5.7. Ситуаційні задачі для самоконтролю – ііі рівень

1. Після інтенсивного тренування спортсмен – легкоатлет відразу пішов спати. Вранці відчув біль у м'язах нихніх кінцівок:

а) що стало причиною даних скорочень;

б) як у майбутньому уникнути такого стану.

2. При ЕКТ – обстеженні спортсмена – велосипедиста після змагань виявили поодинокі екстрасистеми у стані спокою та ізоелектричний зубець Т у стандартних відведеннях:

а) чим це можна пояснити;

б) які фармакологічні препарати слід призначати.

3. Дитини, яка почала систематично відвідувати заняття з плавання,

ранкове тренування розпочиналонакще:

а) чи надалі можна дотримуватись такого режиму;

б) які ванни рекомендуються.

4. Назвіть приблизний перелік продуктів, які можна рекомендувати юнакові після змагання для поповнення запасу вуглеводів?

5. Під час напружених тренувань у літній період спортсмену призначали полівітамінні преперати. Чим це можна пояснити?

5.8. Тести для самоконтролю.

1. Засоби відновлення використовуються:

- при оздоровчому тренуванні;

- при оздоровчому і спортивному тренуванні;

- при оспортивному тренуванні.

2. Відновлення працездатності стимулює:

- втома;

- перевтома;

- перетренованість.

3. Суперконпенсація – це:

- період відновного процесу, коли працездатність перевищує вихідний рівень;

- період відновного процесу, коли працездатність залишається незмінною;

- період активного відпочинку після виконаного фізичного навантаження.

4. Основним завданням засобів відновлення при тренуванні є:

- зменшити збудливість УНС;

- стимуляція кровообігу у працюючих мязах;

- стимуляція відновних процесів в організмі.

5. Педагогічні засоби відновлення:

- є найбільш природним і найефективнішими;

- не використовуються у сучасному спорті високих досягнень;

- використовуються на зростаннях з фізичного виховання школярів.

6. Активний відпочинок використовується:

- для стимуляції розумової праці;

- для стимуляції праця здатність при фізичних навантаженнях;

- в орбох зазначених випадках.

7. Активний відпочинок застосовується:

- після тривалої перерви між тренуваннями;

- в коротких перервах під час тренування;

- у період повного відновлення організму після тренування.

8. Активний відпочинок – не призводить до зростання ЧСС у здорових осіб:

- не призводить до зростання ЧСС у здорових осіб;

- може супроводжуватись зростанням ЧСС на 50 – 60% від вихідного рівня під час спортивного тренування;

- може призводити до зростання ЧСС на 35 – 40% від вихідного рівня при оздоровчому тренуванні.

9. Активний відпочинок – не включають під час тренування:

- не включають під час тренування;

- застосовують за перших ознак втоми;

- використовують при перевтомі.

10. Активний відпочинок: - затримує видалення молочної кислоти з організму:

- затримує видалення молочної кислоти з організму;

- сприяє швидкому видаленню молочної кислоти з організму;

- не впливає на утилізацію молочної кислоти з організму.

11. Найбільша частина молочної кислоти після фізичних навантажень окислюється:

- в печінці;

- скелетних мязах;

- в крові.

12.Фармакотерапія –

- обовязкова складова комплексу відновних засобів при оздоровчому тренуванні;

- може використовуватись для стимуляції процесів відновлення організму;

- заборонення до використання при спортивному та оздоровчому тренуванні.

13.Харчування після значних фізичних навантажень:

- не впливає на прискорення відновлення організму;

- є природним стимулятором процесів відновлення;

- лише у поєднанні з фармакотерапією здатне повноцінно відновити працездатність.

14.Для стимуляції процесів відновлення працездатності під час інтенсивних спортивних тренувань слід порівняно із загальноприйнятими нармами:

- вдвічі збільшити прийом рідини;

- збільшитикількість рідини на 0,5 – 1л.;

- не змінювати обєм прийому рідини.

15.Відновленню глікогену в м'язах і печінці після фізичного навантаження сприяє збільшення в харчовому раціоні в місці:

- жирів;

- білків;

- вуглеводів.

16.Після інтенсивних фізичних тренувань у добовому раціоні на вуглеводи має припадати:

- 40% добової енергетичної цінності;

- не менше 60% добової енергетичної цінності;

- 20 – 25% добової енергетичної цінності.

17. У період відновлення харчовий раціон спортсменів повинен містити:

- 40 – 50% жирів;

- 20 – 25% жирів;

- 10 – 15% жирів.

18. Вітамінні комплекси застосовують у спортсменів:

- при проявах гіповітамінозу;

- перед змаганням;

- згідно з планом активної вітамінізації.

19. До групи допінгів належать:

- ноотропи;

- сегогінні;

- гепатопротектори.

20. Використання анаболічних стероїдів під час спортивних тренувань:

- допускаєтьс у важкоатлетів;

- підготовці легкоатлетів;

- заборонено.

21. Ерготропні речовини (панангін):

- підвищується стійкість організму до гіпоксії;

- стимулюють водно – солевий обмін;

- не використовується для стимуляції відновлення.

22. Адаптогени:

- сприяють зменшенню маси тіла;

- нормалізації сну;

- підвищують стійкість організму до екстремальних впливів.

23. Стимеритори кровотворення (припарати заліза) застосовують:

- в зимово – весняний період;

- при тренуванні важкоатлетів;

- в умовах тренування в середньогірї.

24. Ефективними засобами для запобігання дистрофії міокарда у спортсменів є:

- емутерокок, жень-нянь;

- рибоксин, інозин;

- препарати заліза, кобаламід.

25. Психотропні препарати при систематичних фізичних тренуваннях:

- не використовується у підлітків;

- забороненні до використання у здорових спортсменів;

- дозволені до використання після важких та інтенсивних тренувань.

26. При надмірних фізичних навантаженнях, що супроводжуються значним потовиділенням, різко зростає потреба у:

- вуглеводах;

- білках;

- мінеральних речовинах.

27. Жири є обовязковою складовою добового харчового раціону:

- спортсменів-легкоатлетів;

- спортсменів-важкоатлетів;

- усіх, без випатку, спортсменів.

28. У спортсменів потреба у білках порівняно з тими, хто не тринується:

- підвищується;

- не змінюється;

- підвищується лише у важкоатлетів.