Тема 2. Джерела економічної інформації та сучасні методи її збирання та оброблення План вивчення теми
Сутність та поняття інформації і даних. Функції інформаційного забезпечення та вимоги до нього.
Види та класифікація джерел економічної інформації.
Сучасні організаційні форми, види і способи збирання і систематизації даних, особливості їх використання для забезпечення якості економічної інформації.
Інформаційні системи в економіці.
Традиційні методи обробки інформації: зведення і групування даних, основні принципи побудови рядів розподілу; класифікація як засіб формалізованого опису інформації; табличний і графічний методи наочного представлення даних; балансовий метод; метод порівняння; метод деталізації; основні принципи і умови побудови рядів динаміки.
Навчальні цілі: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо принципів організації, особливостей збору інформації, сучасних методів і прийомів збирання і систематизації даних, традиційнмх методів обробки інформації.
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
Вивчаючи цю тему, необхідно добре засвоїти питання теми, зрозуміти сутність та відмінність понять «інформація» і «дані», в чому полягають функції інформаційного забезпечення та основні вимоги до нього. Студенти повинні пригадати основні види та джерела економічної інформації, сучасні організаційні форми, види і способи збирання і систематизації даних, особливості їх використання для забезпечення якості економічної інформації. Слід зрозуміти принципи організації, особливості збору інформації та забезпечення якості на різних рівнях її отримання [6], знати, які сучасні інформаційні системи використовуються в економіці [10].
Із вивчених раніше курсів «Статистики», «Бухгалтерського обліку»,«Економічного аналізу», "Фінансового аналізу» та ін. студенти повинні пригадати: основні форми статистичної, бухгалтерської, фінансової та податкової звітності; основні вимоги, що висуваються до їх складання; специфіку інформаційного забезпечення економічного дослідженння в окремих галузях, видах діяльності [11, 13].
Студенти повинні пригадати, які існують традиційні методи обробки інформації, а саме: що собою являє зведення і групування даних, які основні принципи побудови рядів розподілу; що таке класифікація як засіб формалізованого опису інформації; які особливості використання табличного і графічного методів наочного представлення даних; у чому сутність балансового методу, методу порівняння, методу деталізації; які основні принципи і умови побудови рядів динаміки [7, 9, 11, 13].
Так, практичному застосуванню методу статистичних групувань у дослідженні економічних явищ і процесів повинно передувати знання статистичної методології його використання, ретельний теоретичний аналіз факторів, виявлення головного напрямку досліджуваного явища і виділення зі складної сукупності окремих груп одиниць, які належать до різних типів. У дослідницькій роботі економістів досить широко використовується метод статистичних групувань. При цьому можна спостерігати порушення методологічних принципів побудови груп, причиною яких слід вважати незнання статистичної природи методу та ігнорування постулату – науковому статистичному групуванню передує теоретико-економічний аналіз досліджуваного явища. Разом з тим використання сучасних статистичних методів дає можливість кількісно оцінити ступінь однорідності виділених груп, здійснювати вибір істотних групувальних ознак, удосконалювати методику визначення інтервальних різниць. Групування статистичної сукупності починають із вибору групувальних ознак. Однак цій процедурі передує досить важливий етап дослідницької роботи, пов'язаний із з’ясуванням тенденцій розвитку економічного явища і специфіки розвитку досліджуваних об’єктів. Після вибору групувальної ознаки постає питання про кількість груп, на які буде розподілена досліджувана сукупність, і про межі груп. Розв’язання цього питання залежить від конкретних умов і завдань. Оскільки характер реально існуючих сукупностей та їх розподіл досить різноманітні, то існують різні методичні підходи у вирішенні питання про кількість груп.
З давніх часів інформація займала провідне місце у житті людей, виконуючи акумулятивну функцію віками накопичуваного досвіду. І у теперішні часи вибір стратегії управління, забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг в умовах ринкової економіки не можливі без використання інформації.
