Тема 10. Оптимізація податкових зобов’язань суб’єктів господарювання в україні

План вивчення теми

1. Види податкової оптимізації та наслідки їх застосування.

2. Ухилення від сплати податків: причини та напрями протидії.

3. Податкове планування як легальний метод оптимізації податкових зобов’язань господарюючих суб’єктів.

4. Оцінка ефективності податкового планування на підприємстві.

Навчальні цілі

засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань щодо оптимізації податкових зобов’язань суб’єктів господарювання в Україні.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Ухилення від сплати податків є формою зменшення податкових зобов’язань, при якій платник податків умисно або необережно уникає сплати податків або зменшує розмір своїх податкових зобов'язань з порушенням чинного законодавства. 

В даному випадку, зниження податкових зобов'язань, а так само повне ухилення від податкових зобов'язань представляється у вигляді здійснення платником податків податкових правопорушень, а саме, порушення податкового законодавства. Будь-яка дія платника податків досконала, а з метою ухилення від сплати податків, є протизаконною. В даному випадку, головна відмінність ухилення сплати податків від податкової оптимізації полягає у виборі шляху досягнення платником податків зниження податкового зобов'язання. 

Незаконне зменшення податків - ухилення, спричиняє негативні наслідки як для економіки держави, так і для держави вцілому. При цьому державний бюджет недоотримує кошти, що належать йому, і отже, йому доводиться обмежувати себе у витратах. Крім того, ухилення від сплати податків може мати серйозні економічні наслідки у вигляді порушення  законів конкуренції.

Форми ухилення від сплати податків здійснюється:

- зниження або приховування об'єкту оподаткування (доходу, прибутку і так далі);

- порушення правил ведення бухгалтерського і податкового обліку;

- надання недостовірних даних;

- несвоєчасне надання або ненадання необхідних документів;

- неправомірне використання податкових пільг.

Оскільки мова йде про протизаконні дії платника податків, то відповідно за здійснення таких дій відповідно до ст.111 ПКУ передбачена фінансова, адміністративна, та кримінальна  відповідальність.

Незважаючи на це, усі способи незаконного ухилення від сплати податків неоднакові.

Залежно від тяжкості порушення законодавства, можна виділити декілька видів:

 1. Некримінальне ухилення від сплати податків. 

В даному випадку платник податків своїми діями із зменшення податкового зобов'язання порушує податкове законодавство, що спричиняє за собою застосування фінансової та адміністративної відповідальності. 

Порушення податкового законодавства проявляється в здійснення таких дій, як:

- неправильне віддзеркалення операцій в бухгалтерському і податковому обліку;

- неправильне укладення договорів, їх фіктивний характер, переоформлення  їх після здійснення операції;

- виплата санкцій за неіснуючі податкові порушення і так далі.

 2. Кримінальне ухилення від сплати податків. 

В даному випадку платник податків з метою ухилення від сплати податку або для зниження сум податків, здійснює протизаконні дії, що тягнуть не лише порушення податкового, але і кримінального законодавства. 

Відповідно, кримінальні правопорушення тягнуть застосування до порушників кримінальної відповідальності відповідно до ст.ст. 204, 205, 207, 209, 212  Кримінального кодексу України.

 Платник  податків  може притягуватися до фінансової та адміністративної  відповідальності за здійснення наступних правопорушень :

- порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в контролюючих органах (стаття 117 ПКУ).

- порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків (стаття 118 ПКУ).

- порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків (стаття 119 ПКУ).

- неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (стаття 120 ПКУ).

- порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (стаття 121 ПКУ).

- порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем (стаття 122 ПКУ).

- штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання (стаття 123 ПКУ).

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (стаття 124 ПКУ).

- порушення порядку отримання та використання торгового патенту (стаття 125 ПКУ).

- порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПКУ).

- порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПКУ).

- неподання або подання з порушенням строку банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації органам державної податкової служби (стаття 128 ПКУ).

 Кримінальні способи ухилення від сплати податків, наприклад:

- підробка документів,

- фальсифікація даних бухгалтерського обліку,

- умисне неоприбутковування грошей, що надійшли в касу підприємства за реалізовану продукцію,

- фіктивний прийом на роботу та інше.

