботи

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Географічне положення України та

адміністративних областей (2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчити географічне положення України і 2-х адмініст­ра­тив­них областей (за варіантами) з метою виявлення його впливу на форму­вання природних умов господарства і життя населення; проаналізувати історичні зміни державних кордонів; вивчити етнічні кордони.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ: географічне положення, державні кордони, етнічні кордони, адміністративні одиниці, крайні точки.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ :

ЗАВДАННЯ №1. Вивчення географічного положення України та істо­рич­них змін державних кордонів.

На контурну карту України нанести державні кордони, підписати су­сід­ні держави.

Позначити кордони всіх адміністративних областей, підписати їх цен­т­ри. За допомогою різних умовних познак (якісного фону, штриховки) пока­за­ти на крті, як відбувалися історичні зміни державних кордонів України.

На контурній карті показати ареали розміщення основних етнічних та етног­рафічних земель України.

Використовуючи різні джерела, заповніть табл. 1.

ЗАВДАННЯ №2 Географічне положення, розміри території і їх вплив на різноманітність природи і умови проживання людей.

Зробити розрахунки оцінювальних картометричних показників для двох адмі­ніс­тративних областей України у аспекті аналізу їх оптимального співвід­но­шення сучасним геополітичним та геоекономічним умовам.

Результати розрахунків оформити у вигляді таблиці, в яку внести сліду­ю­чу інформацію:

• назва області;

• географічні координати області і адміністративного центру;

• протяжність області з півночі на південь та з заходу на схід (в градусах і кілометрах);

• площа області (в км² і процентах від загальної площі України);

• відстань (км) від адміністративного центру до:

а) Києва

б) найближчого кордону

в) моря

• коефіцієнт сусідства (кількість сусідніх областей та країн).

Дати порівняльну характеристику оцінювальних показників областей.

Таблиця 1 Співвідношення розміщення етнічних районів та адміністративних областей

Етнічні землі	Адміністративні області
1. Запоріжжя	1. Запорізька, Дніпропетровська, част­ково Полтавська, Кіровоградська та Херсонська
2. Новоросія 3. Слобідська Україна 4. Лівобережна Україна 5. Правобережна Україна 6. Галичина 7. Поділля 8. Буковина 9. Волинь та Полісся 10. Закарпаття 11. Таврія 12. Бессарабія 13. Холмщина (Забужжя )

ЗАВДАННЯ №3 Зробити висновок про плив географічного положення і розмірів території на різноманітність природи і умови життя населення на рівні держави і окремих областей.

ВАРІАНТИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

№	Області	№	області
1 2 3 4 5 6 7	Закарпатська, Дніпропетровська Запорізька, Волинська Тернопільська, Харківська Сумська, Кіровоградська Львівська, Запорізька Чернівецька, Республіка Крим Луганська, Житомирська	8 9 10 11 12 13 14	Чернігівська, Одеська Черкаська, Донецька Харківська, Рівненська Вінницька, Сумська Закарпатська, Херсонська Тернопільська, Одеська Луганська, Львівська

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема: Географічне вивчення території України (2 год)

ЗАДАЧІ: Ознайомитися з географічною літературою наукової бібліоте­ки; з’ясувати роль видатних вчених, які проводили географічні дослідження тери­торії України.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ: Географічне вивчення території України в історичному аспекті.

За допомогою літературних і картографічних джерел ін­фор­мації дати характеристику одного із історичних етапів географічного вив­чен­ня території України:

1. Давній етап (до Х ст.);

2. Етап середньоріччя і епохи Великих географічних дослід­жень (ХVII ст.);

3. Етап формування географії території України (ХVII – XIX ст.);

4. Етап становлення науково – географічних досліджень (ІХ – початок ХХ ст.).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Тема: Палеографічні умови України (4 год)

ЗАДАЧІ: Проаналізувати карти палеографічних умов України, вивчити основні процеси, які відбувалися на території України за геологічний час.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ: Палеографічні умови, геохронологічна шкала, зледеніння, трансгресія, регресія.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: Проаналізувати карти “Палеографічного атласу України” з 2 по 58 сторінки [2].

