Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М. Горького методичні вказівки для самостійної...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Граф логічної структури до теми:»Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози»

Перетравлення ліпідів

ФЕРМЕНТИ

СУБСТРАТИ

ПРОДУКТИ

Метод визначення активності панкреатичної ліпази по продуктам реакції

Зміна активності панкреатичної ліпази під дією жовчних кислот

Патогенез і діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту

ЯКІСНЕ І КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ХОЛЕСТЕРИНУ В КРОВІ І КЕТОНОВИХ ТІЛ У СЕЧІ

Актуальність теми.

Холестерин широко розповсюджений у природі і є частиною їжі людини. В організмі людини він виконує ряд важливих функцій: структурну, служить попередником у синтезі стероїдних гормонів, вітаміну Д, жовчних кислот. З порушенням обміну холестерину зв'язані такі хвороби століття як атеросклероз, ішемічна хвороба серця, жовчнокам'яна хвороба. Тому розуміння питань синтезу, розпаду, транспорту і регуляції обміну холестерину – актуально при вивченні цих захворювань.

Одним з важливих показників жирового обміну є зміст кетонових тіл у крові, що утворюються у великих кількостях при посиленому розпаді тригліцеридів. Вони підвищуються при цукровому діабеті, голодуванні, приводячи до розвитку коматозного стану.

У зв'язку з вищевикладеним визначення кетонових тіл і холестерину в крові має велике значення для діагностики захворювань, зв'язаних з порушенням обміну тригліцеридів і холестерину. Ці показники є критеріями для оцінки ефективністі фармакологічних препаратів для лікування атеросклероза та порушення ліпідного обміну при цукровому діабеті.

Після цього вам треба ознайомитися з цілями заняття та обміркувати іх , усвідомити необхідність вивчення цієї теми.

Загальна мета.

Вміти аналізувати результати змісту холестерину в крові і кетонових тілах у сечі для оцінки стану проміжного обміну ліпідів з метою використання на клінічних кафедрах при вивченні захворювань, викликаних порушеннями метаболізму ліпідів.

Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:

Уміти:

1 .Аналізувати наявність кетонових тіл у сечі.

1. Інтерпретувати властивості кетонових тіл як кислот (каф.біоорганічної хімії).

2. Аналізувати кількісний вміст холестерину в крові.

2. Інтерпретувати холестерин як вторинний спирт - похідне циклопентанпергідрофенантрена (каф.біоорганічної хімії).

3. За даними досліджень аналізувати характер порушення ліпідного обміну.

Для перевірки вихідного рівня знань-умінь пропонується виконати ряд завдань.

Завдання для самоперевірки і самокорекції вихідного рівня знань-умінь.

Завдання 1. Речовину, що досліджувалася, підвергли гідролізу і за допомогою якісних реакцій визначили в гідролізаті жирні кислоти і холестерин. Яка речовина досліджувалася?

А. Холева кислота

В. Тригліцерид

С. Холестерид

Д. Фосфатидилхолін

Е. Холестерол

Завдання 2. У сечі, що досліджувалася, визначили виражену кислу реакцію за рахунок речовини, що володіє властивостями кетонів. Яка з перерахованих речовин може обумовити цю зміну рН сечі?

А. Ацетон

В. Бурштинова кислота

С. Вугільна кислота

Д. Ацетооцтова кислота

Е. Оцтова кислота

Завдання 3. Яке з перерахованих сполук має у структурі кільце циклопентанпергідрофенантрена?

А. Пірол

В. Піримідин

С. Холестерин

Д. Пурин

Е. Тіазол

Завдання 4.У сечі хворого з вираженою кислою реакцією визначили зміст речовини - гідроксибутирата. З якого попередника він може утворитися?

А. Ацетон

В. Ацетооцтова кислота

С. Масляна кислота

Д. Бурштинова кислота

Е. Гама- оксимасляна кислота.

Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.

Еталони відповідей до рішення завдань для самоперевірки і самоконтролю вихідного рівня знань-умінь:

1. - С, 2. - Д.

Інформацію для заповнення вихідних знань-умінь можна знайти в наступній літературі.

1.Тюкавкина Н.А.,Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. М.: “Медицина”, 1991. – С. 486-488, 181-183.

2.Лекції по біоорганічної хімії.

Зміст навчання.

Зміст навчання повинен забезпечувати досягнення цілей навчання, чому сприяє граф логічної структури досліджуваної теми (Додаток 1).