До категорії законного зменшення податків можна віднести тільки ті способи, при яких економічний ефект досягається за допомогою кваліфікованої організації роботи. При цьому йдеться не про ухилення від податків, а про таку організацію роботи, при якій знижуються необгрунтована переплата податків і не нараховуються пені, штрафи. Іншими словами, мінімізація податків визначається поняттям "Як податки не переплачувати і як не платити штрафи" - це і є легальне зменшення податкових платежів.

Податкова оптимізація, мінімізація податків (легальне зменшення податків) - це зменшення розміру податкових зобов'язань за допомогою цілеспрямованих правомірних дій платника податків, що включають повне використання усіх наданих законодавством пільг,  і інших законних прийомів і способів. Іншими словами, це організація діяльності підприємства, при якій податкові платежі зводяться до мінімуму на законних підставах, без порушення норм податкового і кримінального законодавства. Ці способи з юридичної точки зору не припускають порушення законних інтересів бюджету.

Тепер ми можемо виділити головну відмінність податкової оптимізації від ухилення від сплати податків. В даному випадку платник податків використовує дозволені або не заборонені законодавством способи зменшення податкових платежів, тобто не порушує законодавство. У зв'язку з цим такі дії платника не мають складу податкового злочину або правопорушення, і отже, не тягнуть несприятливих наслідків для платника податків, таких як донарахування податків, а також стягнення пені і податкових санкцій.

Що стосується змісту та послідовності процесу здійснення податкового планування, то його основною метою є збільшення доходів та прибутку підприємства за рахунок мінімізації податкових платежів. Разом з тим, якщо податкове планування мінімізує безпосередньо суми податків, зборів та платежів податкового характеру, то планування податкових платежів має на меті своєчасну і повну сплату податків, що дає змогу мінімізувати штрафні санкції, а в кращому разі - зовсім їх уникнути.

податкове законодавство надає платникові податків досить багато можливостей для зниження розміру податкових платежів.

При вивченні третього питання доцільним є з’ясування загальних принципів та методів здійснення податкового планування та прогнозування на підприємстві, а також ідеалів оптимального податкового планування та прогнозування. При цьому, насамперед, слід з’ясувати сутність та критерії здійснення податкового планування та прогнозування на підприємстві, а також звернути увагу на те, що система податкового планування та прогнозування діяльності підприємства - це безперервний процес впливу на колектив людей з метою організації і координації їх діяльності в процесі виробництва заради досягнення найкращих результатів при найменших витратах. Завданням податкового планування та прогнозування є „максимізація доходів за рахунок мінімізації податків”, а його механізм полягає у створенні таких схем та інструментів, які дозволяють знизити податкові втрати підприємства. Іншими словами, це сукупність принципів, методів, засобів та форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності. Це викликає необхідність виділення цих принципів методів, засобів, форм та детального їх опрацювання.

Крім того при вивченні цього питання необхідно визначити змістовне наповнення поняття „податкова оптимізація” та її етапи. В загальному розумінні - це певні цілеспрямовані дії платника податків, які дають змогу останньому уникнути чи в певній мірі зменшити його обов'язкові виплати в бюджет, здійснювані ним як податки, збори, мито та інші платежі. При цьому можна виділити чотири етапи податкової оптимізації, які одночасно можна вважати й елементами податкового планування та прогнозування:

• перший - визначення найвигіднішого з податкового погляду місцезнаходження підприємства, його керівних органів, основних виробничих та комерційних підрозділів тощо;

• другий - вибір правової форми підприємства та його структури з урахуванням специфіки діяльності;

• третій - найефективніше використання можливостей податкового законодавства, податкових пільг при оцінці оподатковуваного доходу та обчисленні податкових зобов'язань;

• четвертий етап - виявлення шляхів найвигіднішого використання обігових коштів, розміщення отриманого прибутку та інших доходів, визначення оптимальних форм і методів самої раціоналізації.

Далі необхідно вивчити та з’ясувати напрями мінімізації податкових платежів у процесі планування та прогнозування фінансово – господарської діяльності підприємств як при здійсненні зовнішнього податкового планування та прогнозування на підприємстві (вибір місця реєстрації; вибір організаційно-правової форми; визначення складу засновників та частки акціонерного капіталу; вибір основних напрямків діяльності та особливості підготовки засновницьких документів; визначення стратегії розвитку підприємства (кількості робітників, внутрішньої структури підприємства, філіалів); вибір порядку формування засновницького (уставного) капіталу), так і здійсненні внутрішнього податкового планування та прогнозування (вибір облікової політики підприємства; вибір оптимального податкового режиму; аналіз та використання податкових пільг; використання обігових коштів; порядок використання та розподіл прибутку організації).

