Навчання в медсестринській справі

Важливою функцією сестринського догляду є навчання пацієнтів, їх сімей з питань, що стосуються здоров'я. У деяких випадках — це навчання конкретним навичкам самодогляду чи догляду, в інших — підготовка до того чи іншого дослідження, вживання лікарських засобів (наприклад, техніка введення інсуліну) або навчання раціональному (дієтичному) харчуванню. Навчаючи пацієнтів, сестра допомагає їм адаптуватися, аби зберегти для них комфортний рівень життя.

Навчання може відбуватися у формальних умовах (у лікуваль­ному закладі або вдома у пацієнта), коли сестра навчає новим прийомам виконання звичних (повсякденних) дій (вмивання, ходь­ба тощо) або в неформальних, коли сестра при виконанні своїх по­всякденних обов'язків говорить про проблеми, котрі хвилюють лю­дей (наприклад, як вберегти себе від ВІЛ-інфекції), надаючи інформацію, необхідну для дотримання здорового способу життя.

У деяких випадках сестра допомагає пацієнту закріпити на­вички, які він набув у іншого спеціаліста (наприклад, комплекс вправ лікувальної фізкультури).

Основні концепції

1. Навчання пацієнта можна визначити як процес допомоги людині вивчити особливості поведінки, пов'язані із здо­ров'ям та способом життя.

2. Навчання пацієнта — складова частина охорони здоров'я.

3. Навчання — форма спілкування, яка передбачає забезпе­чення інструкцією та передачу відповідних знань з самодо­гляду чи догляду.

4. Вивчення передбачає отримання знань, навичок, результа­том яких є модифікація поведінки.

5. Всі взаємодії між медичними працівниками та пацієнтами чи їхніми родинами значно впливають на процес і цілі на­вчання пацієнтів.

6. Ефективне навчання передбачає:

• розуміння пацієнтом чи членами його сім'ї необхідності вивчення питань, що стосуються їх здоров'я;

• встановлення пріоритетів для навчання;

• спрямування на вирішення життєвих проблем;

• навчання пацієнта є необхідним компонентом догляду, спрямованим на покращання стану пацієнта, віднов­лення його здоров'я і на адаптацію до умов, викликаних тим чи іншим захворюванням.

7. Знання особливостей самодогляду може значно вплинути на перебування хворого в лікарні, а саме скоротити цей термін, і, крім цього, здатне прискорити процес видужання.

Потреба у навчанні

1. Потреба у навчанні змінюється відповідно до потреб насе­лення у сестринському догляді.

2. Потреба у навчанні передбачає надання інформації стосовно:

• системи охорони здоров'я;

• підвищення рівня медичного обслуговування;

• запобігання захворюванням;

• визначення ранніх симптомів захворювання;

• інформації про шкідливість тютюнопаління, вживання

• алкоголю та наркотичних препаратів;

• раціонального харчування;

• контролю за вагою тіла;

• регулярних фізичних вправ;

• управління стресовими ситуаціями;

• самообстеження молочних залоз у жінок та яєчок у чо­ловіків.

Процес навчання Готовність до навчання

1. Готовність пацієнта до навчання залежить від фізичної і емоційної адаптації до хвороби, визнання потреб, рівня пізнання.

2. Основні фізіологічні потреби (наприклад, харчування, сон, комфорт) повинні бути задоволені до початку навчання.

3. Якщо навколишнє середовище не сприяє зосередженню на поставлених завданнях, необхідно припинити навчання.

4. Повинні бути враховані такі емоційні фактори:

• неспокій

• тривога

• недовіра

• гнів

• депресія

5. Навчання повинно відбуватися на всіх стадіях росту та роз­витку людини згідно з стадіями, розробленими Еріксоном.