На контурну карту України нанести кордони найбільшого розпов­сюд­ження покровних льодовиків і четвертинних трансгресій. Визначити час цих про­цесів, а також час регресій.

Зробити палеографічні схеми різних етапів і стислий письмовий аналіз па­леог­рафічних умов однієї з областей (за варіантами).

ЗАВДАННЯ № 2: Проаналізувати палеографічні умови четвертинного періоду. Дати стислу письмову характеристику за планом:

а) основні тектонічні рухи;

б) зледеніння (їх кількість і кордони);

в) морські трансгресії;

г) акумуляція лесу;

д) ерозія річок.

Визначити типи четвертичних відкладів, характерних для території дан­ної області і їх зв’язок з основними процесами четвертичного періоду.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема: Тектонічна будова та рельєф території України (4 год)

ЗАДАЧІ: Виявити орографічні і гіпсометричні особливості законо­мір­нос­тей розміщення крупних форм рельєфу, їх тектонічну та геологічну обу­мов­ленність і роль у просторовій диференціації інших компонентів природи. Встановити особливості геологічної будови великих форм рельєфу, вплив нео­тек­тонічних рухів і найважливіших подій четвертичного періоду на риси рельєфу.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ: Геологічна будова, тектоніка, плита, плат­фор­ма, геоморфологічна будова, щит, гірська область, сідловина, рівнина, низо­вина, височина.

НОМЕНКЛАТУРА :

Тектонічні структури: Східно-Європейська платформа - Український щит та його блоки (Волино-Подільський, Білоцерковсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський, Приазовський); Волино – Подільська плита, Галицько – Волинська западина, Донецька складчаста споруда, Дніпровсько – Донецька западина, Воронезький масив; Скіфська плита - Причорноморська западина, горст Добруджі, Переддобрудженський прогин, Індоло-Кубанський прогин; складчаста споруда Кримських гір – Мегантиклінорій Гірського Криму; Складчаста споруда Українських Карпат – Передкарпатський прогин, покривно-складчаста споруда Українських Карпат, Закарпатська западина; Чорноморська субокеанічна западина.

Форми рельєфу: низовини – Поліська, Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська; височини – Волинська, Подільська (г.Камула, 473 м), Хотинська (г.Берда, 515 м), Придніпровська, Приазовська (г. Могила Бельмак, 324 м), Середньоруська та її плато, Тарханкутська, Керченська, Канівські гори; кряжі - Донецький (г. Могила Мечетна, 376 м), Овруцький (316 м), Озерянський, Гологори, Кременецькі гори, Вороняки, Товтри, Опілля, Розточчя; гори – Українські Карпати (г.Говерла, 2061 м), Кримські (г.Роман-Кош, 1545 м).

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: Вивчити схему тектонічного районування території України. Нанести на контурну карту тектонічні структури І, ІІ, ІІІ порядків.

ЗАВДАННЯ № 2: На основі вивчення відповідних тематичних карт:

а) виявити орографічні і гіпсометричні особливості території України;

б) побудувати комплексний профіль (за варіантами);

в) встановити, як впливають особливості орографії і гіпсометрії на клімат, поверхневий стік, зміни грунтово–рослинного покриву; підтвердити встановлені зв’язки конкретними прикладами.

Таблиця 2 Варіанти для побудови комплексного профілю по лініях,

які проходять через населені пункти:

Номер варіанта	Населені пункти
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12	Ужгород – Івано-Франківськ – Вінниця – Полтава Ужгород – Львів – Житомир – Київ – Суми Луцьк – Житомир – Кіровоград – Донецьк Чернівці – Черкаси – Харків Рівно – Вінниця – Херсон – Керч Чегнигів – Симферополь Симферополь – Дніпропетровськ – Суми Ялта – Херсон – Київ Феодосія – Запоріжжя – Новгород-Сіверський Луцьк – Бердянськ Чернівці – Полтава – Луганськ Луцьк – Луганск

ЗАВДАННЯ № 3: Простежити закономірності співвідношення текто­ніч­них структур, геологічного часу та форм рельєфу на території України. Резуль­тати занести до табл. 3

Таблиця 3 Співвідношення тектонічних, геологічних та орографічних одиниць на території України.

