Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М. Горького методичні вказівки для самостійної...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Граф логічної структури по темі «Визначення загальних ліпідів сироватки крові”

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ СИРОВАТКИ КРОВІ

ЛІПОПРОТЕЇДНИЙ СПЕКТР СЫРОВОТКИ КРОВІ

БІОСИНТЕЗ ФОСФАТИДІВ

БИОСИНТЕЗ ТРИГЛІЦЕРИДІВ І ЖИРНИХ КИСЛОТ

РЕГУЛЯЦИЯ ОБМЕНА ЛИПИДОВ

ХІЛОМІКРОНИ

ЛПОНП

ТИРОКСИН ГЛЮКАГОН

С Т Г

АДРЕНАЛІН

ІНСУЛІН

ЛПНП

НАДФ Н2

ФОСФОДИОКСИАЦЕТАТ

АЦЕТИЛКО А

ЛПВП

ГЛЮКОЗА

НЭЖК

.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЛІПІДІВ СИРОВОДКИ КРОВІ

ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ

ЖИРОВА ІНФИЛЬТРАЦІЯ ПЕЧІНКИ

ОЖИРІННЯ

БУДОВА Й ОБМІН ЛІПІДІВ (підсумкове заняття)

Актуальність теми.

Ліпіди організму значно розрізняються за структурою і функціями в живій клітині. Одні є компонентами біомембран, впливаючи на їхню проникність, беручи участь у передачі нервових імпульсів, створенні міжклітинних контактів. Інші утворять енергетичний резерв, створюють термоізоляціойні покриви, захищають органи і тканини від механічних впливів. Ліпіди, як і всі речовини організму, постійно включаються в метаболічні перетворення. Знання основних шляхів обміну служить тим базисом, на основі якого можна зрозуміти механізми розвитку хвороб при вивченні патофізіології, усвідомити сутність функціонально-морфологічних змін у курсі патанатомії, осмислити дію лік на патологічні ланки в метаболізмі при освоєнні фармакології. Порушення ліпідного обміну лежить в основі таких хвороб століття, як гіпертонічна хвороба, атеросклероз, спадкоємні захворювання, успішна боротьба з який є першочерговою задачею медицини. Перед лікарями стоїть також серйозна задача профілактики порушень жирового обміну.

Після цього вам треба ознайомитися з цілями заняття та обміркувати іх , усвідомити необхідність вивчення цієї теми.

Загальна мета.

Уміти застосовувати знання про будову, функції, метаболізм ліпідів і його регуляції для розуміння значення обміну ліпідів у нормі, деяких механізмів адаптації організму до змін умов середовища і біохімічних основ ряду захворювань, зв'язаних з порушенням ліпідів, і їхніх клінічних проявів.

Конкретні цілі:

Уміти:

1. Інтерпретувати особливості будови і функції основних ліпідів організму.

2. Інтерпретувати доцільність і умови перетравлення й усмоктування ліпідів.

3. Інтерпретувати основні шляхи катаболізму ліпідів, їхню регуляцію і значення.

4. Обґрунтувати біогенез ліпідів як основу синтезу структурних елементів, біологічно активних речовин і енергетичного запасу організму.

5. Прогнозувати виникнення деяких захворювань, викликаних порушеннями жирового обміну, по характеру ліпопротеїдного спектра сироватки крові.

Зміст навчання.

Основні теоретичні питання, що дозволяють виконати цільові види діяльності:

1. Класифікація, структура, властивості і біологічна роль ліпідів.

2. Механізм перетравлення й усмоктування ліпідів. Жовчні кислоти, їхня структура і роль.

3. Механізм біосинтезу жирних кислот, тригліцеридів і фосфатидів.

4. Механізм мобілізації жиру з жирових депо, β-окислювання жирних кислот і гліцерину.

5. Синтез холестерину, його регуляція і транспорт. Гіперхолестеринемія.

6. Синтез і використання кетонових тел. Кетонемія. Кетонурія.

7. Ліпопротеїни сироватки крові, їхній склад, структура, утворення і біологічна роль.

8. Взаємозв'язок ліпідного, вуглеводного і білкового обмінів.

9. Роль печінки в обміні ліпідів.

10. Роль ЦНС і ендокринної системи в регуляції ліпідного обміну.

11. Порушення ліпідного обміну:

а) порушення переварювання й усмоктування ліпідів;

б) ожиріння;

в) жирове переродження печінки;

г) атеросклероз;

д) жовчо-кам'янева хвороба.

Знайти матеріал для освоєння цих питань можна в одному з наступних джерел.

Обов'язкова література:

1.Губський Ю.Г. Біологічна хімія. -Київ-Тернопіль.:”Укрмедкнига”, 2000.-С. 72-77, 190-233.

2.Тестовые задания по биологической химии/ Под ред.Б.Г.Борзенко.-Донецк,2000.-С. 104-147.

