Інструкція до практичного заняття : “ Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази слини”

Принцип роботи: Активатори стимулюють дію ферментів, але на відміну від коферментів не приймають участі в реакції.

Активатори деяких ферментів: для амілази слини - хлорид натрію, для пепсину - іони водню хлористоводневої кислоти, для ліпази - жовчні кислоти, для аденозинтри–фосфатази - іони магнію і марганцю.

Активатори й інгібітори впливають на активний центр ферменту, сприяє його утворенню чи блокуванню. Інгібітори нерідко є продуктами кінцевих реакцій – або біохімічного процесу.

Робота 1.

Хід роботи: Розводять 1 мл слини в 10 разів. У три пробірки наливають по 1 мл слини, розведеної в 10 разів і ставлять за схемою досвід

№№ Фермент Досліджувани Кількість Субстрат

пп (амілаза), слина з'єднання (р-р крохмалю)

разв. 1:10

1.1 мл дист.вода 0,5мл 1мл

2.1 мл 1% хлорид натрію 0,5мл 1мл

3.1 мл 1% сульфат міді 0,5мл 1мл

1. Усі пробірки інкубують 10 хвилин при температурі 25 градусів.

2. В усі пробірки додають по 1 краплі розчину йоду, перемішують, спостерігають фарбування і визначають, у якій пробірці діє активатор чи інгібітор. Доцільно в кожну пробірку додати води, приблизно, 2 мл і перемішати. Фарбування буде більш наочне.

3. Записати висновки.

Робота 2. Виконаєте лабораторну роботу за індивідуальним завданням, отриманому у викладача.

ВИСНОВКИ:

Підпис викладача.

Додаток 1.

Граф логічної структури теми «Регуляція активності ферментів. Активатори й інгібітори ферментів»

ФЕРМЕНТИ

СУБСТРАТ

ІНГІБІТОРИ

СУБСТРАТ, ІНДИКАТОР,

ПРОДУКТ

КАТАЛИЗУЄМА

РЕАКЦІЯ

РЕЧОВИНИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА АКТИВНІСТЬ

УМОВИ ПРОТІКАННЯ

АКТИВАТОРИ

КОФЕРМЕНТНА ФУНКЦІЯ ВІТАМІНІВ

Актуальність теми.

Значення вітамінів для нормальної життєдіяльності організму в даний час з'ясоване і полягає в їхній участі в побудові ферментів. У складі ферментів вітаміни утворюять небілкову частину ферменту – кофермент. Без коферменту складний фермент не може функціонувати, кофермент, як правило, безпосередньо контактує із субстратом і є переносником електронів, чи груп атомів (аміногруп, метільних груп та ін.), тим самим бере участь у каталізі визначених типів метаболічних реакцій. Знання коферментної функції вітамінів необхідно для наступного вивчення метаболізму органів і тканин у курсі біохімії, а також при вивченні фармакології та в фармацевтичній практиці. Вітаміни, як лікувальні препарати, потрибують дуже визначеної дози при різних хворобах. Важливо знати їх сумісність з іншими ліками. Широке використування антивітамінів потребує доброго знання їх дії на метаболічному рівні.

Після цього вам треба ознайомитися з цілями заняття та обміркувати іх , усвідомити необхідність вивчення цієї теми.

Загальна мета.

Вміти обґрунтувати біологічну функцію вітамінів як структурних компонентів ферментів для використання на наступних кафедрах при поясненні порушень метаболізму і їхніх клінічних проявів при недоліку (надлишку) вітамінів в організмі, а також для розуміння принципів застосування антивітамінів у лікувальній практиці.

. Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:

Уміти:

1. Інтерпретувати структуру вітамінів і їхнє перетворення в кофермент.	1. Інтерпретувати структуру мононуклеотидів, складних ефірів (каф.біоорганічної хімії).
2. Аналізувати причини порушення синтезу коферментів.	2. Виявляти піруват по утворенні гідрозонів і інтерпретувати його структуру (каф. біорганічної хімії).
3. Аналізувати роль вітамінів в обмінних реакціях.	3. Виявляти лактат і інтерпретувати реакцію дегідрування (каф.біоорганічної хімії).
4. Інтерпретувати метаболічні порушення при відсутності вітамінів.
5. Інтерпретувати конкурентну дію антивітамінів.

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Завдання 1. Студенту запропонували синтезувати складний ефір, надавши наступні речовини: спирт, кислоту, альдегід, амін. Що він використовував, виконавши завдання?

А. Кислоту й амін

В. Тільки кислоту

С. Тільки спирт

Д. Спирт і альдегід

Е. Спирт і кислоту

Завдання 2. Лабораторний аналіз після гідролізу речовини виявив у гідролізаті аденін, рибозу і фосфорну кислоту. Якої структури вихідна речовина?

А. Пептид

В. Нуклеозид

С. Мононуклеотид

Д. Пентозофосфат

Е. Глікозаміногликан.

Завдання 3. Для визначення пірувата його потрібно перетворити в гідразон по реакції:

СН₃ NH-NH ₂

I I NO₂

С=О + O₂ N

I → гідразон

СООН

Якими функціональними групами реагують речовини?

А. -СООН пірувата -NO₂ гідразина

В. О

II

-С- пірувата -NO₂ гідразина

C. -СООН пірувата -NН₂ гідразина

Д. О пірувата -NН₂ гідразина

II

-C-

Е. О пірувата гідразина

II

-С-