Тектонічні структури	Геологічна будова	Форми рельєфу

ЗАВДАННЯ № 4: На основі аналізу тектонічної і геологічної карт знайти різницю в геологічній побудові різних форм рельєфу (за варіантами). Заповнити табл. 4 і 5.

Таблиця 4 Аналіз рівнинного рельєфу

Назва Орогра-фічних одиниць	Висота (min), (max), перевер- шуюча	Назва великих орогра-фічних одиниць	Тектоні-чна структу-ра і її вік	Вік відкладів, які склада ють фун-дамент	Вік відкладів, які скла-дають чохол	Корисні копалини

Таблиця 5 Аналіз гірського рельєфу.

Назва гірських пород	Вік складчатих структур	Вік відкладів, які утворюють гірські породи	Корисні копалини	Вік Рельєфу

Завдання виконуються за варіантами:

№	Форми рельєфу	№	Форми рельєфу
1 2 3 4 5 6	Полісська низовина Придніпровська низовина Причорноморська низовина Закарпатська низовина Придніпровська височина Донецький кряж	7 8 9 10 11 12	Приазовська височина Подільська височина Волинська височина Полтавська рівнина Карпатські гори Кримські гори

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема: Мінерально-сировинні ресурси України (2 год)

ЗАДАЧІ: Вивчити основні мінерально-ресурсні комплекси України та роз­мі­щення основних корисних копалин. Встановити загальні особливості роз­мі­щення корисних копалин, як просторово, так і за часом.

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ: Корисні копалини, мінеральні ресурси, паливні, рудні та нерудні корисні копалини, басейн, район та родовище корисних копалин.

НОМЕНКЛАТУРА:

1. Вугілля: Донецький кам’яновугільний басейн, Львівсько–Волинський кам’яновугільний басейн, Дніпровський буровугільний басейн;

2. Нафта та газ: Дніпровсько–Донецький район, Передкарпатський район, Причорноморсько–Кримський район;

Родовища нафти: Родовища газу:

Бориславське; Щебелинське;

Битківське; Кегичівське;

Долинське; Перещепинське;

Леляківське; Дашавське;

Рибальське; Калуське;

Сагайдацьке; Угерське;

Опарське;

3. Залізні руди: Криворізький басейн Керченський басейн, Кременчуцький район, Білозерський район;

4. Марганцеві руди: Нікопольський басейн (Велико–Токмакське та Нікопольське родовища):

5. Титанові руди: Іршанське родовище (Житомирська обл.), Самотканське родовище (Дніпропетровська обл.);

6. Золото: Карпати, Український щит, Донецький кряж;

7. Калійні солі: родовища - Стебніківське, Калуськ;

8. Кам’яні солі: родовища - Слов’янське, Артемівське, Дрогобицьке;

9. Сірка: Роздольське родовище;

10. Ртуть: Микитівське родовище (Донбас);

11. Озокерит: Бориславське родовище;

12. Мінеральні води: родовища - Моршанське, Збручанське, Хмельницьке, Миргородське

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: Вивчити розміщення корисних копалин. Співставив фі­зичну, тектонічну карти і карту корисних копалин. Зробити висновок про взає­мо­відносини природних компонентів.

ЗАВДАННЯ № 2: Зробити аналіз ресурсозабезпеченості мінеральною си­ровиною території України (на прикладі двох областей). Аналіз зробити за схемою:

• Вид корисної копалини;

• Територіальне місцезнаходження;

• Балансові запаси;

• Забезпеченість запасами;

• Загальні характеристики сировини;

• Основні родовища;

• Вплив видобутку на екологічний стан регіону.

ЗАВДАННЯ № 3: За табл. 6 розрахувати кратність запасів (відно­шення остаточних запасів сировини до поточного добування) мінеральних ресурсів України та зробити комплексний аналіз результатів.

