Методичні рекомендації до практичного заняття

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 Податкового кодексу України, сплачують податок у порядку і в розмірах, передбачених відповідним розділом, за підсумками звітного податкового року.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Дія цього положення не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в загальному порядку.

Що стосується порядку обчислення і сплати фіксованого сільськогосподарського податку, то цей спеціальний податковий режим розрахунків з бюджетом розповсюджується лише на таку категорію платників як сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період дорівнює або перевищує 75%.

Зазначимо, що п. 209.17 ст. 209 розд. V ПКУ визначає перелік послуг, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства:

— надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД): надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом, у тому числі з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу; експлуатація зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього природного середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо);

— надання послуг у тваринництві (01.42.0 КВЕД): надання послуг у тваринництві за винагороду або на договірній основі: утримання тварин та послуги з догляду за свійською худобою і птицею; послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфекції тваринницьких приміщень тощо; послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та забезпечення зростання їх продуктивності; штучне запліднення тварин; стриження овець.

Тобто сільськогосподарське підприємство має право на застосування спеціального режиму оподаткування у разі надання послуг з використанням сільськогосподарської техніки лише іншим сільськогосподарським підприємствам.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 розд. V ПКУ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Фіксований сільськогосподарський податок, який є втіленням спрощеного режиму оподаткування, є альтернативою окремим податкам і зборам. Однак необхідно усвідомлювати, що право користуватися спрощеною системою оподаткування мають не всі підприємства аграрного сектору.

Відповідно до п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі — ПКУ) платниками фіксованого сільськогосподарського податку (далі — ФСП) з урахуванням обмежень, установлених п. 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей гл. 2 розд. XIV ПКУ, якою встановлено порядок справляння ФСП, сільськогосподарський товаровиробник — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до ст. 302 ПКУ об'єктом оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та встановлюється у відсотках до бази оподаткування (ст. 304 Кодексу). Базою оподаткування його є нормативна грошова оцінка одного гектара угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена станом на 1 липня 1995 року, а для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) – нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена станом на 1 липня 1995 року (ст. 303 Кодексу).

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного ) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у І кварталі – 10 відсотків; у ІІ кварталі – 10 відсотків; у ІІІ кварталі – 50 відсотків; у ІV кварталі – 30 відсотків.

Рекомендована література

[2; 3; 12; 14; 15; 27; 29]

Практичні заняття № 5-6