Важливу роль при цьому відіграють інформаційні відносини, інформаційна діяльність, які потребують регулювання на законодавчому рівні в частині визначення загальних правових основ одержання, використання, поширення та зберігання інформації, прав громадян на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, системи інформації, її джерел, статусу учасників інформаційних відносин, доступу до інформації, її охорони, захисту окремих громадян та суспільства від неправдивої інформації.
Основними принципами інформаційних відносин є:
гарантованість права на інформацію;
відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
об’єктивність, вірогідність;
повнота і точність інформації;
закономірність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Є такі види науково-інформаційної діяльності (див. термінологічний словник ключових понять до теми ):
інформаційне моделювання;
інформаційна експертиза;
інформаційне забезпечення.
Іінформаційне забезпечення є важливим етапом та необхідною умовою організації і проведення економічного дослідження. Це пояснюється тим, що від складу, змісту, якості вихідних даних залежить ефективність аналітичного дослідження, об’єктивність і дієвість його результатів. Інформаційне забезпечення економічного дослідження – це створення бази даних, комплексу інформаційних засобів, необхідних для дослідження.
У практиці інформаційного забезпечення використовують два поняття: дані та інформація, які часто ототожнюють. Проте це різні поняття. Дані – це відомості про стан об’єкта (підприємства, машини, людини, економіки, землі,та ін.), представлені у вигляді змістовної сукупності знаків. Вони однаковою мірою фіксують стан великих систем та їх елементарних часток. Дані можуть бути представлені у різних формах: числові, описові, схематичні, рисовані, накреслені.
Щодо інформації, то є різні трактування цього поняття в довідкових, законодавчих, наукових джерелах. Так, в енциклопедичній літературі дається таке пояснення: інформація (лат. іnformare, англ. informatio) – роз’яснення, викладення, тлумачення. Закон України «Про інформацію» трактує інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події, явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Процес переробки даних у корисну інформацію включає такі три стадії відбору: фізичну, семантичну, прагматичну. Фізична стадія пов’язана з реальною можливістю її сприйняття та обробки. Семантична стадія обумовлена прийнятими погодженнями і стандартами знаків, кодів, термінів. Прагматична – це стадія, на якій оцінюється корисність даних і потреба в них.
Одним із найважливіших видів інформації є економічна, яка входить до складу системи економічної інформації. Система економічної інформації є сукупністю методів генерації, передання і переробки інформації в усіх ланках економіки. Економічна інформація – це відомості про економічні процеси (виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг), які відбуваються всередині країни.
Інформаційна діяльність зводиться до виконання таких функцій:
вирішення програмно-методологічних питань;
одержання інформації;
використання інформації;
поширення інформації;
зберігання інформації;
вилучення із обігу та знищення даних.
При одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації у всіх сферах життя і діяльності суспільства й держави виникають інформаційні відносини. Вони базуються на принципах, визначених і закріплених у Законі України «Про інформацію»:
гарантованість права на інформацію;
відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
об’єктивність, вірогідність інформації;
повнота і точність інформації;
закономірність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності, вказаним вище Законом України «Про інформацію» до якості інформації висуваються такі вимоги: корисність, доречність, достовірність та надійність, зрозумілість, спів ставність і стабільність (рис.1.8) [7].
Рис. 1.8. Класифікація вимог до якості інформації
Отже, дотримання цих вимог передбачає подання інформації у зрозумілій формі, щоб користувач зміг застосувати її для прийняття рішення, не боячись допустити помилку. Без дотримання викладених вище вимог виникає нестача високоякісної інформації, що унеможливлює отримання повної картини про предмет, а також об’єктивної оцінки ситуації, яка аналізується. У свою чергу це перешкоджає прийняттю правильного рішення. Тим часом слід пам’ятати і про те, що надмірна кількість інформації причиняє її більшу трудомісткість зведення, обробки, аналізу, узагальнення, а також може призвести до неточних висновків.
Залежно від поставлених мети і завдань впливу на об’єкт управління, інформація поділяється на різні види і класифікується за ознаками, які представлені в табл. 1.2 [7].
Таблиця 1.2