Таблиця 6 Запаси корисних копалин в Україні

Види корисних копалин	Балансові запаси за категоріями		Видобуток, млн.т	Кратність запасів
	А+В+С1	С2
Вугілля, усього	48, 6	8,6
Вугілля коксівне, млрд. т	16,8	2,8	170
Вугілля буре, млрд.т	3,1	0,2	10
Торф, млрд. т	0,87	0,72	2,4
Залізні руди, млрд. т	27,4	5,0	109,9
Марганцеві руди, млн. т	2193	280	7,3
Флюсові вапняки, млн. т	2847	372

Продовження табл. 6

Вогнетривкі глини, млн.т	498	379
Кухонна сіль, млн. т	9,17	17,7
Калійні солі, млн. т	297	83

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Тема: Загальна характеристика клімату України (2 год).

ЗАДАЧІ: Установити особливості формування клімату, закономірності роз­поділу основних елементів клімату. Вивчити кліматичні карти, зробити вис­но­вок про вплив людини на клімат та клімату на життя.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Клімат, кліматична область, кліматичний пояс, со­нячна радіація, напрямок вітру, повітряні маси, циклон, антициклон, атмосферний тиск, опди, температура повітря, вологість, коефіціент зволо­ження.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На контурну карту нанести, користуючись атласами, схему кліматичного районування України.

Дати стислий аналіз цієї схеми. Установити взаємостосунок клімату з географічною широтою, з впливом повітряних мас, підлеглої поверхні.

Користуючись підручником [4] простежити зміну клімату України в історичному аспекті і зформулювати висновок.

ЗАВДАННЯ № 2: Користуючись кліматичним атласом України, виявити ос­новні кліматичні показники для 3-х населених пунктів. Результати подати у вигляді таблиці і графіків.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ:

1. Середня температура повітря: - рік;

- червень;

- січень;

2. Річна амплітуда температури повітря;

3. Абсолютний мінімум температури повітря;

4. Абсолютний максимум температури повітря;

5. Середні дати: - першого морозу;

6. останньго морозу;

6. Тривалість безморозного періоду;

7. Кількість опадів (мм): теплого періоду;

холодного періоду;

8. Річна кількість опадів, мм;

9. Середня кількість посушливих днів (теплий період);

10. Кількість днів зі сніговим покривом;

11. Випаровуваність: з поверхні суші;

з водної поверхні;

12. Середня відносна вологість повітря у червні, %;

13. Сумарна сонячна радіація за рік (кКал/см²);

14. Радіаційний баланс;

15. Кліматичний пояс;

16. Кліматична область (за Б.П. Алісовим).

Дати стислу письмову характеристику мінливості основних кліматичних по­каз­ників по території України.

Побудувати за допомогою кліматичного атласу графіки річного хо­ду температури і опадів (карти “Кількість опадів” по місяцях і “Середня темпе­ра­тура повітря” по місяцях) за варіантами.

Побудувати графіки вірогідності вітру різного напрямку за рік (по мі­ся­цях) за варіантами.

Проаналізувати получені графіки і встановити зв’язок температури та опа­дів з напрямком вітру.

Заповнити таблицю 7.

Таблиця 7 Характеристика загальних кліматичних умов

Місяць	Середньо-місячна темпера-тура	Опади	Вітри
			Пн	Пн-С	С	Пд-С	Пд	Пд-З	З	Пн-З

ЗАВДАННЯ № 3: На основі тексту підручників для шкіл та ВУЗів ск­лас­ти план характеристики клімату природної зони. Згідно із пунктами цього плану дати письмову характеристику клімату області (за вибором студента або ре­комен­даціями викладача).

ЗАВДАННЯ № 4: Підготувати повідомлення про небезпечні явища при­ро­ди на території України: засухи, пильові бурі, урагани, тумани, заморозки, ожеледеці. Дати їх кліматичне обгрунтування.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

Тема: Загальна характеристика водних ресурсів України (2 год)

ЗАДАЧІ: Розглянути розміщення водних ресурсів по території України, вив­чити гідрографічні та гідрологічні умови окремих регіонів України на прик­ладі 2-х басейнів малих річок, побудувати гідрографічні схеми.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Внутрішні води, водний баланс, джерела жив­лення, гідрологічний режим, гідрологічний басейн, річки, озера, болота, під­зем­ні води, артезіанські води.