3.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.-М.: “Медицина”,1998.-С. 188-203, 363-408.

4.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическа химия.-М.: “Медицина”,1990.-С.276-316,443-445.

5.Николаев А.Я. Биологическая химия. -М.:”Высшая школа”, 1989.-С. 270-303.

6.Лекції по темі: ” Хімія й обмін ліпідів”.

Додаткова література:

1. Р. Марри и др. Биохимия человека.- М.: Мир, 1993 р., т.1., с. 151-165, 225-298.

2. Н. Е. Кучеренко и др. Биохимия. - К., “Высшая школа”, 1998 р., с. 42-55, 222-257.

Після вивчення перерахованих вище питань для самоперевірки засвоєння матеріалу по досліджуваній темі пропонується вирішити наступні цільові навчальні задачі.

Цільові навчальні задачі.

Задача 1. В експерименті показано, що амфифільні властивості фосфоліпідів визначають їхню важливу роль у побудові біомембран. Який їхній компонент обумовлює гідрофільність?

А. Ненасичені жирні кислоти

B. Гліцерин

С. Етаноламін

D. Насичені жирні кислоти

E. Сфингозин

Задача 2. При згодовуванні твариною надлишку холестерину, що містить мічений вуглець, велика частина його виявлялася в ЛПНЩ не тільки в холестерині, але й у холестеридах. Який компонент холестеридів не містить мітки?

A. Спирти

B. Жирні кислоти

C. Амінокислоти

D. Аміни

E. Вуглеводи.

Задача 3. У пацієнта, що страждає хронічним панкреатитом, розвилася стеаторея. Яка причина привела до цьому?

  1. Гіпохлоргідрія

  2. Гіперхлоргідрія

C. Авітаміноз жиророзчинних вітамінів

D. Порушення синтезу протеолітичних ферментів

E. Порушення синтезу ліпази

Задача 4. Пацієнту був призначений препарат жовчі для поліпшення переварювання жирної їжі. Які компоненти жовчі беруть участь у цьому процесі?

A. Вищі жирні насичені кислоти

B. Холестерин і його ефіри

C. Солі жовчних кислот

D. Білірубінглюкуроніди

E. Муцин

Задача 5. Розрахунки показують, що повне окислювання глюкози дає менше АТФ, чим повне окислювання вищих жирних кислот. Доведіть це, визначивши точно в скількі разів більше АТФ дає окислювання стеаринової кислоти, чим глюкози.

А. У 1.5 рази

B. У 2 рази

C. У 3 рази

D. У 4 рази

E. У 5 разів

Задача 6. У пацюків у результаті тривалого голодування активований внутрішньоклітинний ліполіз за участю гормон-залежної тригліцеридліпази. Яким гормоном активується цей фермент?

A. Інсуліном

B. Глюкагоном

C. Кальцитоніном

D. Окситоцином

E. Холекальциферолом

Задача 7. Тварині ввели глюкозу, мічену по вуглецю і водню. Через якийсь час мітку знайшли в пальмітиновій кислоті.

Питання 1. Який метаболіт гліколітичного розпаду й у яка кількость йде на утворення вуглецевого ланцюга цієї кислоти?

A. 6 молекул пірувату

B. 4 молекули сукциніл Коа

C. 5 молекул пірувату

D. 8 молекул ацетил- Коа

E. 10 молекул ацетил КоА

Питання 2. Водень якого продукту ПФЦ і в якій кількості використовується на синтез цієї кислоти?

A. 10 молекул НАД.Н

B. 10 молекул НАДФН

C. 14 молекул ФМНН2

D. 14 молекул НАДФН

E. 10 молекул ФАДН2

Задача 8. При додаванні в їжу пацюкам гліцерину, що містить 14С, мітка виявляється в складі жирів і гліцерофосфоліпідів, тому що в синтезі цих речовин є загальні метаболіти. Назвіть їх.

A. 1,2-дифосфогліцерид

B. Холін

C. ЦДФ - етаноламін

D. Фосфатидна кислота

E. Метіонін

Задача 9. При дослідженні ліпограми крові встановлено, що в хворого значно підвищений зміст ЛПОНЩ і ЛПНЩ. Зміст ЛПВЩ у нормі. Який прогноз такого аналізу для хворого?

A. Схильність до кетозу

B. Погроза жирової дистрофії печінки

C. Схильність до ожиріння

D. Погроза атеросклерозу

E. Можливість розвитку жовчо-кам'яневої хвороби

Задача 10. При прийомі естрогенів у крові зростає рівень ЛПВЩ, що веде до зниження ризику захворювання атеросклерозом. Який механізм антиатерогенної дії цих ліпопротеїнів? A. Сприяють усмоктуванню холестерину в кишечнику

B. Активують перетворення холестерину в жовчні кислоти

C. Поставляють тканинам холестерин

Д. Витягають холестерин із тканин

Е. Беруть участь у розпаді холестерину.

