Питання для самоконтролю

1. Поясніть значення статусу сільськогосподарського підприємства.

2. Визначте особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств в Україні.

3. Що мається на увазі під спрощеним режимом оподаткування сільськогосподарських підприємств?

4. В чому полягають особливості нарахування та сплати ПДВ для виробників та переробників сільськогосподарської продукції?

5. Поясніть порядок оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком.

6. Що є об’єктом оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком?

7. Які ставки фіксованого сільськогосподарського податку застосовуються до сільськогосподарських угідь?

8. Від сплати яких податків та зборів звільняються платники фіксованого сільськогосподарського податку?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та опрацювати відповідну літературу, законодавчі і нормативно-правові документи з питань теми.

2. Складіть порівняльну характеристику загального та спрощеного режиму оподаткування сільськогосподарського підприємства.

Термінологічний словник ключових понять

Сільськогосподарське підприємство - самостійний статутний об'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу діяльність у галузі сільського господарства з метою одержання відповідного прибутку (доходу). До складу сільськогосподарського підприємства включаються також фермерські господарства.

Фіксований сільськогосподарський податок – це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів.

Рекомендована література

[2; 3; 12; 14; 15; 27; 29]

Тема 6. Оподаткування туристичної діяльності План вивчення теми

1. Поняття туристичної діяльності та туристичного продукту.

2. Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності.

Навчальні цілі

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з оподаткування туристичної діяльності.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Терміни «турист», «туристична послуга», «туристичний оператор» та «туристичний агент» визначені в Законі України «Про туризм» від 15.09.95р. №324/95-ВР  ( далі – Закон №324).

У Законі  №324  терміни вживаються в такому значенні:

турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;

туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);

Суб'єкти господарювання незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, які провадять туроператорську та турагентську діяльність,  зобов’язані отримати відповідну ліцензію (ст. 17 Закону №324), їм потрібно дотримуватися Ліцензійних умов, затверджених Наказом  Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством культури і туризму від 11.09.2007р. № 111/55 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентської діяльності"

Туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно з чинним законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.

Слід зазначити, що згідно п.9 Наказу  туроператорська діяльність  є  виключною діяльністю. Туроператор не має права провадити інші види господарської діяльності, крім тих, що визначені Законом України "Про туризм" та Ліцензійними умовами.

При визначенні складу доходів та витрат туристичне підприємство користується відповідними нормами ПКУ (ст. 135-143 ПКУ).

Орієнтуючись на норми ПКУ, підприємство до  собівартості  виготовлених (створених) та наданих послуг включає конкретні прямі витрати, пов’язані з послугами  виїзного туризму.

Створюючи туристичний продукт, підприємство  включає в нього  комплекс туристичних послуг (поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною),  складає відповідну калькуляцію,  до складу туристичного продукту входять послуги перевезення, послуги розміщення туриста в готелях та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (наприклад, послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції та інші послуги).

Особливості оподаткування туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом ПДВ встановлюються ст. 207 ПКУ і заслуговують на окрему увагу Туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга. Відповідні підпункти ст. 207 всатновлюють диференційований підхід до визначення бази оподаткування ПДВ.

Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

Суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту в порядку, визначеному цим Кодексом.

Датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Ставка податку, визначена у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього розділу, застосовується до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 - 207.5 статті 207.