НОМЕНКЛАТУРА:

Річки : Дніпро з притоками (Інгулець, Базавлук, Кінська, Самара, Вовча, Оріль, Орчик, Берестова, Ворскла, Тясмін, Рось, Псел, Хорол, Сула, Удай, Остер, Десна, Сейм, Снов, Ірпінь, Тетерів, Уж, Прип’ять, Случ, Горинь, Стир, Стохід, Тур’я); Південний Буг з притоками (Інгул, Чорний Ташлик, Синюха, Гірський Тікач, Гнілий Тікач, Соб); Сіверський Донець з притоками (Лугань, Деркул, Красна, Уда, Айдар); Дністер з притоками (Мурафа, Смотрич, Збруч, Серет, Стрипа, Лімниця, Свіча); Західний Буг; Салгір; Бурульча.

Озера: Шацькі – Турське, Кримне, Пісочне, Луки, Пулемецьке, Світязь;

Алібєй, Шагані, Катлабух, Ялпуг, Калуг, Айгульське, Красне, Донузлав, Сакське, Чоркаське, Узунлар.

Водосховища : Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Печенізьке, Краснооскольське, Сім­фе­ро­польське, Ладижінське, Старобешивське, Карачунівське.

Зрошувальні системи: Борицька (Київська обл.), Дунай–Дністровська (Одеська обл.), зрошування у зоні каналу Дніпро–Донбас (Харківська обл.), зро­шування у зоні Північно–Кримського каналу (Крим, Херсонська обл.), Інгу­лецька (Миколаївська обл.), Каховська (Херсонська і Запорізька обл.), Нижньо­д­ністровська (Одеська обл.), Приазовська (Донецька обл.), Фрунзівська (Дніп­ро­петровська обл.).

Басейн Чорного моря:

Ріки: Дніпро, Південний Буг, Тілігул, Дністер, Дунай;

Затоки: Феодосійська, Каламітська, Каркінітська, Джарилгачська, Тендрівська;.

Лимани: Ягорлицький, Дніпровський, Бузький, Березанський, Тілі­гуль­ський, Куяльніцький, Хаджибейський, Дністровський, Будацький;

Коси: Кінбурнацька, Тендрівська;

Острови: Лебедячі, Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний.

Басейн Азовського моря:

Ріки: Молочна, Лозуватка, Обиточна, Берда, Кальміус;

Затоки: Сиваш, Обиточна, Бердянська, Таганрозька, Арабатська, Казан­тіпська;

Лимани: Улюцький, Молочний;

Коси: Арабатська Стрілка, Бірючий Острів, Обиточна, Бердянська;

Острови: Черепаха, Довгий, Піщаний.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На контурну карту нанести основні річки, озера, во­дос­ховища та джерела мінеральних вод України.

ЗАВДАННЯ № 2: Порівняти гідрографічні особливості 2-х басейнів малих річок (за варіантами):

1. Шопурка (Закарпатська обл.), Фалькец (Черновіцька обл.);

2. Малий Сірет (Черновіцька обл.), Устье (Рівенська обл.);

3. Бар (Львівська обл.), Суха (Луганська обл.);

4. Іква (Хмельницька обл.), Кобильня (Вінницька обл.);

5. Глінна (Чернігівська обл.), Джурін (Тернопільська обл.);

6. Сухий Ташлик (Кіровоградська обл.), Луга (Волинська обл.);

7. Роковка (Київська обл.), Янчур (Запорізька обл.);

8. Косівська (Закарпатська обл.), Мужева Долина (Полтавська обл.);

9. Булганак (Крим ), Сироватка (Сумська обл.);

10. Ольхова (Луганська обл.), Велика Корабельна (Миколаївська обл.);

11. Пістінка (Івано-Франківська обл.), Прутець (Івано-Франківська обл.);

12. Серетка (Чернівецька обл.), Середня (Закарпатська обл.).

Визначити:

• Довжину головної річки та її притоків 2-4 порядку;

• Похил головної річки, який визначається у відносних одиницях за формулою (1):

( Hi - Hy) H

I = ---------------- = ---------- ( 1 )

L L

де:

І – похил річки;

Ні – абсолютна відмітка витоку, м;

Ну – абсолютна відмітка гирла, м;

L – довжина річки, м;

Н – падіння річки, м.