Правильність рішень можна перевірити, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення цільових навчальних задач.

  1. – С.

Контроль засвоєння матеріалу по даній темі на підсумковому занятті проводиться в два етапи:

1.-письмовий тестовий контроль

2.-усне опитування.

Технологічна карта заняття

Етапи

Час у хв.

Навчальні посібники:

Засоби навчання Устаткування

Місце провед.

1.Письмовий тестовий контроль.

20

Набори тестових завдань.

Навчальна лабораторія.

2.Усне опитування.

90

3.Підведення підсумків.

10

СТРУКТУРА І ФУНКЦІЯ КЛІТИННИХ МЕМБРАН

Актуальність теми.

Вивчення біологічних мембран необхідно для розуміння таких процесів, як взаємодія клітин при утворенні тканин, харчування тканин, фагоцитозу, секреції, трансформації енергії в клітині. Структура і функція мембран порушуються при ряді захворювань і нерідко складають істотний етап патогенезу хвороби.

Мембрани - найбільш розповсюджені клітинні органели. Основними мембранними структурами клітини є плазматична мембрана, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджи, мітохондріальна і ядерна мембрани. Кожна з них має свої структурні особливості і виконує специфічні функції, але усі вони побудовані по єдиному типу.

Звернути увагу студентів фармацевтичного факультету на значення структури та функції клітинних мембран, які приймають та передають в клітини різні сигнали із зовнішнього середовища та ліки. Це приводить до координації клітинних та тканинних реакцій на зміни умов внутрішнього та зовнішнього середовища.

Після цього вам треба ознайомитися з цілями заняття та обміркувати іх , усвідомити необхідність вивчення цієї теми.

Загальна мета.

Уміти на підставі аналізу хімічного складу ліпідів клітинних мембран трактувати їхні фізико-хімічні властивості, необхідні для виконання їх функцій і оцінювати порушення цих функцій при зміні ліпідного складу мембран.

Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:

Уміти:

1. Аналізувати по якісних реакціях складені компоненти гліцерофосфоліпідів клітинних мембран.

1. Аналізувати процес гідролізу ліпідів (каф біоорганічної хімії).

2. Трактувати амфіфільність ліпідів клітинних мембран як основу їхньої виборчої проникності.

2. Інтерпретувати гідрофобність і гідрофільність компонентів складних ліпідів (каф. біоорганічної хімії).

3. Інтерпретувати фізико-хімічні властивості складних ліпідів мембран, що визначають їх взаємодію з білковими компонентами.

3. Інтерпретувати ступінь гідрофільності радикалів амінокислот (каф. біоорганічної хімії).

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Завдання 1. З мозку експериментальної тварини екстрагували органічними розчинниками складений компонент і провели його гідроліз. У результаті якісних реакцій у гідролізаті знайшли фосфорну кислоту, гліцерин, жирні кислоти, холін. Яка сполука була виділена і піддалая гідролізу?

А. Холестерин

В. Тригліцерид

С. Фосфатидилсерин

Д. Лецитин

Е. Фосфатидна кислота

Завдання 2.З печінки пацюка органічними розчинниками екстрагували речовину клітинних мембран і гідролізовали її. У гідролізаті знайшли сфінгозин, фосфорну кислоту, холін, пальмітинову кислоту. Яка сполука екстрагувалась з мембран клітин печінки?

А. Холестерид

В. Тристеарат

С. Сфінгомієлін

Д. Фосфотидилхолін

Е. Кефалін

Завдання 3. В експерименті з тканини селезінки пацюків виділили білок, гідролізували його на амінокислоти і досліджували амінокислотний склад гідролізату методом хроматографії на папері. Яка із амінокислот гідролізату піде далі від лінії старту на хроматограмі?

А. Гліцин

В. Глутамін

С. Аспарагін

Д. Валін

Е. Аргінін

Завдання 4. В експерименті піддали кислотному гідролізу ліпіди, які виділені з печінки пацюка: СН2- О – С – С17 Н35

I

СН – О – С – С17 Н31

I

2 – О – Р-(ОН)2 - О - СН2 – СН2 - NН2

Які компоненти були виявлені в гідролізаті?

А. Гліцерин

В. Холестерин

С. Етанол

Д. Холін

Е. Бутанол

Завдання 5. В експерименті піддали кислотному гідролізу ліпіди жирової тканини пацюка, що мають наступну структуру: СН2 – О – С – С17 Н35

I

CН – О – С – С 15Н29

I

СН2 – О – С – С17 Н29

Які компоненти були виявлені в гідролізаті?

А. Пальмітоолеїнова кислота

В. Сфінгозин

С. Лінолева

Д. Масляна

Е. Арахідонова кислота.

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки і самоконтролю вихідного рівня знань-умінь:

1. – Д, 2. – С.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. М.: “Медицина”, 1991. – С.314-321,462 – 466.

2.Лекції по біоорганічній хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинен забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).