При розгляді останннього питання слід опрацювати такі показники, як:

• абсолютне зменшення податкових платежів, сплачуваних підприємством за певний час (місяць, квартал, рік);

• відносне зменшення податкових платежів, сплачуваних підприємством за певний час (з урахуванням зміни обсягів реалізації);

• загальний коефіцієнт ефективності оподаткування підприємства;

• коефіцієнт податкомісткості реалізації продукції;

• коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства;

• коефіцієнт оподаткування витрат; коефіцієнт оподаткування доходів;

• коефіцієнт оподаткування прибутку;

• коефіцієнт пільгового оподаткування операційної діяльності підприємства.

Розрахунок абсолютного зменшення податкових платежів передбачає порівняння сум податків, що розраховані під час податкового планування фактично сплачені, та таких, які б сплачувалися підприємством без застосування рекомендації, здійснених в умовах податкового планування та прогнозування. Відносне зменшення передбачає встановлення таких змін у відсотковому співвідношенні.

Загальний коефіцієнт ефективності оподаткування підприємства (К_оз):

К_оз = П_ч : П_пр, (10.1)

де П_ч - чистий прибуток підприємства, отриманий від усіх видів господарської діяльності за певний час, грн.;

П_пр - податкові платежі за цей період, грн.

Коефіцієнт податкомісткості реалізованої продукції (К_п) характеризує загальну суму податкових платежів, яка припадає на одиницю реалізованої продукції. Його обчислюють за формулою:

К_п = П : О_р, (10.2)

де П - сума податкових платежів підприємства за певний період, грн.;

О_р - обсяг реалізації продукції за цей період, грн.

Коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства (К_епп):

К_єпп = Е_п1 : П_о, (10.3)

де Е_п1 - економія податкових платежів завдяки податковому плануванню в певному періоді, грн.;

П_о - сума податкових платежів у базовому періоді, грн.

Коефіцієнт оподаткування доходів (К_од) дає змогу оцінити рівень оподаткування доходів підприємства тими податками, зборами та обов'язковими платежами податкового характеру, які включають до ціни продукції:

К_од = П_ц : Д_в = (П_д + П_в + П_п) : Д_в, (10.4)

де П_ц - сума податків, що їх включають до ціни продукції за певний період, грн;

Д_в - сума валового доходу підприємства за цей період, грн.

Коефіцієнт оподаткування витрат (К_ов) характеризує частку податків, що їх відносять на витрати виробництва (собівартість), у величині собівартості продукції, робіт та послуг:

К_ов = П_в : В, (10.5)

де П_в - податки, що їх відносять до витрат за певний період, грн.;

В - сума витрат виробництва чи обігу підприємства за цей період, грн.

Коефіцієнт оподаткування прибутку (К_ол) - характеризує частку податків, які підприємство сплачує з прибутку, в сумі отриманого ним прибутку:

К_оп = П_п - П_Рб, (10.6)

де П_п - податки, що їх сплачують з прибутку за певний період, грн.;

П_Рб - балансовий прибуток підприємства за цей період, грн.

Коефіцієнт пільгового оподаткування операційної діяльності підприємства - основної діяльності підприємства, пов'язаної з виробництвом та реалізацією товарів, робіт і послуг, що є головною метою створення підприємства і забезпечує переважну частку його доходу, а також інших видів діяльності, котрі не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю (К_под):

К_под = З : Д_од, (10.7)

де З - сума податкових пільг, які підприємство використовує згідно з чинним законодавством за певний час, грн.;

Д_од - доходи від операційної діяльності підприємства, грн.

Також для оцінки ефективності засобів, що були використані під час податкового планування та прогнозування, можна використовувати такий показник, як коефіцієнт використання податкових пільг (К_пп):

К_пп = З : П, (10.8)

де З - сума податкових пільг, які підприємство використовує згідно з чинним законодавством за певний час, грн.;

П - загальна сума податкових платежів підприємства за цей час, грн.

Узагальнення всіх наведених показників надає змогу констатувати ефективність проведеного податкового планування та прогнозування.