• Коефіцієнт звилистості головної річки за формулою (2):

L

К_зв = ------- ( 2 )

І

де:

L – довжина річки з урахуванням звилистисті, м;

І – довжина прямої лінії, яка з’єднує витік та гирло річки, м;

ЗАВДАННЯ № 3: Побудувати гідрографічні схеми кожної річки.

ЗАВДАННЯ № 4: Виявити слідуючи гідрологічні особливості:

а) фактори, що впливають на гідрологічні характеристики річок (рельєф, гірські породи, що складають поверхню, кліматичні показники та ін.);

б) особливості гідрологічних умов басейнів річок (похили, характер течії та ін.).

Зробити висновок про значення малих річок України в підтримці еко­ло­гічної рівноваги та в системі використання водних ресурсів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Тема: Порівняльна характеристика Чорного та Азовського морів

за рядом показників (2 год)

ЗАДАЧІ: Виявити морфометричні, морфологічні та гідрологічні особливості природного середовища морів у порівнянні один із одним.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Світовий океан, рельєф дна, солоність, теп­ло­вий баланс, вертикальна стійкість та переміщення вод, акустичні та оптичні влас­тивості морської води.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: Накреслити у масштабі контури морів: Чорного, Азов­ського та третього порівняльного моря (за варіантами).

Нанести на схему слідуючи показники:

• Максимальну глибину морів;

• Гіпсометричні криві.

На схемі підписати:

• Півострови;

• Острови;

• Затоки та протоки;

• Річки, які впадають до моря.

ЗАВДАННЯ № 2: Побудувати схематичні профілі рельєфу дна морів, що вивчаються. Проаналізувати їх.

ЗАВДАННЯ № 3: Зробити порівняльну характеристику морів за слідуючим планом:

• Площа;

• Середня та максимальна глибина;

• Особливості рельєфу;

• Геологічна будова відкладів морів;

• Особливості берегової лінії (довжина, звилістисть);

• Кліматичний режим морів;

• Водний баланс;

• Сольовий стан та солоність морів;

• Вертикальне та горизонтальне переміщення вод;

• Оптичні та акустичні властивості води;

• Хвилювання;

• Морські течії;

• Ресурси морів.

ВАРІАНТИ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОРІВ :

1. Балтийське море;

2. Середземне море;

3. Північне море;

4. Карібське море;

5. Бійскайська затока;

6. Мексиканська затока;

7. Червоне море;

8. Охотське море;

9. Аравійське море;

10. Південно–Кітайське море;

11. Бенгальська затока;

12. Японське море;

13. Жовте море;

14. Східно–Кітайське море;

15. Норвезьке море;

16. Біле море.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

Тема: Порівняльна характеристика кліматичних умов

морів України (2 год)

ЗАДАЧІ: Простежити особливості та зміни основних кліматичних показників морів України, встановити залежність кліматичних умов морів від основних кліматоутворюючих чинників.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Термічний режим, тепловий баланс, розподіл температури, льодоутворення.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На карту морів нанести ізотерми найтеплішого та найхолоднішого місяців та ізобари. Зробити аналіз схеми.

ЗАВДАННЯ № 2: Виявити основні чінники, які впливють на кліматичні умови морів України .

ЗАВДАННЯ № 3: Зробити порівняльний аналіз кліматичних харак­те­ристик морів за слідуючим планом:

• Термічний режим;

• Розповсюдження солоності з глибиною;

• Льдоутворення;

• Напрямок та швидкість вітрів;

• Осадконакопичення.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10

Тема: Грунти (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформулювати уявлення про різноманітність грунтів, склад­ність грунтового покриву, основні закономірності розповсюдження грунтів на території України.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Типи грунтів, грунти гірські, озональні і азо­нальні грунти, генетичні грунтові горизонти, чинники формування грунтів.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: Проаналізувати карту грунтів України [ ]. Виділити переважаючі типи грунтів у різних регіонах і зформулювати загальні законо­мір­ності їх розповсюдження.

