- •Куперштейн л.М.
- •Та інтелектуальних систем
- •Рецензент: к.Т.Н., доцент Ревенок в.І.
- •Тема 1. Програмне забезпечення системного оброблення інформації
- •1.2 Системне програмування
- •1.3 Поняття мови програмування та їх історичний розвиток
- •1.4 Етапи підготовки програми
- •1.5. Поняття операційної системи
- •Тема 2. Засоби створення програмних додатків
- •2.1. Класифікація засобів розробки додатків
- •2.2. Класифікація додатків, що використовують бази даних
- •Тема 3: Структурована мова запитів sql
- •3.1. Компоненти скбд
- •3.2. Основні поняття sql
- •3.3. Типи даних sql
- •Символьні дані
- •Точні числа
- •Закруглені числа
- •Дата і час
- •3.4 Базові команди sql
- •Розділ group by
- •Розділ having
- •4.2. Перенесення додатку на інший комп'ютер.
- •5.3. Сталі та змінні.
- •5.4.Типи даних
- •5.5. Представлення значень у комп’ютері.
- •6.1.Арифметичні операції над даними
- •6.3.Команда присвоєння, суміщена з арифметичною операцією. Математичні функції
- •7.1. Умовні оператори Оператор if
- •7.3. Оператори вибору Оператор switch
- •Оператор break
- •Оператор continue
- •Оператор повернення
- •Оператор goto
- •Помічений оператор
- •Порожній оператор
- •Тема 9. Вступ до проблеми штучного інтелекту
- •9.1. Поняття та проблеми штучного інтелекту
- •Проблеми штучного інтелекту
- •9.2. Представлення знань
- •9.3. Рішення задач
- •9.4. Експертні системи
- •9.5. Засоби спілкування з еом на природній мові. Навчання.
- •9.6. Когнітивне моделювання. Обробка візуальної інформації і робототехніка
- •Тема 10. Експертні системи як різновид систем штучного інтелекту
- •10.1. Сучасний рівень розвитку експертних систем. Критерії вибору задач, що реалізуються методами і засобами штучного інтелекту
- •10.2. Ведення в експертні системи
- •10.3. Класифікація експертних систем
- •10.4. Інструментальні засоби для побудови експертних систем
- •Тема 11. Методологія проектування експертних систем
- •11.1. Етапи проектування експертних систем
- •Тема 12. Технологія проектування експертних систем на основі продукційної моделі
- •12.1. Продукційна модель експертних систем
- •Представлення знань.
- •12.2. Особливості організації логічного висновку
- •Запит користувача
- •12.3. Організація пошуку рішень у простих та складних ес
- •12.4. Приклади використання пм
- •Тема 13. Технологія проектування експертних систем на основі логічної моделі подання знань
- •13.1. Поняття логічної моделі знань
- •13.2. Характеристика мови предикатів першого порядку. Особливості подання знань
- •13.3. Апарат логічного висновку
- •13.4. Особливості машинної реалізації мови предикатів першого порядку
- •Тема 14. Поняття семантичної мережі та її використання в експертних системах.
- •14.1. Поняття та компоненти семантичних мереж
- •14.2. Класифікація семантичних мереж
- •14.3. Побудова та використання семантичних мереж
- •Тема 15. Технологія проектування експертних систем на основі фреймової моделі подання знань
- •Структура фрейма
- •15.2.Базові елементи фреймів
- •15.3. Загальний вигляд фреймової моделі.
- •Тема 16. Характеристика програмних засобів створення експертних систем
- •16.1. Експертна система «експерт»
- •16.2. Практична робота з системою «експерт». Робота користувача по створенню власної бази знань
- •16.3. Представлення знань і формування бази знань в системі internist
- •Тема 17: Базові концепції нейронних мереж
- •17.1. Історія нейронних мереж
- •17.2. Нейрон. Штучний нейрон. Принцип роботи
- •17.3. Активаційна функція та її різновиди
- •Лінійна функція активації з насиченням Лінійна передавальна функція
- •17.4. Обґрунтованість застосування нейромереж
- •Машина фон Неймана у порівнянні з біологічною нейронною системою
6.1.Арифметичні операції над даними
Приорітет |
Операції |
Зміст операції |
1. |
+, - |
Присвоєння знака |
2. |
*, / , % |
Множення, ділення, остача від ділення. |
3. |
+, - |
Додавання, віднімання. |
4. |
==, != , < , <= , > , >= |
Порівняння (відношення) |
Операції наведені відповідності до приорітету їх виконання. Виконання кожної операції здійснюється з урахуваням їхніх приорітетів (тут 1 – найвищий). Для зміни звичайного порядку виконання операцій використовують круглі дужки.
Операції присвоєння знака - визначають діапазон значень від -∞ і до 0 відповідно для знаку «-», та від 0 до +∞(нуль також входить в цей діапазон).
Операції : Множення, ділення, остача від ділення, додавання, віднімання виконують відповідні відомі операції.
Розглянемо приклади виконання даних операцій:
2*-5+4= -6;
2*(-5+4)= -2;
7%3= 1;
12/4-2= 1;
12/(4 - 2)= 6;
7%3* -5= -5.
Розглянемо операції порівняння. Операція == означає дорівнює, != відповідно означає «не дорівнює», <= відповідно менше або рівне, >= - більше або рівне.
Приклад 2.
Нехай х=3, у=5.
1. |
х==у |
False (хибність) |
Адже 3 не дорівнює 5 |
2. |
х!=у |
True (істина) |
|
3. |
х > у |
False (хибність) |
Вираз 3>5 невірний. |
4. |
х <= (у-2) |
True (істина) |
3 <= (5-2 ) вірно. Вираз 3 >= (5-2 ) також вірний. |
6.2. Операції інкременту (++) та декрименту (--) Операції інкременту та декрименту існують в двох формах – префіусній та ппостфіксній. Якщо символи ++ (--) записані перед зміною – тоце інкремент (декримент) у префіксній формі, а якщо після змінної – постфіксній. Операція інкременту має вигляд
++<змінна> або <змінна>++
Дія операції. Значення зміної збільшується на одиницю. Команди ++а, а++ рівносильні команді а=а+1. форма інкременту (дектементу) впливає на порядок виконання операцій у виразах. Розгялнемо цена прикладі:
Приклад 3. результати виконання команд
int b, a=2;
b=3*++a;
будуть такими: а=3, b=3*3=9. Тут використано операцію інкременту у префіксній формі: спочатку збільшується значення змінної а на одиницю, а пізніше обчислюється вираз.
Приклад 4. Розглянемо команди
с=5; d=(c++)+4;
Тут спочатку обчислюється вираз (для d) з c=5, а потім збільшується значення змінної c на одиницю. Тобто d=c+4=5+4=9, c=c+1=5+1=6 (це операція інкременту у постфіксній формі). Оскільки у виразі записаео три знаки плюс «+» підряд, то для однозначного значення порядку операцій використано круглі дужки.
Аналогічно операція декременту має вигляд:
++<змінна> або <змінна>++
Значення змінної зменшується на одиницю. Команди --а та а-- діють як команда а=а-1.
Приклад 5. Результати виконання команд
Х=4;
У=15/--х;
Будуть такими: х=3, у=15/3=5. Тут спочатку значення змінної х зменшуються на одиницю, а пізніше обчислюється вираз для у.
Приклад 6. Під час виконання виконання команд
f=20;
g=(f--)-10;
змінним f, g будуть надані значення 19 і 10 відповідно.
