5.3. Сталі та змінні.

Змінна чи стала – це пойменована ділянка оперативної памяті компютера, де зберігається значення деякої величини.

Змінні і сталі (їх прийнято називати даними) мають такі влсативості: назву (імя), значення, тип. Назау дає програміст.

Для роботи з даними слід зарезервувати певний обсяг оперативної памяті компютера, де зберігаються їхні значення. Тому всі дані, які використовуються у програмі, потрібно заздалегіть описувати (оголошувати), оскільки компілятор розподіляє пам'ять згідно з описами.

Якщо значення деякої величини (даного) не змінюватиметься протягом виконання усієї програми, то таке дане варто задавати як сталу (константу, const).

Сталу 2 (на слайді) називають типовою сталою. За замовчуванням числова стала належить до цілого типу. Під час виконання програми значення сталих змінювати не можна.

Приклад 1.

Оголосимо три сталі

const vik=20, rist=176;

const float g=2.78;

Для сталої g задано тип – float і значення 2,78.

У C++ є такі стандартні сталі: число є сталою М_РІ, - М_РІ_2, - М_РІ_4, - М_1_РІ, - M_1_SQRTPI тощо. Ці сталі можна безпосередньо використвуваим у програмі, заздалнгіть підключивши модуль math.h.

Дані, які під час виконання програми можуть набувати різних значень, називаються зміними. Їх оголошують так:

<тип змінних 1><список змінних1>;

…

<тип зміних М><список змінних М>;

Елементи списків записуються через кому. Наприклад, змінні оголошуються так:

int a,c; float b, d, z; char w;

змінним можна задавати початкові значення відразу під час оголошення. Це називається ініціалізацією даних. Наприклад: float b, d = 2.5, a=4; char w=’t’; .

У загальному випадку змінні одного типу оголошуються так:

<тип змінних><назва змінної 1>=<значення 1>;

…,

<назва зміної М>=<значення М>;

<список інших змінних>;

5.4.Типи даних

Усі типи, які беруть участь у розвязанні задачі, ретельно класифікуються за типом. Тип визначає допустимі значення даного, операції, які можна над ними виконувати, й обсяг оперативної памяті, який резервується для нього (обсяг може також залежати від різновиду операційної системи компютера).

Визначити, який обсяг памяті компілятор надає даному того чи іншого типу, можна за допомогою команди sizeof(<назва типу>). Наприклад, команда cout<<sizeof(short int) виведе на екран монітора цифру 2. це означає, що дане типу short int займає у памяті компютера 2 байти.

Як вже вказувалось дані що беруть участь у розв'язуванні задачі мають певний тип. Тип визначає:

• допустимі значення;

• операції, які можна виконувати над значеннями цього типу;

• обсяг пам’яті, яка резервується для нього.

Типи числових даних поділяють на цілі, дійсні та символьні.

Цілі типи

Змінні цілого типу описуються так: int <ім’я змінної>

Допустимі значення: усі цілі з діапазона -32768 … +32767

Обсяг пам’яті: 2 байти

void main() { int x; // х отримує випадкове ціле значення x = 66; // х отримує значення 66 }

void main() { int x = 66; // х отримує значення 66 }

Дійсні типи

Змінні дійсного типу описуються так: float <ім’я змінної>

Допустимі значення: усі цілі та дробові з діапазона 3.410^–38…3.410³⁸

Обсяг пам’яті: 4 байти

void main() { float x; // х отримує випадкове дійсне значення x = 2.5; // х отримує значення 2.5 }

void main() { float x = 2.5; // х отримує значення 2.5 }

Символьний тип

Змінні символьного типу описуються так: char <ім’я змінної>

Допустимі значення: усі 255 символів кодової таблиці комп’ютера ASCII

Обсяг пам’яті: 1 байт.

Увага Змінним символьного типу можна надавати значень двома способами:

1. Безпосередньо (якщо х типу char, то після виконання команди х = ‘А’ х отримає значення А)

void main() { char x; // х отримує випадкове символьне значення x = 'A'; // х отримує значення – символ А }

void main() { char x = 'A'; // х отримує значення – символ А х = 66; // х отримує значення – символ В (її код в //ASCII 66) }

2. Використовуючи код ASCII ( після виконання команди х = 65 х отримає значення А, бо код символу А – 65)

Логічний тип (bool)

Логічний тип характеризується двома значенями даних: false(хибність) true(істина). Наприклад, bool b=true. Змінні цього типу займають 1 байт у памяті компютера. У С++ значення змінних типу int можна асоціювати з логічними значенями: нулю відповідає значення false, усім іншим числам – true.

Слід зауважити що не всі компілятори підтримують тип даних bool, тому перед тим як його використовувати, варто зясувати можливості компілятора.

Тип користувача.

Крім вище описаних стандартних типів даних, можна створити типи користувача. У загальному випадку тип користувача оголошується так:

typedef <опис типу> <назва нoвого типу>

Приклад: Опишемо тип kkilkist для позначення коротких цілих даних без знаку:

tyedef unsigned short int kilkist;

kilkist kil1, kil2;

Таким чином змінні kil1, kil2 оголошенно типу kilkist