На прикладі однієї області (за варіантами) простежити вплив різних фак­то­рів на формування типів грунтів. Результати оформити у вигляді табл.

Таблиця 8 Загальна характеристика впливу грунтоутворюючих

чинників на формування типiв грунтiв

Грунтоутворюючі чинники	Типи грунтів
1. Географічне положення; 2. Грунтоутворюючі породи (літологія, гранулометричний та мінералогічний склад, генезис); 3. Рельєф (абсолютна висота, густота річ­ної сітки, експозиція схилів та ін.); 4. Клімат (коефіцієнт зволоження, опади); 5. Рослинність (тип); 6. Господарська діяльність людини.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11

Тема: Широтна зональність грунтового покриву України (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про широтну зональність грунтів, різно­ма­ніття ґрунтового покриву, специфіку впливу на ґрунтовий покрив основних природних компонентів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Ґрунтовий покрив, ґрунтовий профіль, зона­ль­ність, грунтоутворюючі чинники.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ № 1: На контурну карту України нанести основні типи гунтів.

ЗАВДАННЯ 2: Простежити за допомогою ґрунтового профілю ши­ротну та меридіальну зміну ґрунтового покриву України, зробити доклад­ний аналіз про закономірності зміни грунтів в Україні.

Варіанти для виконання завдання :

1. Львів – Донецьк та Київ – Одеса;

2. Ужгород – Луганськ та Житомир – Миколаїв;

3. Ужгород – Донецьк та Чернігів – Херсон;

4. Чоп – Луганськ та Суми – Мелітополь;

5. Хмельницький – Харків та Київ – Миколаїв;

6. Чернівці – Донецьк та Чернігів – Скадовськ;

7. Івано-Франківськ – Лугаиськ та Біла Церква – Миколаїв;

8. Чоп – Харків та Київ – Коблево;

9. Львів – Полтава та Суми – Кирилівка;

10. Ужгород – Горлівка та Прилуки – гирло р. Молочна;

11. Мукачево – Макеївка та Щорс – Скадовськ;

12. Львів – Ізюм та Прип'ять – Одеса;

13. Івано-Франківськ – Єнакієво та Бровари – Ільїчовськ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12

Тема: Рослинний та тваринний світ (2 год)

ЗАДАЧІ: Зформувати уявлення про основні види і спільноти рос­линного і тваринного світу, про засоби їх охорони і відновлювання.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Флора, рослинність, фітоценоз, фауна, тварин­ний світ, зооценоз, екотоп, біоценоз, Червона книга.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Рослинність. Проаналізувати флористичне поло­ження тери­торії за схемою Ю.К. Єфремова [ ]. Вивчити центри форму­вання і вогни­ща розселення флор території, що вивчається.

За літературними і картографічними джерелами дати характеристику основ­них зональних типів (ліси, степи, болота та ін.) і класів формацій (ви­со­когірні луки, лучні степи, темнохвойні і широколистяні ліси і т.і.) рос­линності України.

Для окремих фітоценозів (за варіантами) вказати розповсюдження та ви­до­ву різноманітність.

Аналіз рослинності виконується за варіантами (табл. 9) результати зано­сяться до табл.

Таблиця 9

Номер варiанту	Ф I Т О Ц Е Н О З И
1	1.Середньоевропейскi темноялиновi, широколистянi темноя-ли­новi лiси. 2. Південноєвропейські широколистяні ліси.

Продовження табл. 9

2	1. Східноєвропейські соснові і широколистяно-соснові ліси. 2. Середньоєвропейські широколистяні ліси.
3	1. Середньоземноморські соснові і ялові ліси. 2. Середньоевропейськi букові і дубові ліси.
4	1. Дубові і дубово-грабові ліси. 2. Західноєвропейські широколистяні ліси.

Таблиця 10 Видова рiзноманiтнiсть рослинностi

Фiтоценоз	Клас формацiй	Домiнуючi види Види	Розповсюдження

ЗАВДАННЯ 2: Тваринний світ.

Вивчити схему зоогеографічного районування. Підібрати із літера­турних і картографічних джерел типових представників для кожного із регіонів. Скласти таблицю домінуючих тварин для кожної природної зони (табл. 11).

		Таблиця 11 Розповсюдження тваринного свiту
	Зона (підзона)		Назва виду тварин	Розповсюдження види

ЗАВДАННЯ 3: Ознайомитися з Червоною книгою України.

ЗАВДАННЯ 4: За варіантами скласти повну характеристику біологічних ресурсів однієї з областей України за планом:

а) Ландшафти;

б) Характерна рослинність;

в) Характерний тваринний світ;

г) Наявність промислових видів;

д) Забезпеченність лісовими ресурсами і інтенсивність їх викорис­тання;

ж) Охоронні заходи і види, які занесені до Червоної книги України;

з) Висновок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13

Тема: Рекреаційні ресурси (2 год)

ЗАДАЧІ: Виявити особливостi розміщення природно–рекреаційних ре­сур­сів України. Оцінити природно–рекреаційні ресурси і виконати рек­реаційне районування областей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ: Природно-рекреаційні ресурси (ПРР), рек­реа­ційна територія, тип рекреаційних територій, рекреаційний регіон, рекре­а­ційний район, рекреаційний підрайон.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: Розглянути природні ресурси, які вико­ристовуються для ту­риз­му, лікування, відпочинку (кліматичні, біологічні, ландшафтні, джерела мі­не­ральних вод, лікувальні грязі та ін.).

Виявити особливості розміщення ПРР, їх вплив на територіальну орга­ні­за­цію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних регіонів.

Проаналізувати схему рекреаційного районування території України. Ви­ко­ристовуючи метод бальної оцінки, проаналізувати і порівняти забез­пе­чен­ність рекреаційними ресурсами 2 областей України (за вибо­ром студента або ре­комендацією викладача) за варіантами. Бали надають­ся за елементами ПРР (дуже сприятлеві – 2, сприятлеві – 1, не сприятлеві – О). Потім будується оці­ноч­на шкала (літерна або цифрова). Підсумки заносяться до табл.12.

Таблиця 12 Характеристика забезпеченості рекреаційними ресурсами

Функціональні типи ПРР	Природно-рекреаційні ресурси	Області
		1	2
Лікувальні	Кліматичні (клімат) Бальнеологічні (мінераль­на вода) Грязьові Літогенні (озокерити)
Оздоровчі	Купально-пляжні (морські, річні, озерні) Прогулочі (ландшафти) Гірсько-лижні Мисливсько-рибальські

Продовження табл. 12

Спортивні	Змагальнi
Iншi	Туристичнi (гiрськi, воднi) Пейзажнi Рiдкiстнi природнi об’екти Природоохороннi об’екти

Загальна оцінка. Зробити порівняльну характеристику цих областей. Ви­ко­ристовуючі оціночну шкалу для адміністратвних районів і об­ластей скласти на контурній карті України схему рекреаційного району­вання областей (за ви­бо­ром студентів або рекомендацією викладача).

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема: Природно–заповідний фонд України (2 год)

ЗАДАЧІ: Розглянути розподіл територій та об'єктів природно–заповід­но­го фонду за категоріями у межах України, скласти картосхему "Природно-запо­від­ний фонд України", визначити особливості природних умов територій 2-х за­по­відних об'єктів.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: Природно-заповідний фонд (ПЗФ), типи приро­до­­охоронних територій, заповідники, національні парки, заказники та ін.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

ЗАВДАННЯ 1: За даними додатку 10 скласти картосхему "При­родно-за­по­відний фонд України", на якій різними умовними знаками по­казати:

а) природні заповідники та їх філії, біосферні заповідники, націона­льні парки;

б) процент заповідності і кількість об'єктів ПЗФ різних областей;

в) у вигляді врізки на картосхемі за даними додатку 8 показати роз­поділ територій і об'єктів ПЗФ України за категоріями.

ЗАВДАННЯ 2: Порівняти природні умови 2-х заповідників або на­ціональних парків за слідуючим планом :

а) географічне положення;

б) площа території;

в) кількість видів рослин і тварин, що охороняються;

г) особливості природного середовища.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15